Рішення

від 17.04.2012 по справі 18/459/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 Справа № 18/459/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром - Плюс", 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свердлова, 9

про стягнення 54 980,00 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, ордер № 17-04/12 від 17.04.2012 р., витяг з угоди № б/н від 01.03.2012 р.;

від відповідача: Трибрат В.М., керівник, голова ліквідаційної комісії, протокол № б/н від 01.03.2012 р., паспорт НОМЕР_1, виданий Комсомольським МУ УМВС України в Полтавській області 18.05.1996 р..

Суть спору : розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кременчук про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром - Плюс", м. Кременчук 54 980,00 грн. заборгованості за порушення останнім умов укладеного між сторонами 01.01.2007 р. Агентського договору № 4 за надані послуги при здійсненні господарської діяльності шляхом посередництва.

Позивач на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви № б/н від 12.03.2012 р. (вх. № 564/12 від 15.03.2012 р.).

Відповідач позовні вимоги визнає у повному обсязі (заява про визнання позову № б/н від 17.04.2012 р. (вх. № 5189д від 17.04.2012 р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази,

встановив :

01.01.2007 р. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (комерційний агент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопром - Плюс" (принципал) було укладено Агентський договір № 4 (далі - Договір), відповідно до якого комерційний агент зобов'язувався надати принципалові послуги шляхом посередництва при здійсненні останнім господарської діяльності, а принципал зобов'язувався виплачувати винагороду шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок комерційного агента.

При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне :

- комерційний агент у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, зобов'язується надати послуги принципалові при здійсненні останнім господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок принципала (п. 1.1. Договору);

- комерційний агент у якості посередника вчиняє дії від імені принципала в сфері оптової торгівлі нафтопродуктами, які належать останньому, комерційний агент зобов'язаний вчиняти дії від імені принципала в межах території України (п. 1.2.,1.3. Договору);

- принципал зобов'язується забезпечити комерційного агента необхідними засобами для виконання дій, визначених в п. 2.1.1. Договору, виплачувати комерційному агенту винагороду на протязі 2-х років з моменту підписання акту наданих послуг шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок комерційного агента (п. 2.4.1., 2.4.2. Договору);

- цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та закінчується 31.12.2008 р., проте у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1., 6.2. Договору).

Факт виконання Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (комерційний агент) взятих на себе зобов'язань та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтопром - Плюс" (принципал) наданих послуг на загальну суму 54 980,00 грн. підтверджується актами прийому - здачі наданих послуг за агентським договором № 4, а саме : від 01.01.2007 р. № б/н від 30.05.2007 р. на суму 24 720, 00 грн. та № б/н від 30.07.2007 р. на суму 30 260, 00 грн. (а.с. 9-10).

Крім цього, 08.08.2011 р. сторонами підписано акт № 1 звірки взаєморозрахунків, яким також узгоджено, що заборгованість відповідача за надані послуги складає 54 980,00 грн. (а.с. 11).

В порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не провів розрахунки за надані послуги, на момент подання позову за даними позивача заборгованість відповідача складає 54 980,00 грн., що відповідачем визнається.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 54 980,00 грн. заборгованості за порушення останнім умов укладеного між сторонами 01.01.2007 р. Агентського договору № 4 за надані послуги при здійсненні господарської діяльності шляхом посередництва.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеними Агентським договором щодо надання послуг. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором та приписів ст. 903 Цивільного кодексу України не оплатив надані послуги у встановлені строки, заборгованість останнього на момент прийняття рішення у справі складає 54 980,00 грн.. Дана обставина відповідачем визнається.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 54 980,00 грн. заборгованості підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем визнаються, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст. 49 ГПК України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтопром - Плюс"(39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свердлова, 9), р/р 26005100052587 в ПОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Полтава, МФО 331605, код ЄДРПОУ 34461566 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 54 980,00 грн. основного боргу та 1 609,50 грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.