Постанова

від 23.04.2012 по справі 5023/2204/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2012 р. Справа № 5023/2204/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратура Харківської області в інтересах Харківської міської ради на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 у справі№ 5023/2204/11 господарського судуХарківської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 доПриватного підприємства "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" третя особаІнспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області провиконання договірних зобов'язань за зустрічним позовомПриватного підприємства "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 2. Харківської міської ради провизнання права власності

за участю представників від: позивача не з"явився відповідача не з"явився третьої особине з"явився Харківської міської радине з"явився прокуратуриТомчук М.О. (посвідчення № 98)

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (Позивач) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" (Відповідач) про стягнення суми 10 000 грн. та визнання дійсним укладеного між ПП "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" та ФОП ОСОБА_4 договору купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. "Д-1" загальною площею 587,5 кв.м., що розташована АДРЕСА_1.

В позовній заяві ФОП ОСОБА_4 зазначається, що між нею і Відповідачем було укладено у простій письмовій формі договір купівлі-продажу нерухомого майна від 20.12.2010р., але Відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення.

Приватне підприємство "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" звернулося з зустрічним позовом до ФОП ОСОБА_4 і Харківської міської ради про визнання права власності за Приватним підприємством "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" на нежитлову будівлю літ "Д-2" загальною площею 1 404 кв.м., що розташована АДРЕСА_1.

Відповідач свої позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що належну йому на праві власності нежитлову будівлю літ. "Д-1" загальною площею 587,5 кв.м., що розташована АДРЕСА_1 він реконструював без розробки проекту та отримання дозволу.

Після реконструкції будівлі присвоєно літеру "Д-2" і вона має загальну площу 1 800 кв.м.

Оскільки, Відповідач не може в повній мірі здійснити своє право власності щодо зазначеного нежитлового будинку і прибудови, він просить за рішенням суду визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, яке буде правовстановлюючим документом для реєстрації права власності.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. у справі № 5023/2204/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. у позові ФОП ОСОБА_4 до ПП "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" відмовлено, зустрічний позов ПП "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" задоволено повністю, з викладенням абзацу третього резолютивної частини в редакції ухвали Господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. в наступній редакції: "Визнати за Приватним підприємством "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" права власності на нежитлову будівлю літ "Д-2" загальною площею 1 404,0 кв.м., що розташована АДРЕСА_1".

Залишаючи без задоволення первісний позов, суд першої інстанції вказав, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України ФОП ОСОБА_4 не надала суду будь-яких доказів, що підтверджують її позовні вимоги. Разом з тим, в порушення статті 84 ГПК України місцевий господарський суд в резолютивні частині не вказав про відмову в позові ФОП ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції залишаючи без змін рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. на це не звернув уваги.

Задовольняючи позовні вимоги Відповідача за зустрічним позовом, суди попередніх інстанцій послалися на норми Цивільного кодексу України, зокрема, статті 316, 317, 319, 321, 331, 376, 386, 392 Цивільного кодексу України, які закріплюють за власником право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Заступник Прокурора Харківської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2011р., ухвалу Господарського суду Харківської області від 21.09.2011р. про виправлення описки, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012р. у справі № 5023/2204/11 в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову.

В касаційній скарзі Заступник прокурора Харківської області вказує на те, що відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, матеріали справи не містять доказів оспорювання права власності ПП "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ", згідно з частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). На порушення Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 534 від 20.05.2009р. Відповідач не підтвердив готовність об"єкта нового будівництва чи реконструйованого до експлуатації.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звертаючись з позовом до Приватного підприємства "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" про стягнення суми 10 000 грн. та визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, укладеного між ПП "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ" та ФОП ОСОБА_4, Позивачка такий договір не надала, підставу для стягнення з Відповідача суми 10 000 грн. не обґрунтувала, в судові засідання судів першої та апеляційної інстанції не з"явилася, а тому суди обох інстанцій залишили без задоволення позовні вимоги ФОП ОСОБА_4, про що зазначено в мотивувальній частині рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів, але на порушення норм процесуального права резолютивні частини процесуальних актів про це не містять висновків.

Залишаючи без змін рішення Господарського суду Харківської області від 13.04.2011р. в частині задоволення зустрічного позову, Харківський апеляційний господарський суд мотивує постанову посиланням, зокрема на статтю 331 Цивільного кодексу України, але апеляційний суд не звернув уваги на абзац 2 частини 2, частину 3 цієї статті, відповідно до яких, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його до експлуатації.

Частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

До прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації право власності на цей об"єкт не виникає.

Крім того, відповідно до статті 8 Закону України "Про основи містобудування" підготовка містобудівної документації підлягає державному регулюванню, а згідно зі статтею 17 цього Закону до містобудівної документації віднесено здійснення реконструкції об"єктів містобудування.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про основи містобудування" спори з питань містобудування вирішуються радами в межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на вказане звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Статтею 29 Закону України "Про планування і забудову територій", що діяв на час виникнення правовідносин та частиною 9 статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що здійснення будівельних робіт на об"єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Але, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню; не звернув уваги на наведене та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП "Компанія ЛОТ-Сервіс ХХ".

Суд апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не перевірив доводів апеляційної скарги та залишив рішення першої інстанції без змін.

За таких обставин ухвалені у справі рішення вважати обґрунтованими немає підстав.

Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційна скарга Прокурора Харківської області підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 111 5 -111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Прокуратура Харківської області в інтересах Харківської міської ради задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2012, рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2011, ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2011 у справі № 5023/2204/11 скасувати.

Справу № 5023/2204/11 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда