Постанова

від 06.11.2008 по справі 8/365-07 (18/136-07)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/365-07 (18/136-07)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 листопада 2008 р.                                                                                    № 8/365-07 (18/136-07)  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоШевчук С.Р. (доповідач)

СуддівВладимиренко С.В.Барицької Т.Л.

розглянувши  касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"

на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р.

у справі №8/365-07(18/136-07) господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос"

доЗакритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління"

провизнання недійсним договору застави

  В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача:  Рожков М.М. дов. №3 від 24.07.2008р.

- відповідача: Педоряка О.М. дов. №3416 від 23.04.2007р.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2006р. відкрите акціонерне товариство Бурова компанія "Букрос"  звернулося з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просило визнати недійсним договір застави від 19.09.2003р. №359вл, оскільки заставлене майно є нерухомим а тому відповідно до ч.1 ст.577 ЦК України спірний договір підлягає нотаріальному посвідченню, що фактично не було виконано сторонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2007р. (суддя Петрова В.І.) в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2007р. вказане рішення суду скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Після нового розгляду, господарський суд Дніпропетровської області від 29.05.2008р. (суддя Дубінін І.Ю.) прийняв рішення про  відмову в позові.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. (головуючий Білецька Л.М., судді Науменко І.М., Голяшкін О.В.) вказане рішення суду скасовано та позов відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" залишено без розгляду, з посилання на п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України                 Демченко С.Ф.  від 04.11.2008р.  змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Шевчук С.Р., суддів Владимиренко С.В.,        Барицької Т.Л.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково  виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом встановлено, що 19.09.2003 р. між Відкритим акціонерним товариством бурова компанія "Букрос"  та Закритим акціонерним товариством "Приватбанк" в особі філії "Полтавське головне регіональне управління" було укладено договір застави майна № 359вл (в забезпечення повернення  наданого за кредитним договором № 359вл від 19.09.2003 р. кредиту на суму 1000000 грн.), згідно умов якого позивач передав в заставу відповідачеві  обладнання заставною вартістю 2 192 975,72 грн., відповідно до переліку, викладеному  у  Додатку № 1 до договору застави.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.577 ЦК України якщо предметом застави є нерухоме майно, а також  в інших випадках,    встановлених    законом,    договір    застави    підлягає нотаріальному посвідченню.   Застава   нерухомого   майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.

Статтею 13 Закону України "Про заставу" передбачено, що договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, договір    застави    повинен    бути    нотаріально    посвідчений    на    підставі   відповідних  правовстановлюючих документів. Нотаріальне посвідчення договору застави нерухомого майна здійснюється за місцезнаходженням нерухомого майна.

Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави.

Поняття нерухомого майна визначає ст.181 ЦК України, зокрема, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість)  належать земельні    ділянки,    а    також    об'єкти,    розташовані    на    земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Крім того, пунктом 1.6. Тимчасового положення про порядок державної    реєстрації  прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 7 лютого 2002 р. N7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 за  N157/6445, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди не пов'язані фундаментом із землею.

У Класифікаторі державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна №461 від 15.03.2006 р. визначено, що нерухоме майно   -  це земельні   ділянки,   а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці,    переміщення яких    є    неможливим без їх знецінення  та  зміни їх призначення (будівлі,   споруди). Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

В даному ж випадку, як зазначив суд позивачем належних доказів того, що передане в заставу майно відноситься до нерухомого не надано, а отже і відсутня необхідність нотаріального посвідчення укладеного між сторонами договору застави.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем своїх вимог, а тому відмовив в їх задоволенні.

Проте, з таким висновком не погодився Дніпропетровський апеляційний господарський суд, зазначивши, що відповідно до п. 5 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду апеляційний господарський суд виходив з того, що позивач не виконав вимоги місцевого господарського суду  та не подав витребувані ухвалами від 13.03.2008р. та від 27.03.2008р.  документи, що дає підстави для застосування норм п. 5 ст. 81 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновок Дніпропетровського апеляційного господарського суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду передчасним, оскільки за змістом п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України підставою для залишення позову без розгляду є сукупність наступних обставин: витребування судом документів; неподання таких документів позивачем; причини неподання витребуваних документів є не поважними; неможливість розгляду спору по суті заявлених вимог за відсутністю витребуваних документів.

Тобто, перш ніж залишити позов без розгляду апеляційний господарський суд зобов'язаний був з'ясувати причини невиконання позивачем вимог суду першої інстанції щодо подання додаткових доказів та  об'єктивно оцінити їх поважність.

Проте, залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції причин неподання позивачем витребуваних судом доказів не з'ясував. З'ясуванню цих причин перешкоджало не з'явлення позивача у судове засідання.

Дані питання залишились не врахованими та не перевіреними і судом першої інстанції, що свідчить також про передчасність висновків місцевого господарського суду про відмову в позові.

Окрім цього, відмовляючи в позові місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, оскільки не звернув уваги, що правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

При винесенні рішення про відмову в позові суд першої інстанції даного не врахував, об'єднавши взаємовиключні поняття правил застосування позовної давності, як за спливом строків позовної давності так і необґрунтованості самої вимоги.

З огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або  постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх,  Вищий господарський    суд   України   вважає   за  необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від цього прийняти  основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст.  1115, 1117, 1119- 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2008р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2008р. у справі №8/365-07(18/136-07) скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського  суду Дніпропетровської області  в іншому складі суду.

Головуючий                                                                        Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                Барицька Т.Л.