Рішення

від 11.04.2012 по справі 14/11/5022-207/2012(17/6/5022-100/2012)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" квітня 2012 р.Справа № 14/11/5022-207/2012(17/6/5022-100/2012) Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТБ Україна", вул. Ф. Пушиної, 50А, оф. 1, м. Київ, 03179

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", вул. Промислова, 1, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільської області, 48600

про стягнення 531900.32 грн.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №5-1352 від 16.09.2011р.

відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 11.04.2012р.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗТБ Україна" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" про стягнення 531900.32 грн., з яких: 475657.41 грн. основна заборгованість, 11467.80 грн. три відсотки річних, 44775.11 грн. пеня.

В процесі вирішення спору, через відпустку у зв'язку із вагітністю та пологами судді Андрусик Н. О., яка розглядала дану справу, за розпорядженням голови суду, справа №17/6/5022-100/2012 передана на розгляд суду у складі судді Руденка О. В.

Позивачем 11 квітня 2012р., у зв'язку із частковим погашенням суми основної заборгованості, подано заяву про уточнення позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи дану процесуальну норму, розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін, а саме про стягнення з відповідача грошового зобов'язання в сумі 513618.04 грн., в тому числі: 455657.41 грн. - основна заборгованість, 13495.22 грн. - три відсотки річних та 44465.41 грн. - пеня.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого ним на підставі видаткової накладної №РН-0000028 від 02.06.2011р. згідно договору №С0/3/01/2011 від 01.06.2011р. товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість з врахуванням трьох процентів річних та пені в сумі 513618.04 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Представник відповідача, в судовому засіданні 11.04.2012р. подав заяву, згідно із якою позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Під час розгляду справи, представникам сторін належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

01 червня 2011р. між ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" (Покупець) та ТОВ "ЗТБ Україна" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №С0/3/01/2011 (далі - Договір), за умовами якого, продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти товар (насіння сої першого класу врожаю 2010р.) та оплатити за нього визначену п. 4.2 ціну (п. 1.1, 1.2).

Продаж товару здійснюється на умовах EXW/франко-завод (в редакції ІНКОТЕРМС 2000р.). Датою поставки, яка повинна бути оформлена до 02.06.2012р., вважається дата оформлення накладної на покупця (п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору).

Оплата поставленого товару, згідно п. 4.4 даного правочину, здійснюється шляхом прямого банківського переказу на рахунок продавця у фінансовій установі, визначеній даним Договором, не пізніше трьох банківських днів після оформлення накладної на товар.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов Договору передав покупцю, через повноважного представника ОСОБА_4 (довіреність від 12.06.2011р.), на підставі накладної №РН-0000028 від 02.06.2011р. товар (сою) на суму 672980.18 грн.

Вартість отриманого товару контрагентом оплачено частково з порушенням п. 4. 4 Договору, що підтверджується банківськими виписками, платіжними дорученнями, актом звірки розрахунків між сторонами, які знаходяться в матеріалах справи. Внаслідок цього сума основної заборгованості перед позивачем станом на 11.04.2012р. становить 455657.41 грн., що відповідачем не заперечується.

Господарським товариством своєму контрагенту 09.08.2012 року надсилалась вимога про оплату до 12.08.2011р. суми заборгованості, яка отримана останнім 10.08.2010р. однак залишена без задоволення.

При таких обставинах, відповідач в установлений законом строк грошові зобов'язання по оплаті вартості отриманого ним товару в повному обсязі не виконав, і станом на день розгляду спору за ним рахується заборгованість в сумі 455657.41 грн., що визнається в судовому засіданні 11.04.2012р. представником ТОВ "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство", повноваження на що йому надано згідно довіреності від 11.04.2012р., а тому в цій частині позов підлягає до задоволення, як обґрунтовано заявлений у відповідності до ст. 655 ЦК України, яка передбачає обов'язок покупця оплатити вартість одержаної продукції.

Відповідно до частини 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 7.2 Договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець зобов'язується оплатити штраф - 1 відсоток від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Розглянувши поданий суду розрахунок штрафних санкцій та зважаючи на правову природу їх виникнення у відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України, позивачем нараховано з 06.06.2011р. по 05.12.2012р. - 44465.41 грн. пені із врахуванням Закону України «Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань», яку відповідач визнає в повному обсязі, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, як заявлені обґрунтовано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено строки проведення розрахунків за поставлений товар, а тому позовні вимоги в частині нарахування трьох процентів річних за період з 06.06.2011р. по 10.04.2012р. в розмірі 13495.22 грн., які відповідачем визнаються, підлягають задоволенню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. в частині зменшених позовних вимог судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. В частині задоволених позовних вимог, відповідно до ст.ст.44- 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Заліщицьке хлібоприймальне підприємство" (вул. Промислова, 1, м. Заліщики, Заліщицький район, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00956201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗТБ Україна" (вул. Ф. Пушиної, 50А, оф. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 35081662) -455657 (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 41 коп. основної заборгованості, 44465 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 41 коп. пені, 13495 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 22 коп. трьох процентів річних, 10273 (десять тисяч двісті сімдесят три ) грн. 13 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗТБ Україна" (вул. Ф. Пушиної, 50А, оф. 1, м. Київ, ідентифікаційний код 35081662) з Державного бюджету України - 364 (триста шістдесят чотири) грн. 89 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №4297 від 09.02.2012р.

3. Наказ та довідку видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

ішРРішення суду підписано

"___ "