Рішення

від 02.04.2012 по справі 30/131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.12 р. Справа № 30/131

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Попкова Д.О., суддів Величко Н.В. і Сгара Е.В., при секретарі судового засідання Тімченко М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом: Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс", м. Дзержинськ, Донецька область, ідентифікаційний код 34686338

до відповідача: Приватного підприємства охоронно-пошукового агентства "Вітязь",

м. Артемівськ, Донецька область, ідентифікаційний код 30072912

про: стягнення збитків у сумі 65 701,77 грн. та інфляційних у сумі 6 544,63 грн.

та за зустрічним позовом: Приватного підприємства охоронно-пошукового агентства "Вітязь", м. Артемівськ, Донецька область, ідентифікаційний код 30072912

до Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс", м. Дзержинськ, Донецька область, ідентифікаційний код 34686338

про: розірвання договору охорони №10/106т від 16.06.2010р. та стягнення заборгованості, пені, інфляційної індексації та 3% річних у загальній сумі 12104,13грн.

за участю уповноважених представників (за первісним позовом):

від Позивача - не з'явився;

від Відповідача - не з'явився;

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд заяви відкладався з 29.09.2011р. на 26.10.2011р., з 26.10.2011р. на 24.11.2011р., з 24.11.2011р. на 08.12.2011р., з 08.11.2011р. на 24.01.2012р., з 24.01.2012р. на 06.03.2012р., з 06.03.2012р. на 20.03.2012р., у судовому засіданні 20.03.2012р. було оголошено перерву до 02.04.2012р.

У судовому засіданні 02.04.2012р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство "Дзержинськвантажтранс", м. Дзержинськ, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства охоронно-пошукового агентства "Вітязь", м. Артемівськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення збитків у сумі 65 701,77 грн. та інфляційних у сумі 6 544,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов договору охорони №10/106т від 16.06.2010р. за надання охоронних послуг, внаслідок чого збільшились факти здійснення крадіжок та Позивачем були завдані збитки у стягуваному розмірі, а також виникли підстави для нарахування інфляційних за односторонню відмову від договору.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав правоустановчі документи, ухвали Господарського суду Донецької області від 04.09.2010р., 16.07.2010р., 17.01.2011р. та від 02.06.2011р., винесених в межах справи №45/179б; договір про надання послуг з охорони №10/106 від 16.06.2011р. з додатками; акти комісії від 21.04.2011р.; акти виконання умов договору; претензію №01/318 від 12.05.2011р., постанови про порушення кримінальної справи від 21.04.2011р., 03.06.2011р. і 08.06.2011р., звернення до правоохоронних органів з повідомленнями про злочини та відомостями щодо завданої шкоди, нормативно обґрунтувавши свої вимоги посиланням на ст.ст. 546, 549, 611 Цивільного кодексу України і ст. 218 Господарського кодексу України.

Відносно заявлених до себе вимог Відповідачем 14.10.2011р. був наданий відзив (а.с.а.с. 114, 115 т.1), із запереченнями, які полягали в тому, що охоронні дії проводились лише з 16:00 до 8:00год., тоді як Позивачем не надано доказів неналежного виконання Відповідачем своїх обов'язків в перебігу означеного часу.

Крім того, Відповідач до початку розгляду справи у зміненому складі суду 24.10.2011р. звернувся до суду із зустрічним позовом (а.с.а.с. 121-123 т.1) з вимогами про розірвання договору охорони №10/106т від 16.06.2010р. і стягнення заборгованості, пені, інфляційної індексації та 3% річних у загальній сумі 12104,13грн.

Зустрічні вимоги Відповідача обґрунтовані посиланням на невиконання Позивачем грошових зобов'язань за договором охорони №10/106т від 16.06.2010р., у зв'язку із чим за квітень 2011р. утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для розірвання договору, нарахування пені, 3% річних та інфляційної індексації.

На підтвердження обґрунтованості заявлених зустрічних вимог Відповідачем були надані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.127-143 т.1).

В свою чергу, первісним Позивачем був наданий відзив на зустрічний позов №03/740 від 25.10.2011р. з додатками (а.с.а.с. 145-154 т.1), яким проти позову заперечив вказуючи на не підписання акту виконаних робіт за квітень 2011р., проте 20.03.2012р. Позивач надав відзив №03/192 від 16.03.2012р. з додатками (а.с.а.с.5-16 т.2), яким визнав зустрічні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 11004,01грн., вказуючи на проведення розрахунку найближчим часом.

