Рішення

від 11.11.2008 по справі 17/126-3010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/126-3010

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2008 р.Справа № 17/126-3010

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання Грохольській В.В.

Розглянув справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Розан”, м. Тернопіль  

до відповідача  Приватного підприємства “Агро-КПК”, с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області

Представник від:

позивача:  Криль М.П., юрисконсульт, довіреність №66 від 11.06.2008р.;

відповідача:  не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22,811 ГПК України.

Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація  судового процесу технічними засобами не здійснювалася у зв'язку з  відсутністю письмового клопотання сторін.

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Розан”, м. Тернопіль звернувся 17.09.08р. до господарського суду Тернопільської області з позовом  до Приватного підприємства “Агро-КПК”, с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області, про стягнення  65333,00 грн. основного боргу, 92120,00 грн. штрафних санкцій та 978,23 грн. збитків, завданих інфляцією, всього 158431,23 грн., посилаючись на умови договору купівлі-продажу №08/01 від 23.01.2008р.

Позов обґрунтовується копією договору купівлі-продажу №08/01 від 23.01.08р.; копією акту приймання-передачі товару у власність 23.01.08р., підписаний сторонами; копією акту звірки взаємних розрахунків станом на  23.07.08р.; копією графіку погашення заборгованості від 23.07.08р.; копією претензії №160 від 26.08.08р.; розрахунком штрафних санкцій, збитків від інфляції; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 22 вересня 2008 р. порушено провадження у даній справі та призначено судове засідання на 07.10.2008р. У зв'язку з заявленим позивачем клопотанням розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 28.10.2008р. В судовому засіданні 28.10.2008р. для надання сторонам можливості подати додаткові докази на підтвердження своїх вимог та заперечень оголошувалася перерва до 10:40 год. 11.11.2008р.

Відповідач, у поданому відзиві на позовну заяву від 06.10.2008р. та доповненнях до відзиву від 27.10.08р., позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволені позовних вимог, зазначаючи, що згідно акту звірки взаємних розрахунків, сторонами визнано заборгованість в сумі 65333,00 грн. станом на 23.07.2008р. Крім того, на підставі акту звірки взаєморозрахунків, сторонами погоджено графік погашення заборгованості, згідно якого кінцевий строк погашення боргу встановлено до кінця вересня 2008р. Відповідач також повідомив, що згідно платіжного доручення № 623 від 24.09.08р. ним перераховано позивачу 13482,00 грн. (копія платіжного документу знаходиться в матеріалах справи), тому заборгованість становить 51851,00 грн.

Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та інфляційних нарахувань заперечує та вказує, що зі змісту § 1 глави 54 Цивільного кодексу України не випливає поняття штрафних санкцій за порушення договору купівлі-продажу (лише відсотки).

Окрім того, зазначає про те, що позивачем пред'явлено позов до початку перебігу терміну позовної давності, передбаченого ст. 261 ЦК України, оскільки у відповідності до укладеного сторонами графіку погашення заборгованості від 23.07.2008р., який на думку відповідача є доповненням до договору купівлі-продажу, відтак, невід'ємною його частиною, і згідно якого кінцевим терміном сплати боргу є кінець вересня 2008 року, тому неправомірним є пред'явлення підприємству претензії 26.08.2008р. та подання 17.09.2008р. позову до господарського суду.

Позивач в судовому засіданні 11.11.2008р. не заперечив проти факту сплати боргу в сумі 13482,00 грн. та зазначив, що основна сума боргу ПП «Агро-КПК»станом на 11.11.2008р. складає 51851,00 грн.

Разом з тим, згідно поданого додаткового пояснення та заперечення на відзив від 11.11.2008р. ТОВ «Розан»зазначає, що відповідно до ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором. При цьому, зазначає, що договором (п. 6.3) передбачено інший розмір відсотків (1,5% за кожен день прострочення).

Щодо заперечень відповідача про подання позову до початку перебігу строку позовної давності, ТОВ «Розан»зазначено, що відповідно до вимог ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, договором від 23.01.2008р., а саме п. 4.2. передбачено обов'язок покупця (відповідача у справі) провести оплату поставленого товару напротязі 68 банківських днів. У зв'язку з наведеним, право на звернення до господарського суду у Товариства виникло 25.04.2008р.

