Рішення

від 06.11.2008 по справі 8840-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

8840-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

06.11.2008Справа №2-21/8840-2008

за позовом Громадської організації «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава» (97400, м. Євпаторія, вул. Бр. Буслаєвих, 15)

до відповідача Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт» (97400, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

                          Мірнівська селищна рада (97400, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, 25-а)

                           Військова частина А 2506 (97491, м. Євпаторія, смт. Новоозерне, вул. Героїв Десанту, 9-А)

про визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Позивач  Афанасьєв С.С., директор, паспорт ЕЕ № 975161 від 14.10.2005 р., Пятков В.І., д/п б/н від 01.09.2008 р., адвокат;

Відповідача Коваленко Є.І., начальник юридичного відділу, д/п № 1886 від 23.10.2008 р.

Треті особи 1. Кашин Ю.Г., д/п № 345/02-8 від 12.06.2008 р., представник;  

                    2. Мамчак С.М., помічник командира військової частини А

Сутність спору: Позивач – Громадська організація «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава», м. Євпаторія, звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельний порт», м. Євпаторія, у якому просить признати дії відповідача з установкою контрольно–пропускного пункту на дорозі, яка веде до краю коси «Південна» незаконними; признати дії відповідача у частині перешкоджання позивача у вільному проїзді по дорозі, яка веде до краю коси «Південна» та до земельної ділянки, що орендована, незаконними; зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована на косі «Південна» Мірнівської селищної ради; зобов'язати відповідача демонтувати спорудження, яке перешкоджає вільному пересуванню по косі «Південна» Мірнівської селищної ради; зобов'язати відповідача демонтувати контрольно–пропускний пункт  розташований у будівлі № 33 та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме витрати на надання юридичних послуг у сумі 5 000 грн. та витрати, пов'язанні зі сплатою державного мита.

У судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання суду з'явився, проти позову заперечував з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

У засідання суду з'явилися представники третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення позивача, відповідача, третіх осіб, суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Громадська організація «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава», м. Євпаторія, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 59) та довідкою з єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АР (а. с. 60).

05 лютого 2007 р. між Мирнівською селищною Радою та Громадською організацією «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава» був укладений договір оренди землі.

Відповідно до умов укладеного договору Мирнівська селищна Рада (Орендодавець за договором) надає, а Громадська організація «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава» (Орендар за договором) приймає у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 0110945600 : 01 : 001 : 0003) для будівництва бази рибалок і мисливців спортивно-оздоровчого, санаторно-лікувального й реабілітаційного профілю (код цільового призначення – 1.17), яка знаходиться за адресою: коса «Південна» селища міського типу Мирний м. Євпаторії АР Крим.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,8000 га, у тому числі за угіддями: забудовані землі, з них землі, які використовуються для відпочинку і інші відкриті землі, у тому числі для кемпінгів, будинків відпочинку й проведення відпустки за  рахунок земель рекреаційного призначення Мирнівської селищної ради, землі площею 0,8000 га, не передані у власність або користування (по ф. № 6-зем номер порядку 3.17, шифр порядку 58).

Договір укладено на 50 років, тобто до 01 лютого 2057 року (пункт 8 договору оренди).

Договір зареєстрований в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Державному комітеті України по земельним ресурсам, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від квітня 2007 р. за № 41.

Таким чином, позивач є належним користувачем земельної ділянки, що знаходиться на косі «Південна».

Проїзд на територію орендованої земельної ділянки позивач може здійснювати дорого., яку перетинає споруда (ворота), що належить відповідачу.

За поясненням третьої особи – Мірнівської селищної ради, - спірна дорога є єдиною дорогою на косі для руху транспортних засобів у бік орендованої позивачем ділянки, що підтверджено схемою розташування об'єктів на косі «Південна».

Відповідачу - Державному підприємству «Євпаторійський морський торговельний порт» відповідно наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 130 від 12.04.2005 р. передано на баланс майно, що розташоване на території смт. Мирний, а саме: будівля № 3, інвентарний номер 16002 – майстерня, будівля № 7, інвентарний номер 16003 – склад, будівля № 10, інвентарний номер 16004 – службове приміщення, будівля № 11, інвентарний номер 16005 – казарма, будівля № 12, інвентарний номер 16006 – майстерня, будівля № 15, інвентарний номер 16007 – склад, будівля № 30, інвентарний номер 16008 – комплексна будівля, будівля № 31, інвентарний номер 16009 – казарма, будівля № 32, інвентарний номер 16010 – їдальня, будівля № 33, інвентарний номер 16011 – контрольно-технічний пункт, будівля № 35, інвентарний номер 16012 – теплова підстанцій – 64, будівля № 36 інвентарний номер 16013 склад, будівля № 38 інвентарний номер 16014 каналізаційно-насосна станція, будівля № 40 інвентарний номер 16015 сховище, будівля № 41 інвентарний номер 16016 склад, будівля № 43 інвентарний номер 16017 склад, будівля № 44 інвентарний номер 16018 рубка чергових, будівля № 45 інвентарний номер 16019 склад, ПЧ-1 інвентарний номер 16020 гідротехнічна споруда, ПЧ-2 інвентарний номер 16021 гідротехнічна споруда, ПЧ-3 інвентарний номер 16022 гідротехнічна споруда, ПС-1в інвентарний номер 16023 гідротехнічна споруда, БУ-2 інвентарний номер 16024 гідротехнічна споруда, БУ-2а інвентарний номер 16025 гідротехнічна споруда, огорожа інвентарний номер 490, що раніш належали військовому містечку № 3 Міністерства оборони України.

