Постанова

від 17.04.2012 по справі 5016/2558/2011(15/62)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р.Справа № 5016/2558/2011(15/62) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.,

суддів Величко Т. А., Таран С.В.

(Склад судової колегії змінено на підставі розпорядження голови суду від 17.04.2012 р. № 261)

секретар судового засідання Підгурському Д.Л.

за участю представників:

від ТОВ „КУРАНД-ЮГ" -не з'явився, повідомлений належним чином,

від ТОВ „АЛГАМАКС КОМПАНИ" - не з'явився, повідомлений належним чином

від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва - не з'явився, повідомлений належним чином,

від ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_1. -ОСОБА_1 -за довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011р.

по справі № 5016/2558/2011(15/62)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „КУРАНД-ЮГ" м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „АЛГАМАКС КОМПАНИ" м. Миколаїв

за участю кредитора: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва

та ліквідатора -арбітражного керуючого ОСОБА_1

про визнання банкрутом

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 17.04.2012 р. апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011р. по справі № 5016/2558/2011(15/62) про визнання боржника банкрутом.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями. Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційна скарга розглянута в межах процесуального строку, визначеного ст. 102 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.08.2011 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРАНД-ЮГ" м. Миколаїв порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНИ" м. Миколаїв на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНИ" м. Миколаїв (а. с. 45, т. 1) визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Безспірні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРАНД-ЮГ" м. Миколаїв, визнані судом, склали 70 706 грн.

25.08.2011 р. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва звернулась до місцевого господарського суду з заявою (а. с. 75, т. 1), в якій просила визнати її кредиторські вимоги в сумі 763 851,68 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011 р. (суддя Ржепецький В. О.):

- затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНИ" м. Миколаїв;

- ліквідовано Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНИ" м. Миколаїв;

- вимоги кредиторів визнано погашеними;

- провадження у справі припинено.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, 11.11.2011 р. Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апелянт стверджує про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва зазначає, що господарський суд першої інстанції не надав відповіді на лист, в якому податковий орган просив суд зобов'язати ліквідатора боржника здійснити заходи щодо надання до органу державної податкової служби документів, які стосуються фінансово-господарської діяльності боржника за попередні три роки, в результаті чого апелянта було позбавлено можливості провести перевірку фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМКС КОМПАНИ" м. Миколаїв.

Також Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва стверджує, що оскаржена ухвала суду в частині припинення провадження у даній справі винесена в порушення „п.1 ч.13 ст. 104 ГПК" (норма права наведена в тому вигляді, як це зазначено в апеляційній скарзі).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 р. ухвала Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011 р. по справі № 5016/2558/2011(15/62) була залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р. по справі № 5016/2558/2011(15/62) постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 р. у справі № 5016/2558/2011(15/62) скасовано, справу направлено на новий апеляційний розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Скасовуючи вищенаведену постанову, Вищий господарський суд України виходив з того, що витяг з Єдиного державного реєстру, яким керувався суд апеляційної інстанції, не містить повної інформації щодо внесених до реєстру записів про боржника. Такі відомості містяться у довідці з Єдиного державного реєстру. Разом із тим, суд апеляційної інстанції на цю обставину уваги не звернув та не перевірив правомірність внесення запису про відсутність боржника за його місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру з урахуванням порядку, встановленого ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Під час нового розгляду справи суду апеляційної інстанції запропоновано врахувати викладене, належним чином з'ясувати факт наявності або відсутності підприємницької діяльності боржника та розглянути справу з дотримання вимог чинного законодавства.

Внаслідок перерозподілу, а також на підставі розпорядження від 02.04.2012 р. № 235 та розпорядження від 17.04.2012 р. № 261 про заміну судді (суддів) у складі колегії апеляційна скарга передана до розгляду колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді -Лавриненко Л.В., суддів: Величко Т. А., Таран С.В.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів, апеляційний господарський суд встановив:

18.04.2008 р. відбулась державна реєстрація юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2011 р. по справі № 5016/1940/2011(16/150) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРАНД - ЮГ" м. Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв про стягнення заборгованості в сумі 69 773 грн., яка виникла на підставі договору купівлі -продажу від 29.11.2010 р. № 29/11.

18.07.2011 р. Господарським судом Миколаївської області видано наказ.

Постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 27.07.2011 р. відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу № 5016/1940/2011(16/150), виданого 18.07.2011 р. Господарським судом Миколаївської області, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КУРАНД - ЮГ" м. Миколаїв заборгованості в сумі 69 773 грн., державного мита в сумі 697,73 грн., витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

01.08.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КУРАНД - ЮГ" м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч. 1 ст. 52 наведеної норми у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Аналіз приписів наведеної норми свідчить про те, що законодавчо встановлено декілька підстав, за наявності яких суд зобов'язаний порушити провадження у справі про банкрутство за правилами цієї норми, у т. ч. відсутність боржника -юридичної особи або його керівних органів за її місцезнаходженням.

Згідно з п. 4.7 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених ч. 1 ст. 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитор звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство, обґрунтовуючи свої вимоги наявністю заборгованості в сумі 70 706 грн. та відсутністю боржника за юридичною адресою, що відповідно до ст. 52 Закону є самостійною та достатньою підставою для звернення до суду.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV (зі змінами та доповненнями) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно з ч. 5 ст. 17 наведеного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Частиною 11 ст. 19 цього Закону встановлено обов'язок юридичної особи подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 12 наведеної норми у разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.

Наслідки неподання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу наведені в ч. 14 ст. 19 Закону.

