50/262
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 50/262
29.08.08
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Транс Лок»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»
про стягнення 17 433,91грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
від позивача Осикін В.О. (дов. від 28.08.2008 № б/н)
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Транс Лок»до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»про стягнення 17 433,91грн. за невиконання зобов'язання за усним договором купівлі-продажу.
Ухвалою суду від 18.08.2008 було порушено провадження у справі № 50/262, розгляд справи призначено на 29.08.2008.
29.08.2008 в судовому засіданні позивач надав додаткові докази та дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не направив своїх повноважних представників, письмових доказів, відзив на позовну заяву не надав, позовну вимогу по суті у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідач клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст.75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від проведення розрахунків.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В:
21.11.2007 за усною домовленістю відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»направило за вих. № 83 гарантійний лист, в якому просило позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Транс Лок», відпустити фанеру ТПС-358к в кількості 2 м3. Також даним листом відповідач гарантував оплату товару.
Як встановлено судом, на виконання умов усної домовленості, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 18 902,40 грн., що підтверджується видатковою накладною від 22.11.2007 № Р1-0005920 і довіреністю № 165895 від 21.11.2007.
Вищевказані видаткова накладна та довіреність приймаються судом у якості належних доказів виконання зобов'язання позивачем. Проте, відповідач в порушення вимог чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого товару і лише частково оплатив товар в сумі 3000,00грн.
Позивачем на адресу відповідача були направлені письмові претензії від 21.04.2008 № 22 та від 20.06.2008 № 40 з вимогами погасити суму заборгованості в повному обсязі. Однак зазначені претензії відповідачем залишені без відповіді та задоволення.
Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 Господарського кодексу України).
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 220 Господарського кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.
Згідно зі ст.ст. 662 та 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.
Станом на дату прийняття судом рішення відповідач кошти позивачеві не за поставлений товар не сплатив. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 15 902,40 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 15 902,40 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктами 1,2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Положеннями ч. 3 ст.612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача неустойку.
Ч.1 ст.216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством та договором.
Згідно ч.2 ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст.546 ЦК України до способів забезпечення належного виконання зобов'язання віднесено неустойку. В ч.1 ст.549 ЦК України зазначено, що неустойка (штраф, пеня) це грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача та становить 1 531,51 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач відзиву, пояснень та доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.
Як встановлено судом, товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Транс Лок»на замовлення відповідача передало у власність останнього товар (фанера ТПС-358 К) на загальну суму 18 902,40грн., а відповідач повністю не розрахувався за товар. Таким чином, у товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»перед товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Транс Лок»існує заборгованість в сумі 17 433,91грн., з урахуванням розміру неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом Україна та ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(01001, м. Київ, вул.Еспланадна, 32-В; код ЄДРПОУ 23167926) з будь-якого рахунку (виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Транс Лок»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 28; р/р 260073311801 в АБ «Енергобанк»в м.Києві, МФО 300272, код ЄДРПОУ 23167926) основний борг в сумі 15 902 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дві)грн. 40 коп., неустойку в сумі 1 531(одна тисяча п'ятсот тридцять одна)грн. 51коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення розіслати сторонам.
Суддя Головатюк Л.Д
Дата підписання рішення 29.09.2008
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2367786 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні