Постанова

від 25.04.2012 по справі 2а/0470/12224/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/12224/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Бесчасові Д.В.

за участі представника позивача Степанова О.О.

представників відповідача Загородянської Ю.Ю., Школьного В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Комард»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

30 вересня 2011р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23 вересня 2011р. № 0000802302.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 30.09.2011р.

Представники позивача у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, за підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на адміністративний позов, наявне у матеріалах справи.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2011р. № 0000802302, акту перевірки від 19.09.11р. №2084/235/32804325, первинних бухгалтерських документів за березень 2011 року, первинних бухгалтерських документів за травень 2011 року, первинних бухгалтерських документів за червень 2011 року, договору №2007.0204/01 від 02/04/2007р., договору №2503/1 від 25/03/2011 р., договору №3005/1 від 03/06/2011 р., договору №11/04-01 від 04/04/2011 р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступні обставини.

Так, 23 вересня 2011 р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000802302, яким ПП «Комард»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 345 953, 00 грн. по декларації за червень 2011 року.

Дане оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту перевірки від 19.09.11 р. № 2084/235/32804325 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Комард»(ЄДРПОУ 32804325) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні, травні 2011 року».

Дане податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не оскаржувалося в адміністративному порядку до ДПА у Дніпропетровській області.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що:

- порушення п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14, п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.187.1, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст. 198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, ПП «Комард»недостовірно визначено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за червень 2011 року у сумі 345 953 грн.;

- в порушення п. 14.1.18 п. 14.1 ст.14, п. 180.1 ст. 180, п.198.1, п.198.3 ст 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, ПП "Комард" сформовано «сумнівний»податковий кредит березня, травня, червня 2011 року по операціях з придбання ТМЦ, надання послуг на загальну суму ПДВ - 1 582 060, 84 грн., за рахунок включення сум ПДВ з придбання товарів, надання послуг ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Формаг», що мають багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно - матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку. Зазначене не дає можливості встановити виробника/(імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету.

Такі обставини, на думку відповідача, свідчать про отримання податкової вигоди шляхом бюджетного відшкодування ПП "Комард" у червні 2011 р. у ромірі 345 953 грн.

На думку податкового органу, зі змісту Податкового кодексу України випливає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Однак, такі висновки податкового органу (відповідача) не відповідають приписам чинного законодавства.

Так, згідно п. 14.1.181 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг ... та складається із сум податків нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193 ст.193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду

Відповідно до п.200.4 Податкового кодексу України: якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, ПК України, зокрема п.200.4, прямо вказує на те, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді саме постачальникам таких товарів (послуг). І в данному випадку, Закон не ставить у залежність бюджетне відшкодування ПДВ від того факту, щоб первісний постачальник (виробник) товару у всьому ланцюгу руху товарів сплатив ПДВ до бюджету.

З цього питання висловився й Вищий адміністративний суд України у своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», зазначивши, що судова практика Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дозволила дійти однозначного висновку про те, що факт надмірної сплати товару повинен розумітися як сплата податку на додану вартість у складі ціни товарів (послуг), що придбані платником податку, і розрахунки за які є здійсненими (посилання на Постаноу Верховного Суду України від 15 вересня 2009 року, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 4970766).

Також, Закон не оперує таким поняттям як сумнівний податковий кредит, який застосовано податковим органом в акті перевірки без зазначення його істотних ознак, які б визначалися чиним законодавством, зокрема для цілей оподаткування. Тому висновки про сумнівність податкового кредиту не ґрунтуються на законі.

Вищий адміністративний суд України у своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 р. N 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»з цих питань, також, зазначає, що у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

В акті перевірки встановлено, що податковий кредит сформовано за рахунок придбання товару та послуг у ТОВ «Полісвіт», ТОВ «Формаг», які за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту мають стан «0», т. б. відповідають всім ознакам добросовісного платника податку. Ці постачальники внесені до ЕДР та мають свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Тим більше ці постачальники вони ж і є виробниками товару (послуг), який придбавався ПП «Комард»за рахунок якого сформовано податковий кредит (відомості про договори, за якими постачалася продукція цими виробниками відображена у акті).

В кого закуповували сировину ці виробники для виробництва поставленного товару для позивача, як платника податку, не має юридичного значення, бо підприємство позивача не перебувало з постачальниками сировини для виробників товару в будь-яких договірних відносинах, а отже й не мали можливості перевірити їх на предмет добросовісності як платника податків.

Таким чином, ставлення в вину позивачу, з якими саме постачальниками сировини працював його виробник та постачальник товару (послуг) є безпідставним та незаконним.

До того ж, відповідач в додатку до акту встановив, що контрагенти постачальників позивача є недобросовісними з огляду на те, що вони або знаходяться на сьогодні у стані ліквідації, або щодо них порушено провадження у справі про банкрутство або відносно них направлено запит щодо підтвердження відомостей про місцезнаходження. Але які юридичні наслідки випливають з цих фактів саме для позивача відповідач не зазначає. Не зазначає відповідач у цьому зв'язку й які саме правопорушення здійснили ці контрагенти постачальників позивача, бо лише посилання на той факт, що ці особи перебувають у стані ліквідації, провадження у справі про банкрутство само по собі нічого не значить. Відповідач у цьому зв'язку лише вдається до загальних розмірковувань по типу, що може бути взагалі, якщо ці особи перебувають у податковій базі у цих статусах, а саме може не здаватися податкова звітність, не сплачуватися податки, може мати місце приховування податків тощо. Але відповідач в той же час не наводить конкретних фактів, хто і які правопорушення вчинив, докази цьому та як це впливає на формування податкових показників саме позивачем, тим більше, що позивач ніколи з ними не перебував у правових відносинах.

Також, в акті не зазначається про те, що господарські операції позивача зі своїми постачальниками ТОВ "Полісвіт" та ТОВ «Формаг»по поставці товару відбулися за дефектності чи відсутності первинних бухгалтерський та фінансових документів, які надають право для формуваня податкового кредиту. Податковим органом, також, встановлено та документально підтверджено, що ПП «Комард»в тому ж податковому періоді заплатило своєму постачальнику відповідні суми ПДВ в ціні товару.

Отже, доводи відповідача є суперечливими та не відповідають чинному законодавству.

Таким чином, ПП «Комард»дотримано всіх вимог чинного законодавства щодо формування податкового кредиту, а саме реальність господарської операції із закупівлі товару, підтвердження її первинними документами, використання його у своїй господарській діяльності, перерахування суми ПДВ у ціні товару, договірні взаємовідносини з постачальниками (виробниками) товару, які мають відповідну податкову правосуб'єктність, зокрема є добросовісними платниками податку за автоматизованою системою податкового органу. Отже, мотиви податкового органу щодо: неможливості встановити у ланцюгу руху товару факту сплати ПДВ до бюджету; того, що у 3-му та 4-му ланцюгах є так звані «сумнівні»суб'єкти господарювання, у зв'язку з чим, на думку податкового органу, ПП «Комард»несе за них юридичну відповідальність та, відповідно, не має право на бюджетне відшкодування ПДВ, не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству України та є безпідставними з огляду на вищезазначене.

За вищевикладених підстав, суд доходить висновку позовні вимоги є доведеними і суд вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23 вересня 2011р. №0000802302.

Стягнути на користь приватного підприємства «Комард» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 03 (три) грн. 40коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 23.01.2012р.

Суддя Д.П. Павловський