Рішення

від 02.04.2012 по справі 5009/501/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 13/22/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.12 Справа № 5009/501/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Варіант", м. Кам'янка -Дніпровська Запорізької області

про стягнення 77 174 грн. 95 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 03/10-01 від 03.10.2011р.

Від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс" про стягнення з Приватного підприємства "Варіант" 5 606 грн. 95 коп. пені, 71 568 грн. 00 коп. штрафу.

Ухвалою суду від 08.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/501/12, присвоєно справі номер провадження 13/22/12 та призначено судове засідання на 14.03.2012р.

Ухвалою суду від 14.03.2012р. розгляд справи відкладався на 02.04.2012р., у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача.

02.04.2012р. до початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позові, та просить суд стягнути з відповідача 5 606 грн. 95 коп. пені, 71 568 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив та витребувані докази суду не надіслав, його представник у судові засідання 14.03.2012р. та 02.04.2012р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, але проігнорував виклик до суду. Клопотання про розгляд справи без його участі не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" -неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи -подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб -учасників судового процесу.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Визнавши, що спір може бути розглянутий за наявними матеріалами у справі, без участі представника відповідача, суд заслухавши представника позивача,

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сінергія Плюс»(покупець) та Приватним підприємством «ВАРІАНТ»(постачальник) був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції № 2311.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник постачає, а покупець приймає та сплачує сільськогосподарську продукцію врожаю 2011 року в порядку та на умовах, визначених сторонами даним договором.

Згідно п.1.2 договору періоди поставки продукції вказані в додатку № 1 до даного договору, вимоги щодо якості до продукції що поставляється зазначені в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до додатку № 1 період поставки продукції визначений з 01.10.2011р. по 10.11.2011р. Поставка здійснюється партіями не більше 10 тон на добу.

За період виконання умов договору ТОВ «Сінергія Плюс»було сплачено 370 000 грн. 00 коп., згідно вимог п. 4.3 договору.

Жодних претензій щодо здійснення платежів ПП «Варіант»не було виставлено, тобто постачальник своїми діями визнав належне виконання зобов'язань покупцем.

Загальна сума коштів сплачена покупцем на умовах договору становить: 370 000 грн. 00 коп. у відповідності до п. 4.3 договору.

Вартість поставленого відповідачем на умовах договору товару становить: 112 440 грн. 00 коп.

Здійснене повернення позивачу сплачених коштів відповідачем:

19 000 грн. 00 коп. - від 08.11.2011р.;

40 000 грн. 00 коп. - від 23.11.2011р.;

20 000 грн. 00 коп. - від 19.12.2011р.

Таким чином розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 178 560 грн. 00 коп.

16 січня 2012р. - з боку ПП «ВАРІАНТ»був здійснений платіж на суму 178 560 грн. 00 коп. в рахунок погашення існуючої заборгованості за договором.

Отже, заборгованість за поставлений товар ПП «Варіант»сплачена.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п. 5.1 договору у разі прострочення поставки партії продукції, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від суми вартості не поставленої партії продукції за кожен день прострочки поставки.

Відповідно до п. 5.1 договору позивачем було здійснене нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму заборгованості з урахування її змін через повернення коштів.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до договору пеня у розмірі 5 606 грн. 95 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім вищезгаданої позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 71 568 грн. 00 коп. штрафу.

Відповідно до п. 5.2 договору у разі прострочення поставки партії продукції з вини постачальника більш ніж на 3 дні, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 30 % від суми вартості не поставленої в строк партії продукції.

Керуючись п. 5.2 покупець вимагає сплати штрафу у розмірі 30% від вартості непоставленої в строк продукції.

Розглянувши розрахунок штрафу, господарський суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 71 568 грн. 00 коп. заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідачем не надано жодного доказу, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства "Варіант" 5 606 грн. 95 коп. пені, 71 568 грн. 00 коп. штрафу обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 85 ГПК України -02.04.2012р. прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Варіант" (71300, Запорізька область, м. Кам'янка -Дніпровська, вул. Промислова, 1, код ЄДРПОУ 32598004, р/р 26005301700181 у ПАТ "Банк Форум", МФО 322948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія Плюс" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Космічна, 51, код ЄДРПОУ 33116213, р/р 26002210056 в ДОД "Райффайзен Банк аваль", МФО 380805) 5 606 (п'ять тисяч шістсот шість) грн. 95 коп. пені, 71 568 (сімдесят одна тисяча п'ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. штрафу, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 02.04.2012р.