Представники сторін у судовому засіданні 20.03.2012р. підтримали свою остаточну позицію (а.с.20 т.2), але після оголошеної перерви до 02.04.2011р. попри належне повідомлення (а.с.19 т.2) до суду без пояснення причин не з'явилися, зважаючи на що спір розглядається судом в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність у судовому засіданні представників належним чином повідомлених учасників справи та ненаданням ними окремих документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 27, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію, адже участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком, від реалізації якого не можуть перебувати у залежності встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ВСТАНОВИЛА:

Виходячи із змісту ухвал Господарського суду Донецької області (а.с.а.с.27-35 т.1, а.с.а.с.8,9 т.2) відносно Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс» (Позивач) 04.09.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство №45/179б, в межах якого триває процедура санації.

16.06.2010р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Охорона) був укладений договір охорони №10/106т (а.с.а.с.39-41 т.1), відповідно до умов п. 1.1 та п.6.2 якого Замовник доручає, а Охорона зобов'язується за плату забезпечити схоронність майна Замовника, вказаного у плані (схемі) об'єктів Замовника, які охороняються, зі строком дії з 01.07.2010р. по 01.07.2011р.

Пунктом 1.3 зазначеного договору встановлений час охорони щоденної охорони майна на об'єктів тривалістю 16 годин з 16:00год. до 08:00 год., згідно дислокації-розрахунку (а.с.42а т.1). При цьому, щоденний прийом під охорону кожного об'єкту та здавання його Замовнику здійснюється згідно з Інструкцією про порядок приймання об'єктів під охорону (зняття з-під охорони), затвердженою сторонами (п.1.5.). доказів узгодження такої Інструкції сторонами до матеріалів справи не надано.

Як визначено у п.п.1.7 та 1.8 плата за послуги охоронної фірми здійснюється у національній валюті України та усього складає 198072,14 грн. Оплата має здійснюватися Замовником щомісячно до кінця наступного місяця за звітним, після узгодження акту виконаних робіт протягом 30 календарних днів з дня отримання рахунку-фактури та підписання акту наданих послуг.

Пунктом 2.1.1. договору до обов'язків Охорони, серед іншого, віднесена організація та забезпечення охорони та недоторканості об'єктів Замовника, прийнятих під охорону, від розкрадання та не допускати несанкціонований доступ сторонніх осіб на об'єкти.

В свою чергу, Замовник зобов'язується:

- своєчасно здійснювати розрахунки за надані послуги з охорони об'єктів (п.2.2.1.);

- негайно повідомляти Охорону та територіальний орган внутрішніх справ при виявлені порушень цілісності об'єктів, що включені до дислокації об'єктів, де знаходиться майно, що охороняється (п.2.2.4.);

- повідомляти керівнику Охорони про всі недоліки та порушення служби охоронниками для вжиття потрібних заходів реагування (п.2.2.6).

Розділом 3 зазначеного договору встановлені заходи відповідальності сторін за порушення зобов'язань за договором, зокрема:

· Охоронна фірма несе матеріальну відповідальність за збитки (шкоду): при розкраданні, здійсненними шляхом грабежу, завдані знищенням або пошкодженням майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється, в результаті неналежного виконання Охороною прийнятих за договором обов'язків. Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також факти знищення або пошкодження майна, що охороняється відповідно до договору, сторонніми особами, які проникли на об'єкт, або через пожежу, або а силу інших причин з вини працівників, що здійснюють охорону об'єктів, встановлюються компетентними державними органами та підтверджуються відповідними документами та розрахунками (п. 3.2);

· у разі несвоєчасної оплати за надані послуги Замовник виплачує Охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу (п.3.3.);

· у разі необґрунтованої відмови від надання послуг з охорони, Охорона виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки ненадання послуг (п.3.4.).

Положення п.6.6. договору передбачають можливість при систематичному невиконанні або неможливості виконання умов договору його дострокового розірвання за ініціативою однієї із сторін з попереднім письмовим повідомленням про це іншої сторони не менше ніж за 20 діб з обґрунтуванням причин.

Листом №01/497 від 01.07.2010р. (а.с.43 т.1) Позивач звернувся до Відповідача з проханням тимчасово призупинити дії договору через тяжке фінансово-економічне становище. В подальшому, додатковою угодою №1 від 10.09.2010р. (а.с.44 т.1) сторони поновили дію договору та внесли зміни до умов щодо перебігу дії договору, визначивши його проміжком часу з 01.01.2010р. до 01.10.2011р.

Із змісту наданих до матеріалів справи підписаних сторонами без зауважень актів здачі-приймання наданих послуг вбачається надання Відповідачем і прийняття Позивачем охоронних послуг у період з січня по березень 2011р. включно (а.с.а.с.11, 13, 15 т.2), які були сплачені Замовником (а.с.а.с.12, 14, 16 т.2).

Поряд із цим, Відповідачем в односторонньому порядку із залучення осіб, доказів наявності повноважень яких діяти від імені Позивача до справи не надано, складалися акти про здачу під охорону об'єктів з відмітками про відсутність крадіжок за період чергування (а.с.а.с.50-62 т.1) від 01.04.2011р. - 04.04.2011р., 08.04.2011р., 10.04.2011р. - 17.04.2011р.

21.04.2011р. комісією співробітників Позивача були складені акти про те, що 20.04.2011р. Відповідач не приступив до виконання своїх обов'язків з охорони території по ст. Северная та ст. Полевая.

Позивач заявами від 19.04.2011р. (а.с.а.с. 81, 84 т.1), від 21.04.2011р. (а.с.79 т.1), від 07.06.2011р. (а.с.66 т.1), від 06.05.2011р. (а.с.71, 75 т.1), від 13.05.2011р. (а.с.73 т.1), від 31.05.2011р. (а.с.69 т.1) і від 07.06.2011р. (а.с.66 т.1) звертався до Дзержинського МО ГУМВС України в Донецькій області з повідомленнями про встановлення фактів крадіжок майна при огляді залізно дорожнього шляху відповідно до актів огляду від 11.04.2011р. (а.с.91 зворотна сторона т.1), від 14.04.2011р. (а.с.а.с.93, 95 зворотна сторона т.1), від 15.04.2011р. (а.с.85 зворотна сторона т.1), від 18.04.2011р. (а.с.82 зворотна сторона т.1), від 19.04.2011р. (а.с.78, 80 зворотна сторона т.1), від 03.05.2011р. (а.с.71 зворотна сторона т.1), від 05.05.2011р. (а.с.76 зворотна сторона т.1), від 10.05.2011р. (а.с.74 зворотна сторона т.1), від 30.05.2011р. (а.с.70 зворотна сторона т.1), від 02.06.2011р. (а.с.67 зворотна сторона т.1). В означених актах час вчинення крадіжок не визначений.

Дзержинським МО ГУМВС України в Донецькій області були винесені постанови про порушення кримінальної справи та прийняття її до провадження:

- 21.04.2011р. (а.с.86 т.1), якою встановлено таємне викрадання матеріали верхньої будівлі, приналежної Позивачеві, на території залізничного шляху ст. Северная у період з 11.04.2011р. по 15.04.2011р., з завданням шкоди на суму 27473,80грн.

- 03.06.2011р. (а.с.68 т.1), якою встановлено таємне викрадання кінцевих рукавів Р-17 на вагонах №52112, 52126, 52117, приналежних Позивачеві, у період з 28.05.2011р. по 30.05.2011р., з завданням шкоди на суму 536грн.

- 08.06.2011р. (а.с.65 т.1), якою було встановлено викрадення у період 18.05.2011р. по 02.06.2011р. невідомою особою з залізничного шляху №16 за гілкою шахти «Нова» м. Дзержинська матеріалів верхньої будівлі, приналежній Позивачу, з завданням шкоди на суму 1711грн.

Листом №70 від 19.04.2011р. (а.с.133 т.1) Відповідач звернувся до Позивача з вимогою розірвати договір через невиконання грошових зобов'язань за договором №10/106т від 16.06.2010р. за квітень 2011р., хоча доказів надсилання (вручення) рахунку №306/04 від 01.04.2011р. на суму 11004,01грн. (а.с.132 т.1) і підписання акту здачі-приймання наданих послуг за цей період до матеріалів справи не надано.

У відповідь на претензію Позивача від 22.04.2011р. Відповідач листом №78 від 10.05.2011р. (а.с.134 т.1) заперечив проти задоволення вимог про відшкодування шкоди внаслідок крадіжок 31.03.2011р., 14 і 15.04.2011р., вказуючи на її невиконання Позивачем обов'язку із негайного повідомлення про такі крадіжки і ненадання доказів встановлення фактів крадіжок компетентними органами.

18.05.2011р. Відповідач отримав (а.с.63 т.1 зворотна сторона) претензію Позивача №01/318 від 12.05.2011р. (а.с.а.с.63, 64 т.1) з вимогами про відшкодування завданих крадіжками майна у квітні 2011р. збитків на суму 65299,17грн. з пропозицію про досудове врегулювання спору.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, проти вимог якого Відповідач заперечував, наполягаючи на задоволені зустрічних позовних вимог.

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог первісного і зустрічного позовних заяв з урахуванням їх взаємного зв'язку у розумінні ст. 60 Господарського процесуального кодексу України та з огляду на об'єднання в порядку ч.1 ст. 58 цього Кодексу підставами виникнення і наданими доказами позовних вимог в межах кожного із позовів (порушення зобов'язань за договором про надання послуг).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом такими, що мають бути відхилені у повному обсягу враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування збитків та стягнення інфляційної індексації через невиконання зобов'язань за договором, з одночасним розглядом зустрічних вимог про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційної індексації за цим договором і його розірвання через невиконання грошових зобов'язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору охорони №10/106т від 16.06.2010р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором охорони №10/106т від 16.06.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг.

Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Поряд із цим, ст. 906 Цивільного кодексу України передбачає, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір охорони №10/106т від 16.06.2010р. є належною підставою для виникнення у Позивача зобов'язань, пов'язаних зі сплати наданих послуг та у Відповідача з надання охоронних послуг та відшкодування збитків у разі винного порушення обов'язків з охорони.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення охоронних послуг з 16:00 год. до 08:00год. відносно прийнятих під охорону об'єктів впродовж строку дії договору та від обов'язку у подальшому ухилятися від відшкодування збитків через здійснені в період часу охорони крадіжки на охоронюваних об'єктах, тоді як Позивач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати наданих послуг у відповідності до умов згідно умов п.п. 1.3., 1.5., 1.8., 2.1.1., 2.2.1. та п.3.2 договору охорони №10/106т від 16.06.2010р.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язань є їх порушенням, наслідком, передбаченим законом або договором якого за змістом ст. 611 цього Кодексу, є, у тому числі - розірвання договору, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відносно вимог первісного позову позиція суду полягає в такому:

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Оскільки обов'язки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобов'язання, що випливає з договору, на обов'язковості з'ясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Роз'яснення „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обов'язок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобов'язань покладені на боржника -особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

З огляду на те, що суб'єктом є боржник, об'єктом - правовідносини за договором про надання послуг охорони, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак - і судового дослідження - є об'єктивна та суб'єктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також - вина зазначеної особи. Відсутність (недоведеність ) будь-якого з означених складових унеможливлює задоволення позовних вимог про стягнення збитків.

Між тим, аналіз наявних у справі матеріалів зумовлюють висновок про недоведеність наявності всіх вказаних вище обов'язкових елементів для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків, оскільки, всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи Позивачем не надано належних доказів:

- попереднє прийняття Відповідачем об'єктів під охорону у визначеному п.1.5. договору порядку, відносно яких (об'єктів) Позивач вказує про вчинення крадіжок;

- вчинення крадіжок на охоронюваних об'єктах саме в період визначеного п. 1.3. договору часу їх охорони Відповідачем.

Недоведеність означених обставин унеможливлює обґрунтованість висновку про наявність порушення з боку Відповідача і його вини у завданих Позивачеві збитках, що унеможливлює настання відповідальності згідно ст.906 Цивільного кодексу України, тим більше, що до справи не надано доказів порушення кримінальних справ відносно вчинених крадіжок на всю суму заявлених збитків, тоді як за змістом п. 3.2. договору саме такі документи є належними доказами існування факту крадіжки.

Таким чином, через відсутність доказів всіх елементів складу правопорушення, суд відхиляє первісні позовні вимоги про стягнення збитків.

Відносно решти вимог первісного позову, а саме - про стягнення інфляційних у сумі 6 544,63 грн., суд наголошує, що стягнення інфляційної індексації за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України є наслідком прострочення виконання грошових зобов'язань.

Між тим, за змістом укладеного між сторонами договору грошові зобов'язання з оплати послуг з охорони встановлені саме для Позивача. Більш того, за змістом наведеного у позові обґрунтування цієї вимоги, вбачається, що Позивач посилається на встановлену сторонами неустойку (пеню), однак означена підстава позову не відповідає обраному способу (предмет позову) судового захисту (стягнення інфляційних). В свою чергу, зміна предмету позову в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України можлива лише за заявою Позивача до початку розгляду справи по суті, якої подано не було, внаслідок чого суд розглядає вимогу у її наявній редакції.