Окрім того, відповідно до підписаного сторонами 23.07.2008р. графіку погашення заборгованості, відповідач до 31.07.2008р. зобов'язувався погасити борг в сумі 5330,00 грн., до 31.08.2008р. –в сумі 30 000,00 грн. та до 30.09.2008р. –в сумі 30 000,00 грн. Проте, як зазначає позивач, підприємством графік погашення заборгованості не виконувався, борг у передбачені графіком терміни не сплачувався, у зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України у Товариства повторно виникло право на звернення до господарського суду за захистом порушеного права 01.08.2008р.

Відповідач в судове засідання 11.11.2008р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення поштового відправлення №№ 200010, 1921640), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив. При цьому суд вважає за можливе розглянути господарський спір в даному судовому засіданні без участі відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши додатково представлені докази в сукупності, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд встановив таке.

23 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Розан”, як Продавцем та Приватним підприємством “Агро-КПК”, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу за № 08/01 (далі Договір), у відповідності до умов якого, продавець передає, а покупець приймає і оплачує товар (компресор Bitzer S6F-30.2Y та випарник з тенами Alfa Laval BLE 504 C 10 E) загальною вартістю 152498,32 грн.

У відповідності до п. 2.2. Договору, датою поставки товару вважається дата підписання акту прийому-передачі товару, якщо виникла необхідність його складання (за вимогою однієї з сторін), в інших випадках –відмітка про отримання на товаросупровідних документах.

Факт виконання позивачем умов договору та передачі відповідача товару підтверджується наявним в матеріалах актом приймання-передачі від 23.01.2008р. Даний акт оформлений належним чином: містить найменування товару, що передається, вартість товару і підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками юридичних осіб.

Розділом 4 Договору передбачено умови платежів та момент переходу права власності на товар. Так, відповідно до п.4.2. Договору, покупець проводить оплату поставленого товару шляхом перерахування коштів на рахунок продавця, включаючи ПДВ до ціни товару, на протязі 68 банківських днів з дати поставки товару.

Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю поставленого товару відповідно до п. 1.1. Договору і складає 152498,32 грн., в тому числі 25416,39 грн. ПДВ (п. 3.3. Договору).

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як покупцем, умов договору в частині проведення розрахунків за отриманий товар. Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що ПП «Агро-КПК»порушило господарське зобов'язання та в установлені договором строки вартість отриманого товару не сплачена повністю, що є порушенням умов договору, ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України. Станом на 11.11.2008р. його заборгованість перед ТОВ «Розан»становить 51 851,00 грн. (з урахуванням часткової оплати відповідачем товару, що підтверджено банківською випискою від 01.02.2008р. на суму 87165,32 грн. та платіжним дорученням №623 від 24.09.2008р. на суму 13482,00 грн.).

23.07.2008р. сторонами проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої складено акт, відповідно до якого відповідачем визнано борг в сумі 65333,00 грн. за поставлений згідно договору №08/01 від 23.01.08р. товар.

Також, 23.07.2008р. ТОВ «Розан»та ПП «Агро-КПК»підписано графік погашення заборгованості, відповідно до умов якого останній зобов'язався до кінця липня 2008 року погасити заборгованість в розмірі 5330,00 грн., до кінця серпня 2008 року –30000,00 грн. та до кінця вересня 2008р. –30 000,00 грн.

Однак, у зв'язку з невиконанням відповідачем строків погашення боргу, товариством 27.08.2008р. надіслано приватному підприємству «Агро-КПК»претензію №160 від 26.08.2008р. з вимогою в термін до 10.09.2008р. погасити допущену заборгованість в розмірі 65330,00 грн.

Оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з огляду на наступне.

Відповідно до статей 509, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк у відповідності до вимог закону, договору, або інших вимог –що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються § 1 глави 54 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується  прийняти товар  і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальними положеннями про купівлю-продаж передбачено право продавця вимагати оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару .

В силу вимог ст.ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останнім умови  договору купівлі-продажу №08/01 від 23.01.2008р. не виконувалися належним чином, тобто з порушенням вимог ст. 526 ЦК України. Тому, в силу положень цивільного законодавства України, позивач правомірно звернувся до суду з позовом  про стягнення вартості переданого відповідачу у власність товару.

