Рішення

від 11.11.2008 по справі 10/343-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/343-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

11.11.2008                                                                Справа №  10/343-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Александрової Л.І. при секретарі Решетніковій В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"

до Приватного підприємства "УМС"  

про стягнення 349438 грн. 73 коп.  

за участю представників сторін:

від позивача: Соловйова М.С. - юрисконсульт;

від відповідача: Савіна Н.Н. - директор;

Розгляд справи розпочато 28.10.2008 р. з перервами до 06.11.2008 р. та до 11.11.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивач просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 327494 грн. 86 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 17122 грн. 24 коп. пені, 2135 грн. 40 коп. процентів річних та 3494 грн. 39 коп. інфляційних втрат.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в частині стягнення заборгованості за активну електричну енергію, проти стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних заперечує. При цьому посилається, що він є підприємством, яке надає комунальні послуги населенню. А тому безпосереднім споживачем електроенергії, що постачається за Договором укладеним між сторонами є населення, до якого не можна застосовувати стягнення пені. Крім того, стверджує, що позивачем не доведено понесення збитків, а тому безпідставно заявлені позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд   

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської  області від 20.06.2006 р. по справі №4/126-ПД-06 за позовом ПП "УМС" до ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" про спонукання  до укладення  договору, позовні вимоги  задоволені в  повному  обсязі: договір від 15.02.2006 р. між ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" та ПП "УМС" визнано укладеним  на  умовах наданого  до  матеріалів  справи  договору з додатками № № 1, 2, 2-а ,3, 4, 5, 6, 6-а, 7, 8, 8-а, які є  невід'ємною  частиною  договору (арк. справи 34-35, Том І).

Відповідно до умов договору №3881 від 15.02.2006 р. (надалі –Договір) Херсонські  міські  електромережі ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" зобов'язалися постачати ПП "УМС" електричну енергію, а той оплачувати її на умовах, визначених договором та додатками до нього.

Згідно з п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії  згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік  зняття показів  засобі обліку  електричної  енергії".

В силу п. 1 Додатку №2 до Договору Споживач знімає показання  електролічильників до 25 числа місяця, та зобов'язаний протягом 0,5 доби з  моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до  електропостачальної організації за встановленою формою, яка визначена Додатком №2-а.

Відповідно до приписів Закону України "Про електроенергетику" (надалі –Закону) електропостачальники та споживачі енергії зобов'язані додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

В силу п. 3.1 Правил користування електричною енергією, затверджених  Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р. (надалі –Правил) електроустановки   споживачів   мають  бути  забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Пунктом 6.1 Правил передбачено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.

Як зазначалося вище, відповідно до умов Договору відповідач мав  оплачувати вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок  розрахунків"  та "Графік  зняття показів  засобів  обліку  електричної  енергії", згідно з якими Споживач має звітувати щомісяця про кількість спожитої  електричної енергії за  встановленою формою.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у період з 01.10.2007 р. по 01.05.2008 р. не звітував перед позивачем про обсяги спожитої електричної енергії. Більш того, як пояснили представники відповідача в судовому  засіданні на  більшості  об'єктів взагалі не має приладів обліку спожитої електричної енергії.

Пунктом 2 Додатку №2 до Договору визначено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну  енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового  обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний  розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Аналогічне положення містить п. 6.39 Правил, який передбачає, що у разі    неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту  електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи  розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за   попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних   протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за  середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється  постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності  струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на підставі умов та даних, що були вказані відповідачем у Договорі про постачання електричної енергії від 15.02.06 р. (а безпосередньо в Додатку №5 до нього), позивачем було здійснено розрахунок споживання електричної енергії ПП "УМС" за період з жовтня 2007 року по квітень 2008 року включно та визначено її фактичну вартість, яка склала 391896,70 грн.

Позивачем були виписані відповідачу рахунки №№3881 від 30.10.2007 р., від 29.11.2007 р., від 27.12.2007 р., 30.01.2008 р., від 28.02.2008 р., 31.03.2008 р., від 30.04.2008 р., а також додатковий рахунок №3881 за квітень 2008 р.   

Починаючи з травня місяця по серпень 2008 р. відповідач надавав позивачу акти про обсяги спожитої електричної енергії. При цьому, оскільки в актах відповідачем зазначались неповні дані щодо кількості споживання електричної енергії, позивачем розрахунок спожитої відповідачем електроенергії здійснювався відповідно до актів споживача та встановленої потужності.