Неналежність обрання способу судового захисту та відсутність підстав для нарахування Відповідачеві інфляційної індексації, попри її розрахунку як пені, зумовлює відмову у задоволені цієї вимоги.

Відносно вимог зустрічного позову суд наголошує на такому:

Як вбачається із наявних матеріалів справи, сторонами не був підписаний акт приманна-передачі послуг з охорони за квітень 2011р., відносно заборгованості з оплати якого, нарахованих 3% річних, пені, інфляційної індексації та розірвання договору заявлений зустрічний позов. Більш того, суду не представлено доказів вручення (надсилання) рахунку на оплату послуг за цей місяць.

Між тим, за змістом п.1.8. договору саме наявність такого підписаного акту і врученого рахунку є підставою для виникнення обов'язку із здійснення платежу впродовж 30 днів з моменту отримання рахунку.

Таким чином, за відсутністю доказів підписання акту та здійснення з боку Відповідача дій з виставлення рахунку і доказів його отримання Позивачем суд вважає, що настання моменту виконання спірного грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України є недоведеним, що унеможливлює обґрунтованість твердження про наявність прострочення з боку Замовника у розумінні ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Відсутність належних правових підстав для виникнення грошових зобов'язань у Відповідача зумовлює об'єктивну відсутність у Позивача прав вимагати їх примусового виконання, і неможливість порушення Відповідачем зазначених відсутніх прав, що, в свою чергу, зумовлює відмову у задоволенні позову щодо заявлених вимог.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов:

- наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу);

- порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача;

- належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

В розглядуваному ж випадку суд дійшов висновку про відсутність у первісного Відповідача суб'єктивного права відносно грошових вимог, що має бути захищене шляхом задоволення вимог цього позову, та об'єктивну неможливість здійснення з боку первісного Позивача порушення такого відсутнього права. Відсутність акту приймання-передачі робіт сум зумовлює висновок про ненастання моменту платежу.

Таким чином, Відповідач не довів наявності у нього суб'єктивного права на отримання платежів від Позивача за квітень 2011р., що унеможливлює встановлення факту порушення означеного права з боку останнього та бази для нарахування заявлених в порядку ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України вимог стосовно 3% річних, інфляційної індексації.

Остаточна позиція первісного Позивача щодо визнання зустрічних вимог в частині стягнення заборгованості судом в порядку ч.6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України не приймається, оскільки за відсутністю в матеріалах справи доказів існування належних підстав для проведення розрахунку за квітень 2011р. таке визнання суперечить законодавству.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи з підстав зустрічного позову, його заявник позову наполягає на розірванні спірного договору як на наслідку порушення умов договору з боку первісного Позивача відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у вигляді (порушення) невиконання обов'язку щодо оплати послуг охорони.

Враховуючи висновки суду відносно недоведеності факту порушення грошових зобов'язань відносно проведення розрахунків за послуги охорони у квітні 2011р., вимоги про розірвання спірного договору судом відхиляються.

Понесені сторонами судові витрати за первісним і зустрічним позовом згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на їх рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

1. Відмовити повністю у задоволенні первісних позовних вимог Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс", м. Дзержинськ Донецької області (ідентифікаційний код 34686338) до Приватного підприємства охоронно-пошукового агентства "Вітязь", м. Артемівськ Донецької області (ідентифікаційний код 30072912) про стягнення збитків у сумі 65 701,77 грн. та інфляційних у сумі 6 544,63 грн.

2. Відмовити повністю у задоволенні зустрічних позовних вимог Приватного підприємства охоронно-пошукового агентства "Вітязь", м. Артемівськ Донецька область (ідентифікаційний код 30072912) до Державного підприємства "Дзержинськвантажтранс", м. Дзержинськ, Донецька область (ідентифікаційний код 34686338) про розірвання договору охорони №10/106т від 16.06.2010р.; розірвання договору охорони №10/106т від 16.06.2010р. та стягнення заборгованості, пені, інфляційної індексації та 3% річних у загальній сумі 12104,13грн.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 02.04.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 09.04.2012р.

Головуючий суддя Попков Д.О.

Суддя Величко Н.В.

Суддя Сгара Е.В.