Відповідач на день розгляду справи не надав будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ним зобов'язання по договору №08/01 від 23.01.2008 р. щодо сплати всієї суми заборгованості, а тому, в силу наведених вище правових норм, суд визнає вимоги позивача про стягнення 51 851,00 грн. боргу обґрунтованими, правомірними, визнаними відповідачем, відтак, такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, беручи до уваги, що відповідачем 24.09.2008р. (тобто після порушення судом провадження у справі) сплачено 13482,00 грн. боргу за договором №08/01 від 23.01.2008р., про що свідчить надана суду копія платіжного доручення № 623 від 24.09.2008р., тому на день прийняття судом рішення спір щодо стягнення даної суми заборгованості між сторонами відсутній, відтак, провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, п. 6.3 Договору сторони погодили, що у випадку прострочення платежу, сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України, відтак, зважаючи, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений договором купівлі-продажу №08/01 від 23.01.2008р., тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, умовах договору №08/01 від 23.01.08р. і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок індексу інфляції за період з травня по серпень 2008 року включно в розмірі 978,23 грн., суд вважає, що вимоги в цій частині підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені і є такими, що відповідають вимогам закону, встановленим судом обставинам справи, випливають з договору та підтверджуються відповідним розрахунком.

Окрім того, належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено згідно п. 6.3. договору, штрафом у розмірі 1,5 % від неоплаченої вартості товару за кожен день прострочення платежу, до моменту повного розрахунку за товар.  

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині стягнення штрафу за порушення господарського зобов'язання в розмірі 92 120,00 грн. та поданий розрахунок даної суми, суд вважає такі вимоги неправомірними та такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статті 546, 549 ЦК України визначають штраф і пеню як різновид неустойки та як спосіб забезпечення виконання зобов'язань, поряд із порукою, гарантією, заставою, притриманням та завдатком. В той же час, ст. 230 ГК України визначає штраф і пеню як окремі штрафні санкції.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому  відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми  зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як видно з умов договору, сторони в якості забезпечення виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу передбачили саме сплату Покупцем штрафу за затримку платежу, однак у розмірі, що визначається згідно чинного законодавства як пеня, оскільки розраховується за кожний день прострочення оплати товару.

В силу приписів частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а згідно частини 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а тому нарахований позивачем штраф у відсотковому відношенні за кожний день прострочення оплати за поставлений товар у відповідності з умовами договору, як такий, що суперечить чинному законодавству, до задоволення не підлягає.  

Розглядаючи заперечення відповідача щодо подання позову до початку перебігу строку позовної давності та відсутності предмету спору між сторонами у зв'язку з підписанням 23.07.2008р. акту звірки взаємних розрахунків та графіку погашення заборгованості, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з порушенням відповідачем господарського зобов'язання по оплаті на протязі 68 банківських днів заборгованості за поставлений товар, передбаченого п. 4.2. Договору, у ТОВ «Розан»26.04.2008р. виникло передбачене ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.

Разом з тим, сторонами 23.07.2008р. підписано акт звірки взаєморозрахунків, що свідчить про визнання ПП «Агро-КПК»заборгованості перед позивачем. Однак, як вбачається з наявного у справі графіку погашення заборгованості, останній не містить посилань на умови договору купівлі-продажу від 23.01.08р., а складений та підписаний на підставі акту звірки взаємних розрахунків, тому посилання відповідача на те, що графік є додатком до договору купівлі-продажу не заслуговують на увагу суду.

З урахуванням вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги частково –на суму 52829,23 грн., з яких 51851,00 грн. основного боргу та 978,23 грн. інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні 11.11.2008 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до  ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 261, 264, 509, 525, 526, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42 –47, 20, 22, 32, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 811, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1.  Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Агро-КПК”, с. Угриньківці Заліщицького району Тернопільської області, вул. Залізнична, 3, ідент. код 33360973 –51851,00 грн. основного боргу, 978,23 грн. інфляційних нарахувань та 712,50 грн. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Розан”, м. Тернопіль, вул. Стадникової, 1, ідент. код 33992922.

3. В частині стягнення 13482,00 грн. –припинити провадження у справі.

4. В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „_17_”_листопада_2008 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя