Рішення

від 19.04.2012 по справі 5023/1466/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2012 р. Справа № 5023/1466/12

вх. № 1466/12

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 1 від 16.01.2012 р.)

відповідача - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 01.06.2011 р.)

третьої особи - не з'явився

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Апріс", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів", с. Солоницівка

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Залізобетонних конструкцій", м. Харків

про стягнення 36 743 876,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Апріс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курязький завод силікатних виробів" (надалі - Відповідач) заборгованість в розмірі 36 743 876,28 грн. та суму судового збору.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Відповідача у судовому засіданні позовні вимоги Позивача визнає в повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апріс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій» був укладений договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та внесений до Державного реєстру правочинів за № 3275031.

Відповідно до умов вказаного договору купівлі-продажу від 16 грудня 2008 року, третя особа набула право власності на нежитлові будівлі та була зобов'язана сплатити за них кошти в сумі 10 267 600,00 грн. (десять мільйонів двісті шістдесят сім тисяч шістсот гривень 00 копійок).

16 грудня 2008 року між Позивачем та третьою особою був укладений договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та внесений до Державного реєстру правочинів за N3275038.

Відповідно до умов вказаного договору купівлі-продажу № 3275038, третя особа набула право власності на нерухоме майно, а саме: водозабори №№ 1,2,3,4 та була зобов'язана сплатити кошти в сумі 8 014 620,00 грн. (вісім мільйонів чотирнадцять тисяч шістсот двадцять гривень 00 копійок).

За вказаними договорами Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій» не розрахувалось.

17 березня 2010 року ухвалою Господарського суду Харківської області було порушено справу про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» (3-я особа) та відкрито процедуру санації.

Оскільки третя особа мала невиконані грошові зобов'язання перед Позивачем за договорами № 3275031, № 3275038 від 16.12.2008 р. на загальну суму 18 282 220,00 грн. (вісімнадцять мільйонів двісті вісімдесят дві тисячі двісті двадцять гривень 00 копійок), дана заборгованість була заявлена Позивачем в межах процедури банкрутства та згодом була включена до реєстру вимог кредиторів у справі № Б-39/64-09.

07.07.2010 року між Позивачем та ТОВ «Хлібекспорт» було укладено договір про відступлення права вимоги (цесїї), відповідно до умов якого ТОВ «Хлібекспорт» відступило Позивачу право вимоги до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» (Третя особа) щодо сплати грошової заборгованості в сумі 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 коп.), що виникла з договору поруки № 22-10/08 від 24.10.2008 року.

08.07.2010 року між Позивачем та ПП «Харківбудмонтаж» було укладено договір про відступлення права вимоги (цесїї), відповідно до умов якого ПП «Харківбудмонтаж» відступило Позивачу право вимоги до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» (Третя особа) щодо сплати грошової заборгованості в сумі 873 625,56 (вісімсот сімдесят три тисячі шістсот двадцять п'ять гривень 56 коп.), що виникла з договору поставки №06-01/09 від 05.01.2009 року та договорів підряду № 24/11-08 від 24.11.2008 p., № 26/11-08 від 26.11.2008 p., № 28/11-08 від 28.11.2008 p., № 01-09 від 02.02.2009 р.

Крім того, 08.07.2010 року між Позивачем та Підприємством «А плюс Б» Харківського відділення всеукраїнської громадської організації «Союз інвалідів України» було укладено договір про відступлення права вимоги (цесїї), відповідно до умов якого Підприємством «А плюс Б» ХВВГО «Союз інвалідів України» Позивачу було відступлено право вимоги до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» (Третя особа) щодо сплати грошової заборгованості в сумі 180 000,00 (сто вісімдесят тисяч гривень 00 коп.).

У зв'язку з укладенням вказаних договорів відступлення права вимоги розмір грошової заборгованості Третьої особи перед Позивачем збільшився, у зв'язку з чим 02.08.2010 року ухвалою Господарського суду Харківської області внесено зміни до реєстру вимог кредиторів у справі № Б-39/64-09 та встановлено, що розмір грошових вимог Позивача до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» (Третя особа) складає 20 335 845,56 гривень (двадцять мільйонів триста тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 56 копійок).

18.08.2010 року у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій» №Б-39/64-09 була укладена мирова угода з кредиторами, яку було затверджено ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.09.2010 р.

Відповідно до умов мирової угоди, ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» взяло на себе зобов'язання погасити грошову заборгованість перед конкурсними кредиторами, в тому числі й перед Позивачем, в строк до 2017 року в порядку визначеному графіком погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною мирової угоди.

14 вересня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поруки. Згідно п. 1.1. договору поруки від 14.09.2010 року в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій» код ЄДРПОУ 31437310), що знаходиться за адресою: 61102, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1 основного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки від 14.09.2010 року під основним зобов'язанням в цьому Договорі розуміють зобов'язання на загальну суму 20 335 845, 00 грн. (двадцять мільйонів триста тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 00 коп.), що випливають з мирової угоди від 18.08.2010 року, укладеної у справі про банкрутство Боржника № Б-39/64-09 та затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області 01.09.2010 p..

Позивач зазначає, що умови мирової угоди у справі № Б-39/64-09 про банкрутство ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій» в частині погашення грошової заборгованості перед Позивачем не виконувались.

16.05.2011 року Господарським судом Харківської області було порушено ще одну справу про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» за номером 5023/3687/11 та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Позивач повторно заявив свої грошові вимоги до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» в сумі 20 335 845, 00 грн. (двадцять мільйонів триста тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 00 коп.), які були включені у реєстр вимог кредиторів та затверджені судом у справі № 5023/3687/11.

17.01.2012 р. Господарським судом у справі № 5023/3687/11 була прийнята постанова про визнання ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Згідно п. 3.1.3. договору поруки від 14.09.2010 p., Позивач має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання Поручителем та/або Боржником у випадку, якщо порушено справу про визнання Боржника та/або Поручителя банкрутом.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням Третьою особою своїх грошових зобов'язань перед Позивачем на суму 20 335 845, 00 грн. (двадцять мільйонів триста тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок п'ять гривень 00 коп.), та у зв'язку з визнанням Третьої особи банкрутом і відкриттям стосовно неї ліквідаційної процедури, Позивач має повне право вимагати з Відповідача, як з поручителя, виконання зобов'язань Третьої особи перед Позивачем.

21 вересня 2010 р. між Відповідачем та Закритим акціонерним товариством «Союз», яке також було конкурсним кредитором у справі № Б-39/64-09 про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» та є стороною мирової угоди у справі № Б-39/64-09, теж був укладений договір поруки.

Згідно п. 1.1. договору поруки від 21.09.2010 року в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та шовне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій» (код ЄДРПОУ 31437310), що знаходиться за адресою: 61102, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 1 основного зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки від 21.09.2010 року під основним зобов'язанням в цьому Договорі розуміють зобов'язання на загальну суму 16 408 031,28 грн. (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч тридцять одна гривня 28 копійок), що випливають з мирової угоди від 18.08.2010 року, укладеної у справі про банкрутство Боржника №Б-39/64-09 та затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області 01.09.2010р.

Позивач зазначає, що умови мирової угоди у справі про банкрутство № Б-39/64-09 в частині погашення грошової заборгованості ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» перед ЗАТ «Союз» Третьою особою також не виконувались.

Після порушення ще однієї справи про банкрутство ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», ЗАТ «Союз» також було змушено повторно заявити свої грошові вимоги до ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» в сумі 16 408 031,28 грн. (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч тридцять одна гривня 28 копійок), які були включені у реєстр вимог кредиторів та затверджені судом у справі № 5023/3687/11.

24 лютого 2012 року між Позивачем та ЗАТ «Союз» було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого ЗАТ «Союз» (первісний кредитор) відступає ТОВ "Апріс" (новому кредиторові), а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за мировою угодою, укладеною 18.08.2010 року та затвердженою ухвалою господарського суду Харківської області 01.09.2010 року, по справі № Б-39/64-09 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій» (ЄДРПОУ 31437310, адреса: 61102, м. Харків, вул. Достоєвського, 1), надалі іменується "Боржник". Вказані вимоги визнані ухвалою (попереднє засідання) господарського суду Харківської області від 14 вересня 2011 року по справі №5023/3687/11 про банкрутство Боржника. За Даним договором Новий кредитор набуває право вимагати від Боржника належного виконання по сплаті суми боргу Боржником Первісному кредитору за мировою угодою по справі № Б-39/64-09 в загальному обсязі 16 408 031,28 грн. (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч тридцять одна гривня 28 копійок). До Нового кредитора переходить зазначене в п.1 Даного договору право вимоги Первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення Даного договору.

До Позивача перейшли усі права закритого акціонерного товариства «Союз», як кредитора ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», стосовно стягнення грошової заборгованості в сумі 16 408 031,28 (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч тридцять одна гривня 28 копійок).

Крім того, відповідно до п. 7 договору про відступлення права вимоги, до ТОВ "Апріс" переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій».

Оскільки виконання Третьою особою грошових зобов'язань перед ЗАТ «Союз» було забезпечено порукою Відповідача, Позивач вважає, що до нього, як до Нового кредитора, перейшло право вимагати з Відповідача, як з поручителя ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», сплати грошових коштів в сумі 16 408 031,28 (шістнадцять мільйонів чотириста вісім тисяч тридцять одна гривня 28 копійок).

27.02.2012 року Позивачем було передано нарочним Відповідачу письмову вимогу щодо виконання Відповідачем, як поручителем, грошових зобов'язань Третьої особи на загальну суму 6 743 876,28 грн. (тридцять шість мільйонів сімсот сорок три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 8 копійок).

Відповідно до п. З.1.2. договорів поруки від 14 вересня 2010 р. та 21 вересня 2010 p., кредитор, зокрема, має право вимагати дострокового виконання Основного зобов'язання Поручителем та/або Боржником у випадку, якщо протягом 20-ти календарних днів з моменту отримання Поручителем письмового повідомлення Кредитора про факт невиконання та/або неналежного виконання Боржником та/або Поручителем Основного зобов'язання за цим Договором воно не буде виконано.

Станом на дату звернення Позивача до суду, грошові зобов'язання, що випливають з договорів поруки Відповідачем не виконані.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюються або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В порядку ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність передбачену шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку встановленому ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України, «У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя».

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також суд ввіжіє за доцільним відзначити, що Відповідач у судових засідання визнав вимоги Позивача по заявленим позовним вимогам.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у розмірі 36 743 876,28 грн. (тридцять шість мільйонів сімсот сорок три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 28 копійок), документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 525, 526, 549, 553, 554, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 173, 174, 179, 193, Господарського кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курязький завод силікатних виробів» (Харківська обл., Дергачівський р-н, смт. Солоніцівка, вул. Белгородська, 2-А Код ЄДРПОУ 32446368 п/р 26000000225229 в ХФ AT «Укрексімбанк» в МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апріс» (61102, м. Харків, вул. Достоєвського буд. 1, код ЄДРПОУ 35476217 п/р 26002010061696 в AT «ВТБ Банк» МФО 321767) заборгованість в розмірі 36 743 876,28 грн. (тридцять шість мільйонів сімсот сорок три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 28 копійок) та судовий збір у розмірі 64 380,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20 квітня 2012 року по справі № 5023/1466/12.

Суддя Жигалкін І.П.