Проте, посилка відповідача на те, що йому належить право користування спірною дорогою необґрунтована документально.

У переліку до наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 130 від 12.04.2005 р. відсутній такий об'єкт передачі як дорога, відповідач не надав документи на підтвердження права користування земельною ділянкою, зайнятою спірною дорогою.

Отже, зазначена дорога не може вважатися внутрішнім об'єктом (спорудою) підприємства відповідача.

За поясненням третьої особи - Військової частини А 2506, - спірна дорога з балансу військової частини не передавалася, і є об'єктом забезпечення боєготовності та підтримання життєдіяльності частини.

Листом від 26 травня 2008 р. за № 154/55/1/890 Військова частина А 2506 повідомила позивача про те, що вона не заперечує у вільному проїзді по спірній дорозі.

Таким чином, відповідач не має права на свій розсуд чинити перешкоди у користуванні спірною дорогою позивачу, перегороджувати дорогу будь-якими спорудами.

Пункт  3 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлює, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право.  

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; та іншими способами, передбаченими законом (стаття 20 Господарського кодексу України).

Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача демонтувати спорудження, яке перешкоджає вільному пересуванню по косі «Південна» Мірнівської селищної ради підлягають задоволенню

Вимоги позивача щодо визнання дій відповідача з установки контрольно–пропускного пункту на дорозі, яка веде до краю коси «Південна» незаконними; визнання дій відповідача у частині перешкоджання позивачу у вільному проїзді по дорозі, яка веде до краю коси «Південна» та до земельної ділянки, що орендована, незаконними, задоволенню не підлягають, оскільки встановлення законності чи незаконності дій господарюючого суб'єкту не може бути предметом спору у справі, оскільки статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України не встановлено відповідного способу захисту цивільного чи господарського права. По суті така вимога спрямована на встановлення факту, що має юридичне значення, а не на поновлення порушеного права, та може встановлюватися при вирішенні спору про порушене право.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка розташована на косі «Південна» Мірнівської селищної ради, задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано документів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка знаходиться у його користуванні чи власності або Мирнівська селищна рада уповноважила позивача звертатися з такими вимогами.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача демонтувати контрольно-пропускний  пункт розташований у будівлі № 33, - суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Позивач не обґрунтував належними доказами, яким чином наявність контрольно-пропускного пункту у будівлі № 33 порушує його права чи законні інтереси.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Вимоги позивача щодо стягнення судових витрат по сплаті юридичних послуг в розмірі 5000 грн. відшкодуванню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України у склад судових витрат входить оплата саме послуг адвоката, а не представника юридичної фірми за довіреністю.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ст. 2 Закону України  „Про адвокатуру”, яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та  прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

Позивач не надав документів на підтвердження представництва в суді саме адвокатом.

Крім того, оскільки при подачі позовної заяви позивачем не було сплачено державне мито відповідно до кількості позовних вимог немайнового характеру, з позивача підлягає стягненню до державного бюджету 340 грн. державного мита.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 11 листопада 2008 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» (97400, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1; ЗКПО 01125583, банківські рахунки не відомі) демонтувати спорудження на дорозі, яке перешкоджає вільному пересуванню по косі «Південна» Мірнівської селищної ради.

Стягнути з Державне підприємство «Євпаторійський морський торговельний порт» (97400, м. Євпаторія, пл. Моряків, 1; ЗКПО 01125583, банківські рахунки не відомі) на користь Громадської організації «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава» (97400, м. Євпаторія, вул. Бр. Буслаєвих, 15; ЗКПО 23201646, банківські рахунки не відомі) 85 грн. державного мита та 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Громадської організації «Спілка ветеранів державної безпеки Донузлава» (97400, м. Євпаторія, вул. Бр. Буслаєвих, 15; ЗКПО 23201646, банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь) 340,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.