Рішення

від 23.04.2012 по справі 10/17-4705-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р.Справа № 10/17-4705-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання Техна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді"

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_4 за довіреністю від 01.11.2011р.

від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6 за довіреністю від 01.11.2011р.

Суть спору: ТОВ „ВО Техна" звернулося до ТОВ „Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області зобов'язати відповідача поставити обладнання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі укладеного між сторонами договору та заявки позивача №58 від 10.03.2011р. на організацію відповідачем перевезення та експедиційного обслуговування вантажу, 05.05.2011р. позивачем здійснено оплату 56081,02 грн. згідно рахунку-фактури №00496 від 28.04.2011р. Але відповідач не виконав свого зобов'язання, не поставив обладнання позивачу та на даний час без законних на то підстав утримує в своєму розпорядженні обладнання позивача, оскільки між сторонами не укладено правочину щодо права відповідача на притримання, наявність якого передбачена ст. 547 ЦК України.

Ухвалою від 10.11.2011р. за вищевказаним позовом порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 30.11.2011р. Ухвалою від 07.12.2011р. розгляд справи перенесений на 19.12.2011р. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному з 30.11.2011р. по 06.12.2011р. включно.

У відзиві на позовну заяву від 28.11.2011р. за вх.№40836/2011 відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням при цьому на те, що право відповідача притримувати вантаж позивача виникло на підставі ст. 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», яким встановлено, що експедитор має право притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань в частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. Оскільки позивач вчасно не оплатив послуги відповідача по заявці №2328 від 22.11.2010р., то відповідачем притриманий вантаж по заявці №58 від 10.02.2011р. При цьому, правовідносини сторін як за заявкою №2328 від 22.11.2010р., так і за заявкою №58 від 10.02.2011р. регулюються умовами договору, який є підставою для підписання заявок на кожне перевезення. 17.05.2011р. позивач оплатив послуги відповідача по заявці №2328 від 22.11.2010р., але на даний час вже виник простій контейнеру з вантажем на контейнерному терміналі Одеського порту і ТОВ «ЗІМ Інтегрейтид Шипінг Україна Сервісіз ЛТД»виставило відповідачу рахунки на оплату на суму 12813,36 грн., які сплачуються відповідачем за рахунок позивача. Окрім того, відповідач вважає, якщо сторони договору на ТЕО прямо не передбачили відмову експедитора від права на притримання, таке право автоматично виникає, оскільки прямо передбачене спеціальним законом.

Також відповідач надав до суду письмові пояснення щодо обставин оплати рахунків за послуги ТЕО від 27.12.2011р. за вх.№44952/2011, згідно з якими відповідач в т.ч. посилається на те, що рахунок №1457 від 06.12.2010р., в якому зазначений термін його оплати 12.12.2010р., надісланий позивачу представником відповідача ОСОБА_7 електронною поштою, що підтверджується роздрукованою копією електронного листа за 08.12.2010р. 14:43 год. Позивач вказаний рахунок одержав, що підтверджується повідомленням про отримання рахунку за 08.12.2010р. 14:48 год. Згодом рахунок №1457 від 06.12.2010р. надісланий позивачу кур'єрською службою, що підтверджується відповідною накладною від 13.12.2010р.

У письмових поясненнях щодо обставин справи від 18.01.2012р. за вх.№1679/2012 відповідач посилається на те, що протягом строку дії договору сторони підтримували зв'язок за допомогою електронної пошти, обмінюючись повідомленнями, що підтверджується чисельними листами, надісланими менеджером ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс»ОСОБА_7 та менеджером ПО «Техна»Г.ОСОБА_8, а тому не можна погодитися з твердженнями позивача про те, що для притримання вантажу необхідно укласти окремий договір, а також із тим, що позивач не повідомлений належним чином про притримання вантажу. Окрім того, відповідач посилається на те, що умовами п.1.2. договору встановлено, що Замовник зобов'язаний сплачувати послуги Виконавця згідно виставлених рахунків. Всі рахунки, які отримував Замовник (позивач) мали вказівку на строк їх оплати, а відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.Також відповідач надав до суду письмові пояснення щодо підстав та порядку нарахування демереджу та плати за послуги зі зберігання контейнеру від 01.02.2012р. за вх. №3259/2012.

У запереченнях на відзив відповідача від 22.02.2012р. за вх.№5643 позивач посилається на те, що відповідачем безпідставно притрумується вантаж позивача, оскільки будь-який вид забезпечення, який передбачений законом, зокрема притримання, може бути застосований лише за погодженням сторін, а між сторонами ні у договорі на ТЕО №1-07-09/10 ні у заявці №58 не погоджено забезпечення зобов'язання шляхом притримання та не укладено письмового правочину щодо притримання вантажу. Можливість застосування притримання як забезпечення зобов'язання законодавством пов'язується з розрахунками за конкретним зобов'язанням (якщо іншого не передбачено умовами договору), а не з загальним станом взаєморозрахунків сторін. Проте, відповідач притримав обладнання позивача за заявкою №58 не по факту прострочення позивачем платежів саме за цією заявкою, а на виконання іншої, раніше укладеної заявки №2328, по виконанню якої між сторонами йшли перемови, та яка не мала жодного значення до заявки №58. Заявки №58 та №2328 не пов'язані ні ціною, ні маршрутом, ні строком поставки, ні асортиментом вантажу, ані іншими умовами, а тому є окремими заявками -договорами, які повинні були виконуватися згідно зазначених у ній умов. При цьому з аналогічного спору є судова практика Вищого господарського суду України по справі №21/66-10 від 25.11.2010р. Окрім того, про самий факт притримання обладнання позивача, останній дізнався лише з відповіді на претензію, яка відправлена відповідачем лише 01.06.2011р. за №0106/01/11. При цьому у відповіді на претензію відповідач вказав про необхідність оплати рахунку №00620 від 19.05.2011р. на суму 12595,08 грн., яка пов'язана з понаднормативним використанням контейнерного обладнання та зберігання вантажу (демередж). Але вказані витрати виникли у зв'язку із незаконними притриманням відповідачем вантажу позивача, тобто не в інтересах позивача.

У заяві про уточнення позовних вимог від 04.01.2012р. за вх.№205/2012 позивач просить суд зобов'язати відповідача поставити обладнання, що визначене в платформі-інвойсі від 27.12.2010р. №27/12/10-1/1, та в платформі інвойсі від 27.12.2010р. №27/12/10-2/2, а саме: зразок виставкового кліткового обладнання, тип ТБКЕ з бункерами кормо роздачі (3 яруси, 2 ячейки), загальною вартістю 1 632 дол. США, зразок виставкового кліткового обладнання, тип ТБЦУМ (3 яруси, 3 ячейки), загальною вартістю 1354 дол. США, каталог загальною вартістю 75 дол. США, ручки загальною вартістю 150 дол. США, пакети загальною вартістю 100 дол. США.

Ухвалою від 04.01.2012р. строк вирішення спору продовжений господарським судом на 15 днів до 25.01.2012р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання відповідача.

Розпорядженням голови суду від 18.01.2012р. справу №10/17-4705-2011 передано на розгляд судді Літвінова С.В. у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному з 17.01.2012р. Ухвалою від 18.01.2012р. справу прийнято до провадження суддею Літвіновим С.В. Розпорядженням голови суду від 20.02.2012р. справу передано на розгляд судді Смелянець Г.Є. у зв'язку із виходом останньої з лікарняного та відпустки. Ухвалою від 21.02.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є.

Розпорядженням голови суду від 07.03.2012р. справу передано на розгляд судді Мостепаненко Ю.І. у зв'язку із знаходженням судді Смелянець Г.Є. у відрядженні з 12.02.2012р. по 23.03.2012р. включно. Ухвалою від 12.02.2012р. справу прийнято до провадження суддею Мостепаненко Ю.І. Розпорядженням голови суду від 27.02.2012р. справу передано на розгляд судді Смелянець Г.Є. у зв'язку з поверненням останньої з відрядження. Ухвалою від 27.03.2012р. справу прийнято до провадження суддею Смелянець Г.Є.

У заяві про уточнення позовних вимог від 19.03.2012р. за вх.№8159/2012 позивач просить суд доставити обладнання позивача за адресою, яка визначена у заявці №58, а саме: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул.. Пушкіна, 48. При цьому обладнання, яке має доставити відповідач загальною вартістю 3088 доларів США складається з зразка виставкового кліткового обладнання, тип ТБКЕ з бункерами кормороздачі (3 яруси, 2 ячейки), загальною вартістю 1 632 дол. США, зразок виставкового кліткового обладнання, тип ТБЦУМ (3 яруси, 3 ячейки), загальною вартістю 1354 дол. США, каталог загальною вартістю 75 дол. США, ручки загальною вартістю 150 дол. США, пакети загальною вартістю 12 дол. США. У письмових поясненнях від 19.03.2012р. за вх.№8149/2012 позивачем надані пояснення стосовно ідентифікації обладнання, яке ввозилося відповідачем, стосовно рахунку -фактури №00620 від 19.05.2011р., стосовно понаднормативного використання контейнерного обладнання та зберігання, стосовно рахунку-фактури №1457 від 06.12.2010р.

Відповідач надав до суду письмові пояснення щодо обґрунтування рахунків за демередж і зберігання від 17.04.2012р. за вх.№11261/2012.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

07.09.2010р. між ТОВ „Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" (виконавець, відповідач) і ТОВ „ВО Техна" (замовник, позивач) укладений договір про транспортне-експедиторське обслуговування №1-07-09/10, згідно з яким відповідач приймає на себе зобов'язання від імені і за дорученням позивача здійснити організацію перевезення і експедиторське обслуговування (ТЕО) вантажів позивача. Позивач зобов'язується прийняти виконання робіт і оплатити їх згідно виставленим рахункам.

Згідно з розділом 3 договору, в якому встановлені умови щодо порядку розрахунків, позивач відшкодовує відповідачу витрати, що виникають при перевезенні і ТЕО вантажів позивача, а також оплачує винагороду експедитора відповідно до виставлених рахунків (п.3.1.). Ставка фрахту і вартість послуг по ТЕО при необхідності оформлюються сторонами в Додатках до даного договору, які будуть являться його невід'ємною частиною (п.3.3.). У випадку несвоєчасного надходження коштів, відповідач має право припинити оплату рахунків перевізника, порту і інших організацій за транспортування і ТЕО вантажів позивача з віднесенням претензій і збитків в адресу останнього (п.3.4.). Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок відповідача (п.3.6.).

Згідно з умовами п.4.7. договору позивач несе відповідальність за необґрунтовану відмову в оплаті і несвоєчасну оплату рахунків відповідача.

Також судом встановлено, що 22.11.2010р. позивач надав відповідачу заявку №2328 на ТЕО виставкового зразку обладнання для птахофабрик за маршрутом перевезення Україна -США.

У Протоколі узгодження вартості ТЕО від 22.11.2010р. сторонами узгоджено вартість робіт відповідача в сумі 3790 дол. США, а 06.12.2010р. відповідачем складений рахунок-фактура №1457 на оплату послуг в сумі 30 497,27 грн., в якому визначено дату оплати до 12.12.2010р. Вказаний рахунок відповідач направив позивачу 08.12.2010р., про що свідчать електронний лист за 08.12.2010р. 2:43 В. Коротковського та електронний лист за 08.12.2010р. 2:48 А. ОСОБА_8 (т.1, а.с.123). Згідно з довідкою позивача від 13.03.2012р. за вих.№8 А. Нізрюхіна працює у ТОВ «ВО «ТЕХНА»на посаді менеджера з транспортної логістики департаменту з логістики. Згідно з довідкою відповідача від 12.02.2012р. В. Коротковський працює у ТОВ „Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" на посаді експедитора.

Оплату вказаного рахунку-фактури здійснено позивачем 17.05.2011р., що підтверджується реєстром документів по рахунку у ПАТ „Марфін Банк".

10.03.2011р. позивач надав відповідачу заявку №58 на ТЕО виставкового зразку обладнання для птахофабрик за маршрутом перевезення США - Україна, з адресою розвантаження Житомирська область, м. Новгород - Волинський, вул. Пушкіна, 48 та строком доставки в пункт вивантаження 26.04.2011р.

У Протоколі узгодження вартості ТЕО від 11.03.2011р. сторонами узгоджено вартість робіт відповідача в сумі 7002 дол. США, а 27.04.2011р. вантаж з вантажем надійшов до Одеського порту, про що свідчить відповідна відмітка Південної митниці на сервісному коносаменті ZIMUORF 378626.

28.04.2011р. відповідачем складений рахунок-фактура №00496 на оплату послуг в сумі 56081,02 грн., в якому визначено дату оплати до 08.05.2011р. Вказаний рахунок оплачений позивачем 05.05.2011р., що підтверджується платіжним дорученням №400.

06.05.2011р. позивач звернувся до позивача з листом з вимогою видачі імпортного контейнера №ТСNU 8931514, який відповідач одержав 11.05.2011р. та надав позивачу лист, в якому повідомив позивача про те, що станом на 12.05.2011р. за позивачем рахується заборгованість в розмірі 30 497,27 грн. по рахунку №1457 від 06.12.2010р. і відповідно до ст.10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»експедитор вправі утримувати вантаж, який знаходиться в його володінні до моменту оплати експедитору і відшкодування витрат, понесених ним в інтересах клієнта.

У претензії №1 від 27.05.2011р. за вих.№470 позивач запропонував відповідачу здійснити перерахунок сум по р/ф №1457 від 06.12.2010р., з урахуванням фактично понесених витрат та надати новий рахунок по зобов'язаннях за заявкою №2328, а зайво перераховані грошові кошти повернути на поточний рахунок позивача; негайно здійснити заходи щодо виконання своїх зобов'язань по поверненню власності позивача -контейнеру 1Х40, №ТСNU 8931514; відізвати рахунок №620 від 19.05.2011р., як такого що не відповідає умовам договору.

У відповіді на претензію від 01.06.2011р. за вих. №0106-01/11 відповідач не визнав заявлених позивачем вимог, з посиланням при цьому на те, що притримання контейнеру №ТСNU 8931514 є вимушеним, але законним способом спонукання позивача виконати свої зобов'язання та оплатити послуги зі зберігання в порту та демередж за понаднормативне використання контейнеру.

Окрім того, судом встановлено, що відповідачем складений рахунок №00620 від 19.05.2011р. на оплату понаднормативного використання контейнерного обладнання, зокрема контейнеру 1Х40, №ТСNU 8931514 та його зберігання на суму 12595,08 грн., в якому встановлений строк оплати до 29.05.2011р. Вказаний рахунок відповідач надіслав позивачу 19.05.2011р., про що свідчить електронний лист В. Коротковського за вих.4445 від 19.05.2011р.

При цьому у суму вищевказаного рахунку 12595,08 грн. входить вартість демереджу на користь судноплавної компанії згідно виставлених ТОВ «Зім інтегрейтид шипінг Україна Сервісіз ЛТД»рахунків №5339 від 28.04.2011р. на суму 760,14 грн., №5585 від 05.05.2011р. на суму 1351,36 грн., №6175 від 19.05.2011р. на суму 4983,14 грн. та відповідних актів №ОУ-0004855 від 28.04.2011р., №ОУ-0005335 від 04.05.2011р., №ОУ-0005723 від 20.05.2011р., які підписані між відповідачем і ТОВ „Зім інтегрейтид шипінг Україна Сервісіз ЛТД, а також вартість зберігання, з повторним визіруванням згідно виставлених ТОВ „Зім інтегрейтид шипінг Україна Сервісіз ЛТД" рахунків №5582 від 05.05.2011р. на суму 1468,32 грн., №6173 від 19.05.2011р. на суму 4250 грн. та відповідних актів №ОУ-0005334 від 04.05.2011р., №ОУ-0005722 від 20.05.2011р., які підписані між відповідачем і ТОВ „Зім інтегрейтид шилінг Україна Сервісіз ЛТД".

В подальшому відповідач звертався до позивача з листами нагадуваннями про те, що в порту знаходиться контейнер з вантажем і для організації вивезення цього контейнеру позивачу необхідно врегулювати питання з лінією ЗІМ питання оплати демереджу і зберігання контейнера до моменту його фактичного вивезення/повернення. Лист відповідача від 08.08.2011р. №0808-01/11 позивач одержав 12.08.2011р., лист відповідача від 31.08.2011р. №3108-01/11 позивач одержав 05.09.2011р., лист відповідача від 27.10.2011р. №2710-02/11 позивач одержав 31.10.2011р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних мотивів.

Як вище встановлено господарським судом, підставою виникнення даного спору є притримання відповідачем вантажу позивача у зв'язку з тим, що останній своєчасно не виконав зобов'язання щодо оплати послуг відповідача з транспортно-експедиційного обслуговування вантажу (надалі - послуги з ТЕО вантажу) в сумі 30497,27 грн. згідно рахунку відповідача №1457 від 06.12.2010р., а також у зв'язку з тим, що позивачем не оплачений рахунок відповідача №00620 від 19.05.2011р. на суму 12595,08 грн., до якої входять вартість демереджу та зберігання вантажу у контейнері.

При цьому судом встановлено, що зобов'язання щодо оплати наданих відповідачем послуг з ТЕО вантажу в сумі 30497,27 грн. виникло у позивача на підставі укладеного між сторонами договору про транспортно-експедиторське обслуговування, згідно з яким відповідач прийняв на себе зобов'язання від імені і за дорученням позивача здійснити організацію перевезення і експедиційне обслуговування (ТЕО) вантажів позивача та позивач зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх згідно виставлених рахунків, а також відповідної заявки до цього договору №2328 від 22.11.2010р.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Аналогічні положення щодо договору транспортного експедирування містяться і у ст.316 ГК України.

Правові та організаційні засади транспортно - експедиторської діяльності в Україні визначаються також Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність», у ст.10 якого встановлено, що експедитор має право притримувати вантаж, що знаходиться в його володінні, до моменту сплати плати експедитору і відшкодування витрат, здійснених ним в інтересах клієнта, або до моменту іншого забезпечення виконання клієнтом його зобов'язань у частині сплати плати експедитору та відшкодування вказаних витрат, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України „Про транспорт", „Про зовнішньоекономічну діяльність", „Про зовнішньоекономічну діяльність", транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

У ст.546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання. При триманням речі можуть забезпечуватися інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.595 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

З огляду на вищевикладені вимоги чинного законодавства, господарський суд вважає, що притримання є специфічним способом забезпечення виконання зобов'язання, який за своєю юридичною природою виникає на підставі прямої вказівки закону, на відміну від інших способів забезпечення, передбачених ЦК України, а відтак укладання окремого договору або іншого документу між кредитором і боржником не вимагається. Поряд з цим, застосування кредитором такого способу забезпечення зобов'язання, як притримання, можливе при наявності таких підстав, як порушення боржником основного зобов'язання, яке полягає у невиконанні боржником у визначений строк зобов'язання щодо оплати притримуваної речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків.

Між тим, із вищевстановлених обставин справи випливає, що відповідачем притриманий вантаж позивача, який надійшов до Одеського порту 27.04.2011р. При цьому послуги з ТЕО цього вантажу надані відповідачем на підставі заявки до договору №58 від 10.05.2011р. і вартість послуг відповідача з ТЕО цього вантажу оплачена позивачем 05.05.2011р. згідно рахунку відповідача №00496 від 28.04.2011р., в якому встановлений строк оплати до 08.05.2011р.

Таким чином на момент притримання відповідачем вантажу позивача, останнім у встановлений строк оплачені послуги відповідача з ТЕО цього вантажу, а тому відповідачем безпідставно здійснено притримання цього вантажу позивача. При цьому аналогічна правова позиція щодо неможливості застосування такого способу забезпечення виконання зобов'язання, як притримання вантажу у випадку оплати послуг щодо притримуваного вантажу встановлена і у Постанові ВГСУ від 05.07.2010р. у справі №21/66-10 (н.р. 29/237-09).

Поряд з цим, витрати на зберігання контейнеру та демередж в сумі 12595,08 грн. виникли у зв'язку з безпідставним притриманням вантажу позивача відповідачем, а тому притримання вантажу відповідачем у зв'язку з несплатою позивачем цих витрат (рахунок -фактура №00620 від 19.05.2011р.) також являється безпідставним.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, а отже і їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання Техна" задовольнити.

2 .Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді»(65014, м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар,5Г, оф.99-100, код ЄДРПОУ 32900867) доставити обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання Техна" (11700, Житомирська область, м. Новгород-Волинський, вул. Пушкіна, 48, код ЄДРПОУ 31265014) загальною вартістю 3088 доларів США, яке складається з зразка виставкового кліткового обладнання, тип ТБКЕ з бункерами кормороздачі (3 яруси, 2 ячейки), загальною вартістю 1 632 дол. США, зразка виставкового кліткового обладнання, тип ТБЦУМ (3 яруси, 3 ячейки), загальною вартістю 1354 дол. США, каталогу загальною вартістю 75 дол. США, ручок загальною вартістю 150 дол. США, пакетів загальною вартістю 12 дол. США за адресою, яка визначена у заявці №58, а саме: Житомирська область, м. Новоград-Волинський, вул. Пушкіна, 48.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді" (65014, м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар,5Г, оф. 99-100, код ЄДРПОУ 32900867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об'єднання Техна" (11700, Житомирська область, м. Новгород-Волинський, вул. Пушкіна, 48, код ЄДРПОУ 31265014) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 26 квітня 2012 року.

Суддя Смелянець Г.Є.