Рішення

від 23.04.2012 по справі 5017/868/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р.Справа № 5017/868/2012

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЗУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ";

до: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТЕК УКРАЇНА"

про стягнення 114690,51 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 по довіреності;

Від відповідача: ОСОБА_2 по довіреності;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю " ВІЗУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ " звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТЕК УКРАЇНА" про стягнення заборгованості в сумі 114690,51 грн., з яких 109360грн. - основний борг та 5330,51грн.- пеня.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

23.04.2012р. позивач надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 66589,83 грн., з яких 59360грн. - основний борг та 7229,83грн.- пеня, в зв"язку з частковою сплатою боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2012р. повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю „ВІЗУАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ" судовий збір в сумі 684,31грн., який сплачений платіжним дорученням №717 від 17.02.2012р. відповідно до ч. 1 п. 1 Закону України "Про судовий збір".

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

27 травня 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Візуальні технології" (Позивач) уклало Договори на поставку, монтаж та пусконаладку обладнання 27/05/2011 на загальну суму договору 154 800,00 гривень та № Т-27/05/2011 на загальну суму 457 440,00 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лайтек Україна».

У відповідності до умов вищевказаних договорів Постачальник ( ТОВ ''Візуальні технології") передав Покупцю (ТОВ «Лайтек Україна») товар (обладнання).

Товар був отриманий у встановленому договором порядку за кількістю та якістю згідно накладних №16 від 16.09.2011 року на суму 150179,20 гри. за договором № Б-27/05/2011 та №17 від 16.09.2011 року на суму 432081,82 грн. за договором № Т-27/05/2011.

Відповідно до пункту 2.1. за Договором № Б-27/05/2011 загальна ціна Договору складає 154800,00 грн..

Пунктом 2.2.1. Договору передбачено, що Покупець сплачує в якості попередньої оплати 50% ціни Договору, а саме 77 400,00 гривень з ПДВ, яка була належно сплачена Покупцем 31.05.2011 року відповідно до платіжного документу № 117.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що 30% від загальної ціни Договору, а саме 46440,00 грн. з ПДВ, Покупець сплачує протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки обладнання та підписання Акту приймання-передачі.

Як було зазначено вище, Обладнання було передано Покупцю 16.09.2011 року за накладною № 16 та підписано Акт приймання-передачі обладнання. Строк сплати суми 30% ціни Договору настав 23.09.2011 року але Покупець не виконав умов Договору та не сплатив зазначеної суми.

Пунктом 2.2.3. передбачено, що остаточна оплата за обладнання 20% ціни Договору в сумі 30960,00 грн. з ПДВ здійснюється Покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Акту пуску обладнання та здійснення навчання персоналу.

Такий акт № 28 був підписаний сторонами 14.11.2011 року, а дати оплати 20% ціни Договору настала 21.11.2011 року.

В результаті невиконання Покупцем умов Договору № Б-27/05/2011 перед Постачальником виникла заборгованість в розмірі 77 400, 00 грн..

Відповідно до пункту 2.1. за Договором № Т-27/05/2011 загальна ціна Договору складає 457440,00грн..

Відповідно до п. 2.2.1. Договору Покупець здійснює попередню оплату в розмірі 261440,00 гривень в т.ч. ПДВ протягом 5 (п'яти) банківських діб з моменту підписання Договору, тобто до 03.06.2011 року. Покупець здійснив оплату цієї суми, хоча і з затримкою, а саме: відповідно до платіжного документу № 116 від 01.06.2011 року на суму 196000,00 грн. в т.ч. ПДВ та №188 від 05.07.2011 на суму 65440,00 в т.ч. ПДВ.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що суму в розмірі 117600,00 грн. з ПДВ, Покупець сплачує протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки обладнання та підписання Акту приймання-передачі. Як було зазначено вище, Обладнання було передано Покупцю 16.09.2011 року за накладною № 17 та підписано Акт приймання-передачі обладнання. Строк сплати вищезазначеної суми настав 23.09.2011 року. Покупець сплатив відповідно до платіжного документу № 20489 від 04.10.2011 року суму 164040,00 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.2.2.3. Договору остаточна оплата за обладнання в розмірі 78400,00 грн. в т.ч. ПДВ здійснюється Покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Акту пуску обладнання та здійснення навчання персоналу. Такий акт № 29 був підписаний сторонами 14.11.2011 року, а дата здійснення остаточних розрахунків настала 21.11.2011 року. Ця сума не була сплачена Покупцем.

В результаті неналежного виконання Покупцем умов Договору № Т-27/05/2011 перед Постачальником виникла заборгованість в розмірі 31960, 00 грн. в тому числі ПДВ.

Отже, сума боргу за договорами поставки № Б-27/05/2011 № Т-27/05/2011 від 23.03.2010р. складає 109360 грн..

23.03.2012р. відповідач перерахував на користь позивача 50 000грн. заборгованості за отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 40 на суму 31960грн. (за договором Т-27/05/2011) та № 41 на суму 18040грн. (за договором Б-27/05/2011)

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Абзац 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договорами № Б-27/05/2011 № Т-27/05/2011 від 23.03.2010р. складає 59360 грн..

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТЕК УКРАЇНА" пені в розмірі 7229,83грн..

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.5. Договорів за прострочення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочки.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, обґрунтований, здійснений належним чином, тому підлягає задоволенню у розмірі 7229,83грн.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

При вказаних обставинах, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, документально обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 66589,83 грн., з яких 59360грн. - основний борг та 7229,83грн.- пеня.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Крім того, відповідно до ст..44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Позивач просить суд стягнути з відповідача оплату витрат на послуги адвоката в розмірі 8000грн.

Статтею 12 Закону України „Про адвокатуру" оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Візуальні технології" та адвокатським об'єднанням „Адвокатська компанія „ЛОКАРТ" укладено договір на надання правової допомоги №15/12/12 від 15.02.2012р..

Пунктом 4.1. договору за надання правої допомоги замовник перераховує протягом 3 (трьох) днів з моменту підписання договору 8000 грн..

Відповідно до виписки за особовим рахунком за 17.02.2012р. позивач на користь адвокатського об'єднання „Адвокатська компанія „ЛОКАРТ" перерахував 8000грн. за надання правової допомоги згідно договору №15/12/12 від 15.02.2012р..

Отже, вимоги позивача за оплату витрат на послуги адвоката в розмірі 8000грн. обґрунтовані, відповідають вимогам діючого законодавства тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТЕК УКРАЇНА" код 33721910 ( 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 13, оф.205) на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Візуальні технології " код 34186124 (04210, м. Київ, вул. Героїв Сталінграда, 12 г, оф. 1) суму заборгованості у розмірі 59360грн., 7229,83грн.- пені, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1609,50грн. та витрат на послуги адвоката в розмірі 8000грн. .

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2012р.

Суддя Літвінов С.В.