Для сплати електричної енергії спожитої відповідачем у період з 01.05.2008 р. по 31.08.2008 р. позивач виписував відповідачу рахунки № 3881 від 03.06.2008 р., від 01.07.2008 р., додатковий рахунок за червень 2008 р., від 29.07.2008 р., від 28.08.2008 р.

Крім того, у травні 2008 р. позивачем було здійснено перерахунок спожитої відповідачем електроенергії у період з 01.10.2007 р. по 30.04.2008 р. відповідно до якого було зменшено обсяг спожитої електроенергії на суму 13373 грн. 64 коп.

Відповідно до п. 3 Додатку №2 (в додатку п. 3 вказано як другий пункт 2)  рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 днів після отримання споживачем рахунка.

Пунктом 6.11 ПКЕЕ  встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

Тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно.

У зв'язку з несвоєчасною та неповною сплатою відповідачем рахунків відповідача за ним утворилась заборгованість в сумі 327494 грн. 86 коп.

Під час розгляду справи відповідач частково розрахувався з позивачем сплативши 10589 грн. 45 коп. вартості спожитої електричної енергії, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за спожиту активну електроенергію становить 316905 грн. 41 коп. Цей факт засвідчений сторонами у акті звірки від 11.11.2008 р.   

Пунктом 5 Додатку №2 до Договору встановлено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення.

Позивач на підставі зазначеного пункту договору та статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 17122 грн. 24 коп. пені, 2135 грн. 40 коп. процентів річних та 3494 грн. 39 коп. інфляційних втрат.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники       господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за  правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових   зобов'язань встановлюються  у  відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

Враховуючи вищенаведені норми та пункти Договору позивач обґрунтовано нарахував відповідачу пеню, інфляційних втрат та процентів річних.

Заперечення відповідача проти позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних судом до уваги не можуть бути прийняті з огляду на наступне.

Договір про постачання електричної енергії укладений саме між позивачем та відповідачем, споживачем електричної енергії за цим договором є відповідач, а тому обов'язок по оплаті електричної енергії покладено саме на відповідача. Отже, посилання відповідача на ту обставину, що споживачем електричної енергії за Договором є населення безпідставні.

Помилковим є посилання відповідача на недоведеність позивачем понесення збитків, оскільки сплата основного грошового боргу з урахуванням індексу інфляції - це один із видів збитків, які виникли у кредитора за час прострочення виконання боржником грошового зобов'язання. Таким чином, для стягнення інфляційних втрат достатньо довести, що боржником дійсно прострочено сплату грошових коштів.

Щодо стягнення процентів річних, то слід зазначити, що це не є одним з видів збитків, а є платою за користування чужими грошовими коштами.

Стягнення інфляційних втрат та 3% процентів річних за прострочення виконання грошових зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 625 ЦК України.      

При цьому, суд приймаючи до уваги, що заборгованість відповідача перед позивачем утворилась головним чином внаслідок несвоєчасних розрахунків споживачами комунальних послуг, які надає відповідач, а також дії відповідача направлені на погашення існуючої  заборгованості, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України зменшує розмір пені, що підлягає до стягнення на 10000 грн.  

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - до стягнення підлягає 316905 грн. 41 коп. заборгованістю за спожиту активну електричну енергію у період 3 01.10.2007 р. по 31.08.2008 р., 7122 грн. 24 коп. пені, 2135 грн. 40 коп. процентів річних та 3494 грн. 39 коп. інфляційних втрат.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі враховуючи, що часткова сплата здійснена ним після звернення позивача до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "УМС" (пр-т Ушакова, 71Б, м. Херсон, код ЄДРПОУ 32618308, р/р 26009000063928 в "Факторіал-Банк", МФО 351715) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638:

- р/р 26036300020852, у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457 - 316905 грн. 41 коп. основного боргу;

- р/р 260033807 у ВАТ "Перший Інвестиційний Банк", МФО 300506 - 7122 грн. 24 коп. пені, 2135 грн. 40 коп. процентів річних та 3494 грн. 39 коп. інфляційних втрат 3494 грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині стягнення 10589 грн. 45 коп. основного боргу припинити.

4. Звільнити відповідача від сплати пені в сумі 10000 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                             Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 17.11.2008 р.