Рішення

від 23.04.2012 по справі 5009/1268/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 6/25/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.12 Справа № 5009/1268/12

м. Запоріжжя

За позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, 4)

До Запорізької обласної організації Української республіканської партії „Собор" (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 4 (3-А підвал); адреса за договором: 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, кв. 4; адреса з облстату: 69021, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12)

про стягнення 2 782 грн. 36 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 27/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (м. Запоріжжя) до Запорізької обласної організації Української республіканської партії „Собор" (м. Запоріжжя), про стягнення 2 782 грн. 36 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2010р. по грудень 2012р. в розмірі 2 782 грн. 36 коп.

До судового засідання позивач надав суду заяву, в якій вказав, що в тексті позову була допущена описка в зазначенні юридичної адреси відповідача, а саме: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 4 (3-А підвал), замість правильної адреси: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12. Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Запорізькій області від 12.04.2012 року № 15-09/1497 станом на 12.04.2012 року адреса відповідача: 69021, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Гагаріна, буд. 12. В даному випадку юридична та фактична адреса відповідача співпадає, адже об'єктом теплопостачання являється приміщення відповідача за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12 (3-А підвал). В зв'язку з чим, позивач просить суд вважати вірною наступну юридичну та фактичну адресу (місцезнаходження) відповідача: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12 (3-А підвал). Щодо заборгованості за грудень 2011 року, сума боргу за вказаний період складає 391 грн. 78 коп. В розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви, та в рахунку № 1747 від 31.12.2011 року за грудень 2011 року передбачена саме така сума нарахувань за теплову енергію -391 грн. 78 коп. На момент судового розгляду справи відповідач не оплатив заборгованість, тож позивач підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі.

Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Також, від позивача надійшли письмові пояснення у справі, де він вказав: щодо наявності державної реєстрації відповідача як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, то відповідно до довідки з ЄДРПОУ станом на 11.04.2012 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстраційних дій не знайдено. Однак, відповідно до витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Запорізькій області від 12.04.2012 року № 15-09/1497 станом на 12.04.2012 року Запорізька обласна організація Української республіканської партії „Собор" зареєстрована в державному реєстрі та є юридичною особою. Як слідує з витягу з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Запорізькій області від 12.04.2012 року № 15-09/1497 станом на 12.04.2012 року, адресою відповідача є: 69021, м. Запоріжжя, Орджонікідзевський район, вул. Гагаріна, буд. 12. На виконання ухвали суду від 05.04.2012 року, позивач додатково направив позовну заяву з доданими документами за адресою: 69021, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, прим. 4. Стосовно настання у позивача права вимоги стягнення заборгованості з відповідача, то відповідно до п. 6.5 договору, відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Згідно п. 6.6 договору, відповідач розраховується за показаннями приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показниками приладів обліку. В п. 6.7 договору вказано, що споживачі, що не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п. п. 6.5, 6.6 цього договору. Тобто, кінцевим терміном оплати для відповідача є 25 число місяця, наступного за розрахунковим. Документом, в якому передбачена вартість спожитої за звітний період теплової енергії, являється рахунок. Позивач щомісячно надсилав на адресу відповідача рахунки за теплову енергію простою кореспонденцією, що підтверджується відповідними реєстрами, які додавались до позовної заяви. Оформлення та підписання між сторонами актів виконаних робіт (приймання-передачі теплової енергії) не передбачено умовами діючого договору. Відповідно до п. 3.2.2 договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Тож, право вимоги виникло у позивача за жовтень 2010 року - 25.11.2010 року, за кожний наступний місяць відповідно 25 числа наступного після звітного місяця, а за останній: грудень 2011 року -25.01.2012 року. Позивач звернувся до суду з позовом 04.04.2012 року, коли право вимоги з приводу стягнення заборгованості з відповідача в нього вже настало. Порядок направлення (вручення) розрахункових документів споживачу не визначений умовами договору. Тому, позивач щомісяця направляв на адресу відповідача рахунки за поставлену теплову енергію за спірний період на адресу: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 12 простою кореспонденцією. Розрахунковим періодом, згідно п. 6.4 договору, є календарний місяць. Заборгованість у відповідача виникла за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року. Сума, на яку була відпущена теплова енергія відповідачу окремо по кожному розрахунковому періоду (місяцю) з посиланням на документи первинної звітності, передбачена розрахунком заборгованості, що додавався до позовної заяви. На виконання ухвали суду позивач підготував акт звірки взаємних розрахунків по кожному місяцю окремо з посиланням на документи первинної звітності та з'явився до відповідача для підписання зазначеного акту. Однак, позивачу не вдалося вручити відповідачу акти звірки з причин відсутності доступу до приміщення відповідача за адресою: вул. Гагаріна, буд. 12 (юридична та фактична адреса відповідача), про що було складено відповідний акт. Крім того, акти звірки були направлені позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом. Згідно п. 6.7 договору щодо споживача, котрий не має приладу обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначається згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплопостачального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Згідно п. 5.4 договору, у разі підключення споживача без приладів обліку теплової енергії до ЦТП (або групи будинків) з приладами обліку від за загального споживання теплової енергії, визначеної за показаннями приладів обліку ЦТП (або на групу будинків) віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені за показаннями приладів обліку Споживачів, підключених до ЦТП (або групи будинків), а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється споживачу без приладів обліку пропорційно його договірним навантаженням. Саме у відповідності до даного пункту договору здійснюється розрахунок кількості теплової енергії, спожитої відповідачем, адже в приміщенні відповідача прилад обліку теплової енергії відсутній. Однак, прилад обліку теплової енергії встановлений на будинку, в якому знаходиться приміщення відповідача. За період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року відповідач не здійснив жодної опати за спожиту в зазначеному періоді теплову енергію. Після звернення позивачем до суду відповідач так само не здійснив жодної оплати. Тож, на момент судового розгляду справи сума заборгованості не змінилась, тому позивач підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі.

