Рішення

від 27.10.2008 по справі 8867-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8867-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

27.10.2008Справа №2-22/8867-2008

27 жовтня 2008 року                     Справа №2-22/8867-2008

За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тріон ЛТД Ко» (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 3/53)

до           Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М.Островсього (95001, м.Сімферополь, вул.Комунальна/пров.Проміжний,22/3)

про           стягнення  47653,26 грн.   

          Суддя: Калініченко А.А.

представники сторін:           

позивача :          Пащенко Б.І. – директор, паспорт СА 548792, Шевченко Т.Г. – представник, дов.від 07.10.2008 р.

відповідача:           не з'явився.  

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Машзавод»  звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М.Островського» 47653,26 грн., у тому числі 36388,33 грн. основного боргу, 5128, 26 грн. пені, 3 % річних у сумі 714,81 грн., 5421,86 грн. інфляційних втрат.

Відповідач письмовий відзив на позов до суду не надіслав, явку  представника в судове засідання двічі не забезпечив, витребувані судом документи в суд не направив, про час і місце проведення судових засіданнь був сповіщений належним чином.

Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача у порядку ст. 77 ГПК України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини сторін, підстав для відкладення розгляджу справи не вбачається.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд  

                                                        встановив:

Між позивачем та відповідачем 15.11.2008 р. було укладено договір № 1091, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тріон ЛТД Ко» прийняло на себе зобов'язання поставити протягом дії договору товар, а відповідач був зобов'язаний його прийняти та сплатити його вартість.

Згідно з п.3.1 договору відповідач повинен був здійснити оплату за товар  не пізніше 16.12.2007 р.

Згідно з п. 6.1 договору у випадку несвоєчасної оплати  покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.

Згідно зі статтею 173 Господарського  кодексу України (далі ГК України)  господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання в силу якого, один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або  управлінсько-господарського характеру  на користь іншого суб'єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін) або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі й кредитор) має право  вимагати  від зобов'язаної сторони  виконання її обов'язку. Стаття 193 ГК України визначає, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, не допускається відмова від виконання  зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність  за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування у відношенні правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника в сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. (стаття 217 ГК України). При цьому,  учасники господарських відносин відповідають  за  невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання (стаття 218 ГК України). У відповідності зі статтею 230 ГК України  штрафними санкціями  визнаються  господарські санкції у виді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник  господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні  їм правил здійснення господарської діяльності, невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання.  Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (стаття 232 ГК України). Згідно зі статтею 343 ГК України  платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але  не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ,  яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статтею 509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана зробити на користь другої сторони ( кредитора) певні дії ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші та ін.) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати  від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання  повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України ( стаття 526 ЦК України). Виконання зобов'язання  може забеспечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).

Стаття 549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передавати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання .

Відповідно до статті 712 ЦК України  за договором поставки  постачальник, який  здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений  строк (строки) товар у власність  покупця для використання  його  у підприємницькій  діяльностсті або в інших цілях, а покупець  зобов'язується прийняти  товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються  загальні  положення про купивлі-продажу, якщо інше  не встановлено  договром, законом  або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу  одна сторона (продавець)  передає або  зобов'язується передати  майно (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець    приймає або зобов'язується  прийняти товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Позивачем представлено копію видаткової накладной № 101 від 16.11.2007 р., згідно з якою  відповідачем був отриманий товар на суму 36388,33 грн.

Свої зобов'язання по сплаті товару відповідач не виконав.

У порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару в повному обсязі або докази повернення позивачу товару, вартість якого не сплачена в терміни, передбачені у договорі  № 1091 від 15.11.2007 р.   

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором   №  1091від 15.11.2007 р, тому згідно зі статтями 218, 230 ГК України, ст.ст. 526, 549,  625 ЦК України підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача боргу у сумі  36388,33 грн.    

Поряд з вимогами про стягнення основного боргу позивачем також заявлено вимоги про стягнення пені у розмірі 5128,26 грн. які  підлягають частковому задоволенню, виходячи  з наступного.

Згідно з п. 6.1 договору у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення, нарахованої на суму простроченого платежу за кожний день прострочення.

Нарахування пені в сумі 5128,26 грн.,  проведено із перевищенням  шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача лише  у сумі 3751,28 грн.

У частині стягнення  1376,98 грн. у позові  слід відмовити.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення  3 %  річних у сумі 714,81 грн., нарахованих  на суму заборгованості за весь період користування грошовими коштами, та 5421,86 грн., які підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів виконання зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором № 1091 від 15.11.2007 р., тому  позовні вимоги про стягнення 3 % річних за користування грошовими коштами у сумі 714,81 грн. та 5421,86 грн. інфляційних втрат  підлягають задоволенню.         

Керуючись ст.ст. 49,  82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1.  Позов  задовольнити частково.

           2. Стягнути з Республіканського підприємства «Сімферопольський завод фурнітурних виробів ім. М.Островсього» (95001, м.Сімферополь, вул.Комунальна/пров.Проміжний,22/3, п/р 26008301325543 у філії КЦ ПІБ МФО 324430 ЄДРПОУ 00275257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Тріон ЛТД Ко» (69114, м. Запоріжжя, вул. Гудименка, 3/53, п/р 26009996701 АБ «Металург» м. Запоріжжя МФО 313582 ЄДРПОУ 13618210) 36388, 33 грн. заборгованості, 3751,28 грн. пені, 3% річних у сумі 714,81 грн., 5421,86 грн. інфляційних втрат, а також 462, 76 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

3. У частині стягнення 1376,98 грн.  -  у позові  відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.