Так, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням є відомості з Єдиного державного реєстру, в якому повинен міститися запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

12.04.2012 р. представником ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв надана довідка з Єдиного державного реєстру, яка містить інформацію про всі реєстраційні дії, вчинені щодо боржника, починаючи з 18.04.2008 р. і до 14.11.2011 р.

Як вбачається зі змісту вказаної довідки, 22.07.2011 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесено запис № 1 522 143 0004 016914 про відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв за адресою: 54030, м. Миколаїв, Центральний район, вул. Велика Морська, буд. 52/1.

Інша інформація про боржника, яка міститься в наведеній довідці, на результат розгляду справи не впливає.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд вважає, що факт відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв за юридичною адресою підтверджений належними та допустимими доказами.

Судом апеляційної інстанції була також досліджена інформація, яка міститься на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України: http://sta.gov.ua/control/uk/cancelledlicense/search.

Відповідно до цієї інформації 25.07.2011 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв (ЄДРПОУ 35889946, інд. податковий номер 358899414030) анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Причиною анулювання свідоцтва стало внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Підставою анулювання свідоцтва стала ініціатива органу державної податкової служби.

Наведене, на думку суду, також свідчить про відсутність підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами та доповненнями) ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом всіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатором направлені відповідні повідомлення до Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва, Центрального районного центру зайнятості у м. Миколаєві, Миколаївського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності в Центральному районі м. Миколаєва, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Центральному районі м. Миколаєва, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва.

Заявою про визнання кредиторських вимог від 25 серпня 2011 р. № 3825/9/10-024 Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва повідомила ліквідатора про факт наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв податкового боргу в сумі 763 851,68 грн.

Ліквідатор підприємства визнав наведену суму кредиторських вимог органу державної податкової служби, включивши її до 3-ї черги Реєстру кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГАМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв.

Інші потенційні кредитори повідомили ліквідатора по відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв заборгованості перед ними.

Відповідно до наведеного в ч. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. № 2343-XII (зі змінами та доповненнями) переліку повноважень ліквідатора, останній з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи звіту ліквідатора, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КЛМПАНІ" м. Миколаїв ОСОБА_1 в ході проведення ліквідаційної процедури вживались заходи щодо:

- розшуку службової та іншої документації банкрута;

- розшуку посадових осіб банкрута;

- розшуку майна та грошових коштів банкрута;

- встановлення фактів ведення господарської діяльності банкрута;

- встановлення останньої дати подання звітності до органу державної податкової служби;

- зняття арешту майна банкрута та скасування інших заходів примусового стягнення боргу банкрута перед кредиторами;

- публікації оголошення про недійсність печатки банкрута у зв'язку з її втратою.

Факт вчинення цих дій підтверджено доданими до звіту ліквідатора документами.

Наслідком цієї роботи стало встановлення факту відсутності будь -якого майна та грошових коштів банкрута.

Непогашеними залишились кредиторські вимоги на загальну суму 834 557,68 грн.

Іншу кредиторську та дебіторську заборгованість не виявлено.

Разом зі звітом ліквідатор надав суду ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв, складений станом на 05.10.2011 р., який містить інформацію про заборгованість банкрута.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт вчинення ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв всіх необхідних дій, спрямованих не виявлення потенційних кредиторів, розшук документів фінансово -господарської діяльності та майна боржника.

За приписами ч. 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 32 наведеного Закону якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилось майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи -банкрута.

Пунктом 6 ст. 40 Закону передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону.

Комплексний аналіз приписів наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що встановивши на підставі відомостей ліквідаційного балансу факт відсутності у боржника майна, достатнього для погашення всіх кредиторських вимог, господарський суд затверджує звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, припиняє юридичну особу -боржника (якщо майна виявилось недостатньо для погашення всіх кредиторських вимог) і припиняє провадження у справі.

Враховуючи все вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011 р. по справі № 5016/2558/2011 (15/62) про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі має бути залишена без змін.

При цьому суд не приймає до уваги ствердження органу державної податкової служби про те, що місцевий господарський суд залишив поза увагою лист Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 30.09.2011 р. № 4567/9/10-023, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи.

Так, ухвалами від 25.10.2011 р. (арк. справи 131, т. 1) та від 08.11.2011 р. (арк. справи 138, т. 1) місцевий господарський суд відмовив органу державної податкової служби в продовженні строку ліквідаційною процедури підприємства -банкрута до проведення перевірки фінансово -господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв та в зобов'язанні ліквідатора здійснити заходи щодо надання до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва документів, які стосуються фінансово -господарської діяльності боржника.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволення клопотання органу державної податкової служби, яке містилося в листі від 30.09.2011 р. № 4567/9/10-023, оскільки як, вбачається з матеріалів справи, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛГОМАКС КОМПАНІ" м. Миколаїв здійснював всі необхідні заходи, спрямовані на розшук бухгалтерських та інших документів підприємства, тобто від вчинення дій, покладених на нього чинним законодавством не ухилявся.

В свою чергу, відповідно до п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, на який посилається орган державної податкової служби, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат і не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Приписи наведеної норми свідчать про те, що за відсутності документів, які підтверджують факт понесення витрат, врахованих при обчисленні об'єкта оподаткування, орган державної податкової служби при перевірці правильності визначення платником податку оподатковуваного прибутку вправі такі витрати до уваги не приймати.

Таким чином, відсутність у платника податку документів, які підтверджують його витрати, не позбавляє орган державної податкової служби можливості провести позапланову документальну перевірку платника податків та, за наявності достатніх правових підстав, визначити йому суму податкових зобов'язань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2011 р. по справі № 5016/2558/2011(15/62) залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текс постанови підписано 23.04.2012 р.

Головуючий суддя : Л.В. Лавриненко

Судді: Т.А. Величко

С.В. Таран