Рішення

від 25.04.2012 по справі 5009/1179/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 31/29/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.12 Справа № 5009/1179/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Романовій К.І.

За участю представників сторін: від позивача -ОСОБА_1, довіреність №18-224 від 26.12.2011 р.; від відповідача ОСОБА_2, довіреність №18/2 від 03.01.2012 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №5009/1179/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя (скорочено ПАТ «Запорізький завод феросплавів»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКС.», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «ЕЛЕКС.»);

про стягнення суми

Ухвалою господарського суду від 29.03.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/29/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 11.04.2012 р. та оголошувались перерви до 18.04.2012 р. та до 25.04.2012 р.

За клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

ПАТ «Запорізький завод феросплавів»заявлено вимоги про стягнення з ТОВ «ЕЛЕКС.»заборгованості за договором №32 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 11.02.2010 р. в розмірі 2859,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 193 ГК України, ст. ст. 11, 526, 530 ЦК України.

18.04.2012 р. від позивача надійшла заява №18-12 від 17.04.2012 р. про зменшення позовних вимог на суму нарахованого відшкодування земельного податку у 2012 р., згідно якої просить стягнути з відповідача 2403,36 грн., у зв'язку з тим, що отримавши у березні 2012 р. витяг №556 від 02.03.2012 р. з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки землі, яка знаходиться на балансі заводу товариством було підготовлено уточнену податкову декларацію по платі за землю за 2012 р., де відповідачу за березень 2012 р. у рахунок не включалася сума за відшкодування земельного податку, а за січень -лютий 2012 р. зроблено перерахунок на суму 455,72 грн. Вказана заява відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та прийнята судом.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви від 17.04.2012 р. підтримує в повному обсязі.

ТОВ «ЕЛЕКС.», відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву заперечує проти позову з тих підстав, що з прийняттям Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 р. позивач не зобов'язаний був сплачувати податок на землю за ТОВ «ЕЛЕКС.» та виставляти йому рахунки на відшкодування земельного податку. Більш того, за період з січня 2011 р. по липень 2011 р. ТОВ «ЕЛЕКС.» помилково було сплачено земельний податок в сумі 1595,02 грн., а тому товариство не оплачувало за комунальні послуги. Вказує, що заявою від 13.03.2012 р., направлену на адресу позивача було запропоновано про припинення зобов'язання по відшкодуванню земельного податку шляхом зарахування переплати 1264,04 грн. в рахунок сплати вартості за комунальні послуги на підставі ст. 601 ЦКУ. Просить в позові відмовити.

В поясненні по справі №98 від 24.04.2012 р. відповідач звертає увагу суду на те, що встановлення розміру та порядку сплати податків є прерогативою держави і сторони договору не вправі його змінювати або домовлятися між собою про порядок сплати податків.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та в поясненні підтримує в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2010 р. між Відкритим акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів»(згідно п. 1.1 Статуту змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», що є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «ЗЗФ») (Виконавець, позивач у справі) та ТОВ «ЕЛЕКС.»(Споживач, відповідач у справі) укладено договір № 32 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі Договір № 32).

Відповідно до п. 1 Договору № 32, предметом договору є забезпечення Виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку № 3 по проспекту Маяковського, м. Запоріжжя, а Споживачем є забезпечення своєчасної оплати таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно до п. 2 Договору № 32, Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг (Додаток №1). Додатково Споживач відшкодовує виконавцю земельний податок (Додаток №2).

Пунктом 3 Договору №32 зазначено, що у розрахунках за надані послуги застосовується частка власника нежитлового приміщення у житловому будинку загальною площею 231,5 кв. м., згідно технічного паспорту на приміщення.

Розмір щомісячної плати за надані послуги на дату укладення цього договору становить 408,44 грн. (180,58 грн. сума щомісячної плати за прибирання прибудинкової території з ПДВ та 227,86 грн. розмір відшкодування земельного податку).

За приписами п. 5 Договору № 32, розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна система оплати послуг та відшкодування земельного податку. Платежі вносяться споживачем протягом 5-ти банківських днів з дня отримання від виконавця рахунку та акту виконаних робіт (послуг).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 р. У разі коли за місяць до закінчення дії цього договору однією із сторін не заявлено у письмовій формі про розірвання договору або необхідність його перегляду, цей договір вважається щороку продовженим (п. 20 Договору №32).

Враховуючи відсутність заперечень сторін проти продовження дії договору, договір є чинним на час розгляду справи судом.

Позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією було направлено рахунки та акти виконаних робіт (а. 30 -51 с.) на суму 2859,08 грн. за період з серпня 2011 р. по лютий 2012 р.

За вказаний період відповідач виставлені рахунки не сплатив.

Листом №5/03 від 14.03.2012 р. відповідач на адресу позивача направив акти виконаних робіт із зауваженням, що приймає лише послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та не приймає відшкодування земельного податку у зв'язку з набранням 01.01.2011 р. чинності Податкового кодексу України.

Листом №29/11 від 29.11.2011 р., отриманого позивачем згідно поштового повідомлення - 06.12.2011 р. відповідач просив позивача здійснити перерахунок коштів як помилково сплачених по відшкодуванню земельного податку в рахунок погашення заборгованості послуг по утриманню прибудинкової території, який позивачем залишено без відповіді.

Намагання відповідача привести у відповідність п. 2 Додаток №2 Договору №32 (лист №3/01 від 17.01.2012 р. та пропозиція №44 від 13.03.2012 р. з проектом Угоди про зміну умов договору від 12.03.2012 р.) залишені позивачем без задоволення.

Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2403,36 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 17.04.2012 р.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в силу наступного.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору про надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (пункт 1 ст. 903 ЦК України).

За приписами вимог пунктів 2, 3 та 5 Договору №32, відповідач зобов'язався сплачувати щомісячно за послуги по прибиранню прибудиноковій території в сумі 180,58 грн. (Додаток №1 до Договору №32) та відшкодовувати земельний податок в сумі 227,86 грн. (Додаток №2 до Договору №32) протягом п'яти банківських днів з дня отримання від виконавця рахунку та акту виконаних робіт (послуг).

Взяті на себе зобов'язання щодо сплати за послуги по прибиранню прибудинкової території за період з серпня 2011 р. по лютий 2012 р. відповідачем належним чином не виконано.

Виставлені рахунки на суму 2859,08 грн. за період з серпня 2011 р. по лютий 2012 р. як по сплаті по прибудинковій території так і по відшкодуванню земельного податку відповідач не сплатив та повернув позивачу акти виконаних робіт із зауваженням, де визнає лише оплату за послуги по утриманню прибудинковій території.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору й вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів належного виконання взятих зобов'язань за договором №32 щодо сплати з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідачем не надано.

Те, що відповідачем було відшкодовано земельний податок за період січень -липень 2011 р. не звільняє його від обов'язку виконувати умови договору №32 належним чином по сплаті по прибудинковій території за період серпень 2011 р. - лютий 2012 р.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті по утриманню прибудинкової території за період з серпня 2011 р. по лютий 2012 р. в сумі 1264,06 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність заборгованості з посиланням на Заяву №43 від 13.03.2012 р. про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, є помилковими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно ч. 3 ст. 203 ГК України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не визначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем на адресу позивача було направлено Заяву №43 від 13.03.2012 р. про припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 ЦК України, яку позивачем отримано 15.03.2012 р., що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення. З наданої відповіді (№33/06.04.2012 р.) на лист №43 від 13.03.2012 р. позивач заперечує проти зарахування зустрічних вимог.

Припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - двостороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Разом з тим, якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, то угода не відбувається.

Стосовно вимоги про відшкодування земельного податку за період з серпня 2011 р. по лютий 2012 р.

Статтею 17 Господарського кодексу України визначено, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України №2755-ІІІ (далі ПКУ), який регулює відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні.

Відповідно до підпункту 14.1.147 п.14.1 ст. 147 ПКУ, плата за землю -загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельний податок -обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до ст. 269 ПКУ, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «ЕЛЕКС.»є власником нежитлового приміщення 80 цокольного поверху літ. А-5, загальною площею 231,5 кв. м., розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 3., яке було придбано за договором купівлі -продажу від 10.02.2010 р.

Відповідно до пункту 286.1 ст. 286 ПКУ, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Власники земельних ділянок та землекористувачі обчислюють суму плати за землю з урахуванням даних державного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

За приписами ст. ст. 270, 271 ПКУ, об'єктом оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а базою оподаткування -нормативна грошова оцінки земельних ділянок, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено -площа земельних ділянок.

На виконання вимог Податкового кодексу України та податкової інспекції відповідачем було замовлено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до Витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель №18/30 від 25.08.2011 р., виданої Управлінням Держкомзему у місті Запоріжжі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки приміщення, що належить відповідачу на праві власності становить 327839,38 грн..

Згідно Довідки Управління Держкомзему у місті Запоріжжі №02-02/2338 від 30.06.2011 р. визначення частки прибудинкової території та оподатковуємої площі земельної ділянки під нежитловим приміщенням, вбудовано -прибудованими приміщеннями, які належать на праві власності суб'єктам підприємницької діяльності загальна оподатковуєма площа земельної ділянки становить 156,58 кв. м.

За приписами пункту 286.2 ст. 286 ПКУ, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Як пояснив представник відповідача в судовому засіданні з набранням чинності Податкового кодексу України ТОВ «ЕЛЕКС.»як землекористувач самостійно обраховує та сплачує плату за землю до місцевого бюджету на підставі податкових декларацій, починаючи з 2011 р.

В якості доказу сплати податку на землю як за період січень - грудень 2011 р. так і за січень -лютий 2012 р. відповідачем надано копію податкової декларації за 2011 р. та копії платіжних доручень (а. 82-86 с., 90-91 с.) про сплату податку.

Відповідачем виконано вимоги по сплаті за землю у відповідно до приписів ст. 36.1 ПКУ.

Те, що позивачем було сплачено земельний податок за ТОВ «ЕЛЕКС.»за 2011 рік не є підставою для його відшкодування останнім, оскільки відносини, що виникли у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні регулюються Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2012 р. та є спеціальним законом щодо справляння податків і зборів, який встановлює об'єкт оподаткування, базу оподаткування, строк сплати, ставки податку та інше по кожному окремому податку і збору.

Отже, з набранням чинності Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. зобов'язання відповідача додатково відшкодовувати позивачу земельний податок припинило свою дію в силу Закону, а відтак у відповідача відсутні підстави для його відшкодування позивачу, а останньому здійснювати за відповідача його сплату.

Таким чином та з огляду на викладене, вимога позивача про відшкодування земельного податку в сумі 1139, 30 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог є безпідставною.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКС.»(69035, м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 3, код ЄДР 20501017) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»(69035, м. Запоріжжя, вулиця Діагональна, 11, код ЄДР 00186542) 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) грн. 06 коп. заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з серпня 2011 р. по лютий 2012 р. та 844 (вісімсот сорок чотири) грн. 98 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Суддя Хуторной В.М.

Повний текст рішення складено 26.04.2012 р.