А10/368-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м.Київ - 32, вул.Комінтерну, 16.тел. 230-31-77
І м е н е м України
ПОСТАНОВА
"04" листопада 2008 р. Справа № А10/368-08
за позовом Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ПОЛІССЯ”
про стягнення 1764,04 грн.
Суддя Тищенко О.В.
Представники:
від позивача: Яременко Я.Г. (довіреність від 29.07.2008р. № 1769/03)
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі Київської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ПОЛІССЯ” про стягнення 1764,04 грн. заборгованості щодо сплати збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.2008р., відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання призначено на 21.10.2008р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.10.2008р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача , розгляд справи відкладався на 04.11.2008р.
В судовому засіданні 04.11.2008р. позивач підтримав позов в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Згідно ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або не повідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно п. 17 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних податків і зборів.
Об'єкт оподаткування, коло платників збору, ставки і порядок справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування врегульовані Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до вимог статті 3 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.
Відповідно до п. 2 Розділу XV „Перехідні положення” Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI відповідач зобов'язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду України. Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-VI пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Частиною першою статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування яких є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено ставку в розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Згідно ст.ст. 15, 17 Закону України №1058-ІV відповідач є платником страхових внесків до Пенсійного фонду і зобов'язаний своєчасно здійснювати обчислювання та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до вимог пп. 6.8. п. 6 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне до Пенсійного фонду України ” підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що за червень 2008 р. відповідачем не відшкодовані витрати на виплату пенсії в розмірі 904,16грн., а за липень 2008р. відповідачем не відшкодовані витрати на виплату пенсії в розмірі 859,88грн., внаслідок чого у останнього утворилась загальна заборгованість перед позивачем в розмірі 1764,04 грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” –“з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” та карткою особового рахунку страхувальника.
Станом на 04.11.2008р. заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за червень - липень 2008р. не сплачена та становить 1764,04 грн.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 64 Закону України № 1058-IV управління має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. Згідно з ч. 3. ст. 106 Закону України № 1058-IV орган Пенсійний фонду також має право звернутися до господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1764,04 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.
Враховуючи вищезазначене, керуючись п.2 ч.1 ст. 128, ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,–
постановив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „ПОЛІССЯ” (07533, Київська область, Баришівський район, с.Недра, вул..Ворошиловградська, 47Б, код ЄДРПОУ 00846381, р/р 26002698128549 КРД Райффайзен Банк Аваль, м.Київ, МФО 322904) на користь Управління Пенсійного фонду України у Баришівському районі (07500, Київська область, смт Баришівка, вул..Леніна, 48, код ЄДРПОУ 22200194, р/р 26006389091 в ГУ Ощадбанку по м.Києву та Київській області, МФО 322669) 1764,04 грн. заборгованості по виплаті пільгових пенсій.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Тищенко О.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2368537 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні