Рішення

від 24.04.2012 по справі 5013/114/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2012 р.Справа № 5013/114/12 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/114/11

за позовом: приватного підприємства "ВКФ "Євробуд", м. Кременчук Полтавської області

до відповідача: приватного підприємства "Побут КО", смт. Онуфріївка Кіровоградської області

про стягнення 14 158,48 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

Про належне повідомлення позивача свідчить підписом представника ПП "ВКФ "Євробуд" - адвокатом ОСОБА_1 у повідомлені про наступне засідання від 14.03.2012 року.

Господарський суд враховує, що ухвали у даній справі, зокрема про відкладення розгляду даної справи від 14.03.2012 року направлені на юридичну адресу відповідача, відповідно до витягу з ЄДРПОУ серії АЄ № 932734 станом на 21.12.2011 року.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

З урахуванням викладених обставин, враховуючи належне оформлення відмітки про відправку відповідачеві ухвал у даній справі, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Приватне підприємство "ВКФ "Євробуд" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Побут КО" боргу за отримані та неоплачені покрівельні та тепло-, гідроізоляційні матеріали на суму 13277,44 грн, інфляційні відшкодування в сумі 39,83 грн, три відсотка річних в сумі 136,41 грн, пеню в сумі 704,80 грн, всього 14158,48 грн. Позивач просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаченому судовому збору в сумі 1609,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2012 року подав заяву про збільшення вартості судових витрат, належних до стягнення б/н від 13.03.2012 року.

У своїй заяві позивач просить суд, на підставі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача, крім витрат зазначених в позовній заяві (судовий збір в сумі 1609,50 грн), витрати на послуги адвоката в сумі 1200,00 грн; витрати пов'язані з явкою до суду представника ПП "ВКФ "Євробуд" адвоката ОСОБА_1 в судове засідання у справі 14.03.2012 року в сумі 291,06 грн, всього позивач просить стягнути з відповідача додатково судові витрати на суму 1491,06 грн.

На адресу господарського суду надійшло клопотання позивача від 11.04.2012 року про здійснення розгляду даної справи за відсутності представника ПП "ВКФ "Євробуд", а також про стягнення з відповідача додаткових витрат на адвокатські послуги в сумі 290,00 грн на підставі квитанції № 3651 від 10.04.2012 року.

З огляду на норми ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає вказані заяви позивача до розгляду.

Відповідач відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, уповноваженого представника для участі в судовому засіданні по даній справі не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення засідання по справі.

Частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи наведені норми та з огляду на належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання і фактичну можливість подати ними до суду витребувані документи, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/114/12 за відсутністю представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між приватним підприємством "ВКФ "Євробуд" (постачальник) та приватним підприємством "Побут КО" (покупець) 20.05.2010 року укладено договір № 25 (далі - Договір), згідно пунктів 1.1, 2.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю покрівельні та тепло-, гідроізоляційні матеріали, а також комплектацію до них (продукцію), а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти і оплатити таку продукцію.

Ціна , кількість та асортимент продукції, що поставляється за цим договором, вказані в супровідних документах, які додаються до продукції постачальником (п. 2.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, поставка продукції здійснюється на підставі заявки покупця.

Сторони узгодили, що поставка продукції здійснюється на підставі 100% передоплати партії продукції, зазначеної в рахунку-фактурі постачальником, виставленому покупцеві (п. 5.2 Договору).

Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою платежу вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника (п. 6.1 Договору).

Відповідно до п. 8.3 Договору, за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Постачальником поставлено покупцеві продукцію всього на загальну суму 55688,04 грн, що засвідчено видатковими накладними за період травень 2010 року - вересень 2010 року (а.с 11-51), а також довіреностями № 17 від 21.05.2010 року, № 19 від 01.06.2010 року, № 21 від 01.07.2010 року, № 25 від 03.08.2010 року, № 28 від 01.09.2010 року.

Таким чином, з урахуванням п. 5.2 Договору покупець мав здійснити 100% передоплату партії замовленої продукції.

Проте, відповідач у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманої продукції виконав частково, сплативши позивачеві грошові кошти на загальну суму 42410,60 грн, що підтверджується виписками про рух коштів на розрахунковому рахунку ПП "ВКФ "Євробуд" в установі банку (а.с 52-73).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача складає 13277,44 грн (55688,04 - 42410,60).

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Побут КО" боргу за отримані та неоплачені покрівельні та тепло-, гідроізоляційні матеріали на суму 13277,44 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки ПП "Побут КО" договірні зобов'язання виконав не належним чином щодо оплати отриманої продукції, позивач нарахував відповідачеві пеню в сумі 704,80 грн за період з 30.09.2011 року по 01.02.2012 року, збитки від інфляції на суму 39,83 грн за період з 30.09.2011 року по 31.12.2011 року, три відсотка річних в сумі 136,41 грн за період з 30.09.2011 року по 01.02.2012 року.

Господарський суд враховує, що пунктом 8.3 Договору передбачено, за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок суми пені за період з 30.09.2011 року по 01.02.2012 року в сумі 704,80 грн (а.с. 83) відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 30.09.2011 року по 01.02.2012 року в сумі 704,80 грн підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань збитки від інфляції на суму 39,83 грн за період з 30.09.2011 року по 31.12.2011 року, три відсотка річних в сумі 136,41 грн за період з 30.09.2011 року по 01.02.2012 року.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування збитків від інфляції та 3 % річних (а.с. 83), господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції на суму 39,83 грн за період з 30.09.2011 року по 31.12.2011 року, трьох відсотків річних в сумі 136,41 грн за період з 30.09.2011 року по 01.02.2012 року заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою ПП "ВКФ "Євробуд" скористалося послугами адвоката ОСОБА_1, який на виконання умов угоди від 06.02.2012 року про надання правової допомоги та відповідно квитанції № 3677 від 15.02.2012 року на суму 1200,00, здійснив підготовку по написанню та поданню позовної заяви, а також приймав участь в судових засіданнях. За надання послуг позивач сплатив по договору від 06.02.2012 року за квитанцією 3651 від 10.04.2012 року додатково 290,00 грн.

У зв'язку з вказаним, заявник позову просить відшкодувати йому 1781,06 грн. як судові витрати відповідно до норм ст. 44 Господарського процесуального кодексу України за послуги адвоката.

Господарський суд, приймаючи до уваги докази, надані на підтвердження того, що послуги надані ОСОБА_1, як адвокатом, погоджується із позивачем про те, що сума 1781,06 грн підлягає відшкодуванню йому як судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Аналогічна правова позиція узгоджена із роз'ясненнями Вищого господарського суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

З урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, а саме витрати на послуги адвоката в сумі 1781,06 грн та судовий збір в сумі 1609,50 грн покладаються на відповідача, оскільки його неправомірні дії призвели до необхідності звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 Господарсько процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Побут КО" (28100, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. 50 років Жовтня, 7, код ЄДПРОУ 36195078) на користь приватне підприємство "ВКФ "Євробуд" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Московська, 6, код ЄДРПОУ 25171932) борг на суму 13277,44 грн, інфляційні втрати в сумі 39,83 грн, три відсотка річних в сумі 136,41 грн, пеню в сумі 704,80 грн, всього 14158,48 грн, а також судовий збір в сумі 1609,50 грн та витрати на послуги адвоката в сумі 1781,06 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Примірники рішення надіслати позивачеві на адресу:

- 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Московська, 6,

відповідачу за адресою:

-28100, Кіровоградська область, смт. Онуфріївка, вул. 50 років Жовтня, 7.

Суддя Т.В. Макаренко