Ухвала

від 03.04.2012 по справі 9/184

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 9/184

Головуючий у 1-й інстанції: Скрипничук І.В

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. Драчук Т. О.

при секретарі: Пачевської А.П.

за участю представників сторін:

позивача - Столяр Б.П., Бобик Й.Б.

відповідача - Іліка Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Дебора" до Державна податкова інспекція у м. Чернівці про визнання нечинним повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Дебора» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання нечинними податкові повідомлення - рішення від 13.09.2006 за № 000195231/0, від 27.10.2006 за № 278201231/0, від 20.02.2007 за № 000341232/0, відповідно до яких позивачу зменшено суми бюджетного відшкодування.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 05 жовтня 2011 року позов ПП "УВТК"задоволено повністю, визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівці від 13.09.2006 за № 000195231/0, від 27.10.2006 за № 278201231/0, від 20.02.2007 за № 000341232/0.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим, ДПІ у м.Чернівці просить скасувати постанову господарського суду Чернівецької області від 27.10.2011р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники позивача проти доводів апеляційної скарги заперечили, мотивуючи їх безпідставністю. Зазначили, що постанова суду першої інстанції від 27.10.2011р. є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просили апеляційний суд залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу відповідача не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 04 вересня 2006 року ДПІ в м. Чернівці проведено перевірку ПП «Дебора» з питань достовірності «нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2006 року, про що складено акт №3885/23-1/31289611.

За наслідками зазначеної перевірки 13 вересня 2006 року Державною податково інспекцією у м. Чернівці щодо ПП „Дебора" прийняте податкове повідомлення-рішення №000195231/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 324124,00 гри.

17 жовтня 2006 року відповідачем проведено іншу перевірку позивача з питань достовірності «нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2006 року», про що складено акт № 4377/23-1/31289611.

За наслідками зазначеної перевірки 27 жовтня 2006 року Державною податковою інспекцією у м. Чернівці щодо ПП „Дебора" прийняте податкове повідомлення-рішення № 278201231/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого нок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 473418,00 грн.

12 лютого 2007 року відповідачем проведено іншу перевірку позивача з питань достовірності «нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопада 2006 року», про що складено № 535/23-2/31289611.

За наслідками зазначеної перевірки 20 лютого 2007 року Державною податково інспекцією у м. Чернівці щодо ПП „Дебора" прийняте податкове повідомлення-рішення № 000341232/0, за яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) у розмірі 76101,00 грн.

Позиція податкового органу полягає у тому, що за вимогами п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» формування податкового кредиту з податку на додану вартість, виникнення у зв'язку з цим від'ємного значення з цього податку та сплата на користь постачальників товарів фобії, послуг), що є складовою частиною такого від'ємного значення має відбуватись протягом одного звітного попереднього періоду. Фактично платником податку включені до бюджетного відшкодування 2006 року суми податку, податковий кредит відносно яких виник в попередні періоди, тобто до липня 2006 року.

Колегія суддів не може погодитися з позицією податкового органу, про те, що платник податку при заявлені до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість може враховувати оплату у попередньому податковому періоді виключно за ті товари, які придбані у такому попередньому податковому періоді та за якими у цьому ж попередньому податковому періоді була проведена оплата та був сформований податковий кредит.

Сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за звітний податковий період розраховується між сумою податкового зобов'язання такого періоду та сумою податкового кредиту такого періоду (абз. 1. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (абз. 3 п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (п.п.«а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону).

З аналізу норм Закону випливає, що податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Правило переносу від'ємного значення попереднього звітного періоду означає, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів придбано товар та сформовано податковий кредит.

Отже, Закон не пов'язує право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями з придбання товару, здійсненими у такому ж попередньому періоді, та з формуванням, у зв'язку із цим, податкового кредиту у цьому ж передньому податковому періоді, а лише обмежує суми від'ємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною сплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді.

Крім того, судом першої інстанції правильно вказано на те, що законодавець не ставить право на отримання бюджетного відшкодування в залежність від того, коли у покупця товару виникло зобов'язання перед постачальниками, а визначає, що суми податку мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за правильне погодитись з висновками судів першої інстанції про те, що Приватним підприємством "Дебора" не порушено вимоги пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки фактична сплата отриманого у попередніх періодах товару від постачальника відбулася у травні, червні та вересні 2006 року - попередній період, за який подано декларація, а тому посилання податкового органу на неправомірність включення до суми бюджетного відшкодування податку 648543 грн., 76101 грн., 423548 грн. є безпідставним, та таким що не відповідає приписам чинного податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, постанову господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2011 слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці, - залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернівецької області від 27 жовтня 2011 року, -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду буде складена в повному обсязі "10" квітня 2012 року.

Головуючий /підпис/ Біла Л.М.

Судді /підпис/ Смілянець Е. С.

/підпис/ Драчук Т. О.

З оригіналом згідно:

секретар