Рішення

від 22.09.2008 по справі 36/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/402

22.09.08

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1»

До                   Закритого акціонерного товариства «Склопак»

Про                        стягнення 1 151 729,71 грн.

         Суддя  Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача              Козачук М.П., по довіреності № 5 від 27.12.2007р.          

Від відповідача         Коріненко Т.С. по довіреності б/н від 14.05.2008р.

В засіданні приймали участь          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Склопак»1 151 729,71 грн., із яких: 967 472,57 грн. –сума основного боргу, 84 607,47 грн. –пеня, 89 974,95 грн. –витрати, пов'язані з інфляційними процесами, 9 674,72 грн. – 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 251 від 31.05.2005р. та додаткових угод до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2008р. порушено провадження у справі № 36/402. Розгляд справи призначено на 22.09.2008р.

В судовому засіданні 22.09.2008р. представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1 460 216,20 грн., із яких: 1 275 959,06 грн. –сума основного боргу, 84 607,47 грн. –пеня, 89 974,95 грн. –витрати, пов'язані з інфляційними процесами, 9 674,72 грн. – 3% річних, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 251 від 31.05.2005р. та додаткових угод до нього, договору № 316/08 від 01.03.2008р.

Представник відповідача в засіданні суду 22.09.2008р. уточнені позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій № 1»(далі позивач, орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Склопак»(далі відповідач, орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 251.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, загальною площею 1 200,0 кв.м.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення, що не заперечує відповідач.

Сторони визначили, що строк оренди складає 6 місяців (п. 2.1 договору).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 251 від 01.03.2006р. сторони продовжили дію договору оренди до 31.12.2006р.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди № 251 від 29.12.2006р. сторони продовжили дію договору оренди до 31.12.2007р.

Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата встановлюється у розмірі 60,00 грн. за 1 кв.м. Орендна плата, згідно з п. п. 5.3, 5.4 договору, сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця своєчасно та у визначеному розмірі незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Сторони домовились (п. 5.5 договору), що плата за спожиту електроенергію та комунальні послуги стягується додатково згідно виставленим рахункам.

Позивач листом № 74 від 12.02.2008р. повідомив відповідача, що у зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості з орендної плати договір оренди № 251 від 31.05.2007р. вважається розірваним з 01.03.2008р., а також просить звільнити орендоване приміщення.

Оскільки позивач в установленому законом порядку відмовився від договору оренди № 251, укладеного 31.05.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій № 1»та Закритим акціонерним товариством «Склопак», суд приходить до висновку, що вказаний договір припинив свою дію 01.03.2008р.

Відповідач, всупереч вимозі позивача звільнити орендоване нежиле приміщення, орендоване нежиле приміщення станом на день розгляду справи не звільнив.

Крім того, 01 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій № 1»та Закритим акціонерним товариством «Склопак»був укладений договір оренди нежилого приміщення № 316/08, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, загальною площею 1 200,0 кв.м.

Сторони визначили, що договір вступає в дію з моменту підписання договору і діє до 31.12.2008р. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору за користування приміщенням орендар  зобов'язаний сплачувати щомісячно орендну плату із розрахунку 62,00 грн. за 1 кв.м. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача в строк не пізніше 15 числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.2 договору понад орендну плату орендар додатково оплачує експлуатаційні витрати, центральне опалення, комунальні послуги (водопостачання, каналізація), за спожиту електроенергію відповідно до рахунків, наданих орендодавцем щомісяця, не пізніше 15 числа за розрахунковий місяць.     

Відповідач свої зобов'язання за договорами оренди № 251 від 31.05.2005р. та № 316/08 від 01.03.2008р. в частині сплати орендної плати та оплати комунальних послуг, спожитої електроенергії за період з вересня 2007 по липень 2008 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі, оплаті комунальних послуг, спожитої електроенергії перед позивачем становить 1 275 959,06 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 1 275 959,06 грн. підтверджується також актами звірки взаєморозрахунків, підписаними сторонами, які додані до матеріалів справи.

Відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договорам оренди № 251 від 31.05.2005р. та № 316/08 від 01.03.2008р. суду не надав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач свої зобов'язання за договорами оренди № 251 від 31.05.2005р. та № 316/08 від 01.03.2008р. в частині сплати орендної плати та оплати комунальних послуг, спожитої електроенергії за період з вересня 2007 по липень 2008 року виконав неналежним чином, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та оплаті комунальних послуг, спожитої електроенергії в розмірі 1 275 959,06 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

В пункті 6.1 договору № 251 від 31.05.2005р., пункті 7.2.1 договору № 316/08 від 01.03.2008р. передбачено, що орендар у випадку затримки кожного з платежів у терміни, встановлені даним договором, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за день із простроченої суми.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 6.1 договору № 251 від 31.05.2005р., п. 7.2.1 договору № 316/08 від 01.03.2008р., підлягає стягненню пеня в сумі 84 607,47 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку, зробленого з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно приписів ст. 625  Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора   зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи норми ст. 625 ЦК України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9 674,72 грн. та витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, в сумі 89 974,95 грн.

З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 1 275 959,06 грн., пені в сумі 84 607,47 грн., 3% річних в сумі 9 674,72 грн., витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, в сумі 89 974,95 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Склопак»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 31118156) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, код ЄДРПОУ 04012276) 1 275 959 (один мільйон двісті сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 06 коп. основного боргу, 84 607 (вісімдесят чотири тисячі шістсот сім) грн. 47 грн. пені, 9 674 (дев'ять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн. 72 коп. 3% річних, 89 974 (вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 95 коп. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, 14 602 (чотирнадцять тисяч шістсот дві) грн. 16 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.