Постанова

від 12.11.2008 по справі 38/110-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

38/110-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 листопада 2008 р.                                                                                    № 38/110-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:Н. Дунаєвської,І. Воліка (доповідача), Н. Мележик,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуТоварної біржі "Регіон-Інвест"

на постановувід 31.07.2008

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі№ 38/110-08

за позовомТоварної біржі "Регіон-Інвест"

доДніпропетровської міської ради

прозобов'язання вчинити певні дії

В судове засідання прибули представники сторін:

позивачане з'явились;

відповідачане з'явились;

за участюпрокурора ГПУДубас В.А. (посвідчення № 172)

ВСТАНОВИВ:

Товарна біржа "Регіон-Інвест" звернулася до господарського суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, обґрунтовуючи позовні вимоги невиконанням відповідачем наданих йому відповідних владних управлінських функцій, в якому просить зобов'язати Дніпропетровську міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту відведення Товарній біржі "Регіон-Інвест" земельної ділянки в оренду площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комплексу комерційного призначення; затвердити проект відведення Товарній біржі "Регіон-Інвест" земельної ділянки в оренду площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комерційного призначення; розглянути питання про надання в оренду Товарній біржі "Регіон-Інвест" терміном на п'ятнадцять років земельної ділянки площею                  0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комплексу з обслуговування автотранспорту; прийняти рішення про надання в оренду ТОВ Товарній біржі "Регіон-Інвест" терміном на п'ятнадцять років земельної ділянки площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2 для будівництва багатофункціонального комплексу комерційного призначення, забезпечивши укладання Дніпропетровською міською радою з                 Товарною біржею "Регіон-Інвест" договору оренди земельної ділянки площею 0,5672 га, розташованої за адресою: вул. Пакінахи в районі буд. № 2 терміном на п'ятнадцять років, та державну реєстрацію цього договору і внесення відповідних відомостей до державного земельного кадастру.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 у справі № 38/110-08 (суддя Н. Бишевська) позовні вимоги задоволені частково, зобов'язано Дніпропетровську міську раду на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту відведення Товарній біржі "Регіон-Інвест" земельної ділянки в оренду площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комерційного призначення, та питання про надання в оренду Товарній біржі "Регіон-Інвест" терміном на п'ятнадцять років земельної ділянки площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комерційного призначення; в решті позовних вимог відмовлено.

Приймаючи рішення у справі місцевий господарський суд виходив з наступних обставин, що встановлені в ході судового розгляду.

На підставі клопотання Товарної біржі "Регіон-Інвест" про відведення земельної ділянки та обґрунтовуючих матеріалів, керуючись статтею 123 Земельного кодексу України, 19.09.2007 Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення № 71/19 “Про погодження Товарній біржі "Регіон-Інвест" місця розташування багатофункціонального комплексу комерційного призначення на території м. Дніпропетровська по вул. Пакінахи в районі буд. № 2”.

Відповідно до вказаного рішення було затверджено містобудівне обґрунтування розташування об'єкта; погоджено Товарній біржі "Регіон-Інвест" місце розташування багатофункціонального комплексу комерційного призначення по вул. Пакінахи в районі буд. № 2 (номер територіальної зони –1210100000:0106:05074); дано згоду позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розташування об'єкта і отримання вихідних даних для проектування об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт. На виконання вказаного рішення, землевпорядною організацією на замовлення Товарної біржі "Регіон-Інвест" було підготовлено проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки. В ході складання проекту землеустрою були проведені геодезичні роботи на зазначеній земельній ділянці, в результаті чого була встановлена точна площа земельної ділянки -             0,5672 га. В подальшому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5672 га було передано до Дніпропетровської міської ради для затвердження та прийняття рішення про надання в оренду Товарній біржі "Регіон-Інвест" терміном на п'ятнадцять років земельної ділянки площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комерційного призначення. Однак Дніпропетровська міська рада у визначений статтею 123 Земельного кодексу України строк, а саме у місячний термін, не розглянула поданий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5672 га в оренду Товарній біржі "Регіон-Інвест".

За наведених обставин справи, рішення суду мотивоване посиланням на наступні законодавчі положення.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено пунктом другим статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу. Відповідно до статті 123 ЗК України надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

За наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено вимоги статті 123 ЗК України в частині додержання місячного строку розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5672 га в оренду Товарній біржі "Регіон-Інвест". До того ж, Дніпропетровською міською радою у встановлений строк не було прийнято рішення про відмову у наданні земельної ділянки в оренду, а тому позовні вимоги частково задоволені.

В іншій частині позову господарським судом першої інстанції відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 123 ЗК України відмову органів місцевого самоврядування .або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Таким чином, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача затвердити проект відведення земельної ділянки та прийняття рішення про надання її в оренду оцінені місцевим господарським судом як такі, що є предметом іншого спору, якщо такий виникне за результатами розгляду проекту Дніпропетровською міською радою.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 (колегія суддів: М. Неклеса, П. Павловський, О. Чус) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2008 у справі № 38/110-08 скасоване в частині задоволення позовних вимог і в цій частині провадження по справі припинено; в іншій частині рішення у справі залишено без змін. Приймаючи постанову у справі, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарським судам підсудні справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Зокрема, пункт 1 частини 1 вказаної статті встановлює категорію спорів осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, У наведеній категорії спорів хоча б однією її сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.

Поняття "суб'єкт владних повноважень" визначено у статті 3 КАС України - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є - здійснення цим суб'єктом функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу та характеру правовідносин господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спір, по якому позовні вимоги були задоволені, є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, який саме в цих відносинах здійснює надані йому чинним законодавством владні управлінські функції.

Зважаючи на те, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що провадження у цій частині спору місцевим господарським судом було порушено помилково і підлягає припиненню згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Щодо рішення господарського суду першої інстанції в частині відмови в позові, то господарський суд апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 123 ЗК України, дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання затвердити проект і надати землю в оренду є предметом іншого спору, який може виникнути за результатом розгляду спору, який визнаний апеляційним господарським судом публічно-правовим.

Товарній біржі "Регіон-Інвест", не погоджуючись з постановою у справі, звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи свою скаргу порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням господарського судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково, виходячи з такого.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 ГПК).

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України “Про судоустрій України”, згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та вимоги статей 1, 41, 12 ГПК господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: а) участь у спорі суб?єкта господарювання; б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б  вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також  спори, пов'язані з: - утворенням суб?єктів господарювання, їх реорганізацією і ліквідацією, включаючи спори про визнання недійсними установчих документів, припинення діяльності юридичної особи та скасування її державної реєстрації, крім відповідних спорів за позовами суб'єктів владних повноважень; - приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації; - захистом права власності, в тому числі  з визнанням цього права; - з використанням у господарському обороті об?єктів інтелектуальної власності, включаючи спори за позовами суб'єктів господарювання до органів державної влади про визнання недійсними актів про видачу документів, що посвідчують право інтелектуальної власності.

Господарським судам підвідомчі також  справи про визнання фактів, що мають для суб?єктів господарювання юридичне значення.

У господарських судах мають вирішуватися усі спори, що виникають з господарських договорів між суб?єктами господарювання і органами державної влади і місцевого самоврядування, включаючи угоди, які укладаються шляхом проведення конкурсу, біржових торгів, аукціонів тощо. До таких договорів  відносяться, зокрема, угоди: про відчуження об'єктів приватизації (крім приватизації державного житлового фонду); передачу державного або комунального майна в оренду; закупівлю товарів (робіт, послуг) для державних потреб.

Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Необхідно мати на увазі, що ГПК не передбачено можливості об'єднання в одне провадження вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства. Тому в разі подання позову, в якому такі вимоги об'єднано, господарський суд приймає позовну заяву в частині вимог, що підлягають розглядові господарськими судами, а в іншій частині з посиланням на пункт 1 частини першої статті 62 ГПК - відмовляє у прийнятті позовної заяви. Якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у відповідній частині порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК.

Статтею 17 КАС України встановлено категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. З господарськими спорами можуть пересікатися категорії спорів, визначені в пунктах 1, 3, 4 частини першої зазначеної  статті, а саме: а) спори суб'єкта господарювання із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження  рішень, дій чи бездіяльності останнього; б) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; в) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом. Поняття “суб'єкт владних повноважень” визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня  посадова чи службова особа, інший суб?єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відтак, необхідною ознакою суб?єкта владних повноважень є здійснення цим суб?єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися відповідним суб?єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює зазначених владних управлінських функцій (щодо іншої особи, яка є учасником спору), то такий суб'єкт не перебуває “при здійсненні управлінських функцій” і не має встановлених нормами КАС України ознак суб?єкта владних повноважень і, отже, спір за участю останнього повинен вирішуватися господарським судом. Таким чином, від справ господарської юрисдикції за участю суб?єктів господарської діяльності і суб?єктів владних повноважень адміністративні справи відрізняються особливим змістом правовідносин між сторонами та предметом позовних вимог.

З огляду на викладене до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах: а) про оскарження рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), ухвалених суб?єктом владних повноважень, яким останній зобов'язує суб?єкта господарювання вчинити певні дії, утриматись від вчинення певних дій або нести відповідальність, за умови, що оскаржуваний акт згідно із  законодавством України  є обов'язковим до виконання; б) про оскарження суб?єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб?єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, врегульованими господарським договором; в) між суб?єктами владних повноважень з приводу їхньої компетенції у сфері управління; г) з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; д) за зверненням суб?єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Інші справи за участю господарюючих суб?єктів та суб?єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід  відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності.

Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на  спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

За наведених обставин, апеляційний господарський суд дійшов неправильного та необґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині зобов'язання Дніпропетровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання щодо затвердження проекту відведення Товарній біржі "Регіон-Інвест" земельної ділянки площею 0,5672 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пакінахи в районі буд. № 2, для будівництва багатофункціонального комплексу комерційного призначення, та зобов'язання Дніпропетровської міської ради на найближчій сесії розглянути питання про надання в оренду Товарній біржі "Регіон-Інвест" терміном на п'ятнадцять років вказаної земельної ділянки, є такими, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже спір у справі в цій частині підлягає передачі до господарського суду апеляційної інстанції для здійснення ним перегляду рішення у справі в цій частині в апеляційному порядку за правилами розділу XII ГПК України.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача затвердити проект відведення земельної ділянки і прийняти рішення про надання в оренду земельної ділянки, забезпечивши укладання договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації цього договору і внесення відповідних відомостей до державного земельного кадастру, то господарський суд касаційної інстанції погоджується постановою у справі в цій частині про відмову у їх задоволенні, виходячи з положень статті 123 ЗК України, та з мотивів, викладених у рішенні місцевого господарського суду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товарної біржі "Регіон-Інвест" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.07.2008 у справі № 38/110-08 в частині припинення провадження скасувати.

Справу в цій частині направити для розгляду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду. В решті –постанову залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                         Н. Дунаєвська

Судді:                                                                           І.Волік

                                                                                                Н. Мележик