Пояснення позивача залучені до матеріалів справи.

В матеріалах справи містяться Інформація Головного управління статистки у Запорізькій області № 15-09/1345 від 10.04.2011 року, відповідно до якого Запорізька обласна організація Української республіканської партії „Собор" знаходиться за адресою: 69021, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12.

Копії позовної заяви позивачем та ухвали суду про порушення провадження у справі та призначення засіданні суду, були направлені відповідачу як за адресами, вказаними в позові, та і за адресою з довідки статистики, про що свідчать матеріали справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі, що направлялись відповідачу на адреси: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 4 (3-А підвал); 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, кв. 4; були повернуті до суду поштовим відділенням із зазначенням на конверті „за зазначеною адресою не проживає, вибув".

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п ., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання .

Вказана позиція викладена в п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.

На зворотній стороні ухвали про порушення провадження у справі має місце відмітка про відправлення необхідної кількості примірників цієї ухвали сторонам по справі, що підтверджується вихідним реєстраційним номером № 09-11а/4216 від 06.04.2012р.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали сторонам по справі.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.04.2012 року, яка була направлена відповідачу на адресу, вказану в довідці Головного управління статистки у Запорізькій області № 15-09/1345 від 10.04.2011 року (69021, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12) станом на день розгляду справи до господарського суду Запорізької області не поверталась.

Більш того, ухвала суду порушення провадження у справі була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень, і відповідач мав можливість ознайомитися з текстом ухвали на відповідному Інтернет сайті.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані .

За таких обставин, та враховуючи заяву позивача, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав :

09.10.2002 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання та використання теплової енергії № 1747 (надалі -договір).

Згідно до п.10.1. договір набирає сили з моменту його підписання.

Пунктом 10.2 визначено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Оскільки жодна із сторін письмово не заявляла про припинення терміну дії договору в порядку, передбачено п. 10.2 договору, він є чинним для сторін, у т.ч. на день розгляду справи.

За умовами розділу 1 договору, позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими цінами (тарифами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 6.4 договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

На виконання умов договору позивач відпустив відповідачу за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року теплової енергії на загальну суму 2 782 грн. 36 коп., що підтверджується рахунками за відповідні місяці.

Відповідно до п. 6.5 договору, відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу вартість зазначеної в договорі планової кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що відповідач розраховується за показаннями приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад планове та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення оплачується відповідачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче планового та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактично спожиту теплову енергію за показниками приладів обліку.

В п. 6.7 договору вказано, що споживачі, які не мають приладів обліку, розраховуються за кількість фактично спожитої теплової енергії, згідно з договірними навантаженнями розрахунковим методом. Термін оплати визначений у п. п. 6.5, 6.6 цього договору.

Як свідчать матеріали справи, документом, в якому передбачена вартість спожитої за звітний період теплової енергії, являється рахунок.

Позивач щомісячно надсилав на адресу відповідача рахунки за теплову енергію простою кореспонденцією, що підтверджується відповідними реєстрами за спірний період.

За умовами п. 3.2.2 договору, відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, вартість спожитої теплової енергії в сумі 2 782 грн. 36 коп. не сплатив.

Суду також не було надано доказів оплати відповідачем суми 2 782 грн. 36 коп.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 2 782 грн. 36 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 -49, 75, 82 -85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Запорізької обласної організації Української республіканської партії „Собор" (юридична адреса: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 4 (3-А підвал); адреса за договором: 69000, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12, кв. 4; адреса з облстату: 69021, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 12; код ЄДРПОУ 20517136; р/р 2600830012287 у ЗОФ АКБ „Укрсоцбанк", МФО 313010) на користь Концерну „Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну „Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адм. Нахімова, буд. 4; код ЄДРПОУ 32121458; поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України", МФО 313957) основний борг в сумі 2 782 (дві тисячі сімсот вісімдесят дві) грн. 36 коп., судовий збір в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено: 23.04.2012р.

Суддя Л.С. Місюра