Рішення

від 26.04.2012 по справі 5004/361/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 5004/361/12

за позовом заступника прокурора області в інтересах держави -державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м.Луцьк

до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна", с.Прохід Ратнівського району

про стягнення 11 719 грн. 61 коп. заборгованості, пені, 3% річних

Суддя: Кравчук В.О.

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, довіреність у справі

від відповідача: не з'явились

в судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури Волинської області: Загоруйко С.С.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Оскільки прокурор та представник позивача не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 -1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суть спору: заступник прокурора області в інтересах держави -державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" звернувся до господарського суду з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення 11 719 грн. 61 коп., в тому числі 11 585,50 грн. основного боргу, який виник в результаті невиконання зобов'язань на підставі договору прямого лізингу №3-08-107 спл від 11.04.2008 р., 112,21 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та непроведення у належні строки розрахунків по оплаті поставленого товару (за період з 04.03.2012р. по 26.03.2012р.), 21,90 грн. трьох відсотків річних за період з 04.03.2012р. по 26.03.2012р., нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2012р. розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача.

У судовому засіданні 25.04.2012 р. представник позивача подав клопотання погоджене з прокурором про допущену технічну помилку у найменуванні позивача, а тому правильно слід читати -державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг".

Відповідачем всупереч вимогам ухвал суду не було представлено суду доводів та заперечень з приводу пред'явленого позову, письмових пояснень та інших витребуваних судом документів, компетентного представника в судове засідання СГВК «Україна»не направив.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (п.19 Листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Згідно п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" за змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу пред'явленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальним правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами. Прокурор та представник позивача в судовому засіданні з приводу розгляду справи за відсутності представника СГВК «Україна»не заперечили.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. №1904 "Про Порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу" протягом 2008 року було проведено закупівлю вітчизняної сільськогосподарської техніки та відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" укладено договори із сільськогосподарськими підприємствами Волинської області про її використання.

В даному випадку 11 квітня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (на момент подачі позовної заяви -Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", а.с. 22), м. Київ та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Україна", с.Прохід Ратнівського району було укладено договір прямого лізингу №3-08-107 спл. (а.с. 14-18) про передачу останньому у користування на умовах лізингу трактора колісного загального призначення ХТЗ-17221 в кількості однієї одиниці вартістю 272 600,00 грн.

Вказана техніка була передана відповідачу та отримана останнім згідно підписаного між договірними сторонами акту №42 від 03.06.2008р. приймання-передачі сільськогосподарської техніки (а.с. 21).

Відповідно по п.п. 3.5.3. п. З.5., п.п. 4.1, 4.2 та ст.ст. 11, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.

В додатку №2 до вказаного вище договору (а.с. 20) договірними сторонами було погоджено графік сплати лізингових платежів, згідно якого лізингоодержувач зобов'язувався 03.03.2012 року сплатити лізингові платежі в розмірі 11585,50 грн. Однак, зазначений розрахунок відповідачем проведено не було, що й виступило підставою для звернення прокурора до суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Укладений договір прямого лізингу №3-08-107 спл від 11.04.2008 р. відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" та сільськогосподарським виробничим кооперативом "Україна", виходячи з його змісту, по своїй правовій природі містить ознаки договору фінансового лізингу, правове регулювання якого здійснюється параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України, ст.. 292 Господарського кодексу України, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Статтею 806 Цивільного кодексу України визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України, ст.. 292 Господарського кодексу України, Законом України «Про фінансовий лізинг». До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг -це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір прямого лізингу предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між суб'єктами господарювання договору прямого лізингу, передачу відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", структурним підрозділом котрого виступає Волинська філія НАК "Украгролізинг", на виконання його умов відповідачу сільськогосподарської техніки, отримання останньої сільськогосподарським виробничим кооперативом "Україна" та не проведення при цьому всіх належних лізингових платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого прокурором в інтересах позивача до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 11585,50 грн.

Сума заборгованості по чергових лізингових платежах в розмірі 11585,50 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 7.1 договору прямого лізингу від 11.04.2008р. №3-08-107 спл договірними сторонами було визначено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення відповідачем лізингових платежів, прокурором при зверненні до суду з позовом про стягнення суми основної заборгованості 11585,50 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача нарахованої за період прострочки платежів з 04.03.2012р. по 26.03.2012р. пені в сумі 121,21 грн.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Статтями 230, 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В даному випадку сторони у п. 7.1 договору від 11.04.2008р. встановили, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Договір від 11.04.2008р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині пункту 7.1, не визнавався. Відповідач зобов'язання щодо своєчасного внесення лізингового платежу в березні місяці 2012 року не виконав, тому сплата пені є його договірним зобов'язанням.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунком, відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано 21,90 грн. суми трьох процентів річних за період прострочки платежів з 04.03.2012р. по 26.03.2012р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум пені та процентів річних, суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до положень чинного законодавства, з врахуванням умов укладеного між сторонами договору, фактичних обставин справи та підлягають до задоволення в повному об'ємі.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору) , слід віднести у відповідності до ст. 49 ГПК України на рахунок сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна"

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232, 292 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 257, 530, 546, 549, 599, 625, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" (с. Прохід Ратнівського району, код ЄДРПОУ 03735860) на користь державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Волинської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 18а, код ЄДРПОУ 25944216) 11 585,50 грн. заборгованості, 112,21 грн. пені та 21,90 грн. трьох процентів річних, всього: 11 719,61 грн.

3. Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" (с. Прохід Ратнівського району, код ЄДРПОУ 03735860)судовий збір в сумі 1609,50 грн. отримувач коштів - УДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код отримувача -38009628, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Луцьку Волинської області, код банку отримувача -МФО 803014, рахунок отримувача -31219206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду - 03499885, призначення платежу "Судовий збір, за позовом заступника прокурора області в інтересах держави -державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Волинської філії Національної акціонерної академії "Украгролізинг" до відповідача: сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення 11 719 грн. 61 коп. заборгованості, пені, 3% річних, Господарський суд Волинської області код ЄДРПОУ 03499885".

Суддя В. О. Кравчук

Повний текст рішення

складено та підписано

26.04.12