cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2012 р. Справа № 5023/593/12
вх. № 593/12
Суддя господарського суду Яризько В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов.), ОСОБА_3 (голова), ОСОБА_4 (дов.)
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн", м. Харків
до Селянського (фермерського) господарства "Колос", с. Крисине Богодухівського району Харківської області
про стягнення 60451,07 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ "Деснагрейн", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, С(Ф)Г "Колос", про стягнення заборгованості в сумі 60451,07 грн., в т.ч. основна заборгованість - 36801,28 грн., проценти за користування грошовими коштами - 15185,50 грн., штраф - 5520,19 грн., інфляційні втрати - 2944,10 грн., які нараховані відповідно до умов договору про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28.12.2009р.
Відповідач проти позову заперечує.
В слуханні справи оголошувались перерви до 03.04.2012р. о 10:30 год., 09.04.2012р. об 11:00 год., 17.04.2012р. об 11:00 год.
Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне між ТОВ "Деснагрейн" (позивач, кредитор) та СФГ "Колос" (відповідач, боржник) був укладений договір про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року.
Відповідно до п. 1.1. та п. 4.1. договору про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року відповідач визнав Борг у розмірі 36801,28 гривень, у тому числі ПДВ, та зобов'язався сплатити основну суму боргу у розмірі 36801,28 гривень, а також проценти за користування грошовими коштами не пізніше ніж 15 вересня 2010 року.
В пункті 2 договору про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року сторонами погоджений розмір заборгованості.
Сторонами зазначено, що між ними існують наступні правовідносини :
- договір 16/Х-П-2009 від 18 березня 2009р., відповідно до якого боржник (СФГ "Колос") виступав покупцем товару (насіння пивоварного ячменю, засоби захисту рослин). Строк оплати за товар - до 15 вересня 2009 року;
- договір 16/Х-У-2009 від 18 березня 2009р., відповідно до якого кредитор (ТОВ "Деснагрейн") виступав покупцем товару (ячмінь). Строк оплати за товар не пізніше 15 вересня 2009 року.
Згідно договору № 16/Х-П-2009 від 18 березня 2009 р. позивач здійснив поставку товару на суму 74698,43 грн., а згідно договору № 16/Х-У-2009 від 18 березня 2009 р. відповідач здійснив поставку товару на суму 77897,15 грн.
У судовому засіданні сторони підтверджують існування зазначених взаємовідносин.
В договорі про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року також зазначено про існування на момент підписання договорів від 18.03.2009р. заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 40000,00 грн. (п.2.4).
У судовому засіданні відповідач не визнав існування зазначеної заборгованості та в обґрунтування своїх заперечень послався на те, що між ним та позивачем був укладений договір купівлі-продажу № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р., за умовами якого позивач придбав у відповідача пивоварний ячмінь. Умовами договору, а саме п. 2.1, визначена формула, за якою визначається ціна товару, при розрахунку цієї ціни зокрема враховується ситуація, що склалася на ринку пивоварного ячменю в Україні. Як зазначає відповідач, розрахунок за отриманий позивачем товар частково був здійснений шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог, що підтверджується протоколом від 01.09.2008р., а також позивачем було здійснено перерахування коштів 02.09.2008р. у розмірі 46812,99 грн. та 05.09.2008р. у розмірі 40000,00 грн., що підтверджується виписками з банку. Відповідач зазначає, що отримані кошти в розмірі 40000,00 грн. ним були зараховані як оплата товару за договором № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р., а саме доплата за різницю в ціні, сплата якої передбачена умовами договору.
Позивач підтверджує наявність існування взаємовідносин з відповідачем за договором купівлі-продажу № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. та зазначає, що оплата отриманого товару за вказаним договором ним була здійснена шляхом заліку зустрічних вимог, про що зазначено в протоколі № 1 від 01.09.2008р. При цьому позивач зазначає, що кошти в розмірі 40000,00 грн. ним були оплачені по іншим взаємовідносинам, а не по договору № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р. Позивач також зазначає, що відповідач не пред'являв до нього ніяких претензій, вимог, позовних заяв щодо неналежного виконання умов договору № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р.
З наданих до суду документів вбачається, що відповідачем на адресу позивача був виставлений рахунок-фактура № 01 від 01.09.2008р. на оплату 189938,28 грн. за ячмінь пивоварний Джерзей.
05.09.2008р. позивачем було здійснено перерахування 40000,00 грн., підстава перерахування - за ячмінь згідно рахунку № 01 від 01.09.2008р., що підтверджується випискою з банку (а.с. 63).
Суд зазначає, що вказані документи підтверджують здійснення позивачем оплати в розмірі 40000,00 грн. саме на підставі рахунку № 01 від 01.09.2008р. за ячмінь пивоварний Джерзей, а не як різницю в ціні за раніше поставлений ячмінь за договором № 4/Х-У-2008 від 25.02.2008р.
За зазначеними документами у відповідача виник обов"язок по поставці товару позивачу.
Сторони не заперечують проти того, що відповідачем не здійснювалась поставка ячменю на суму 40000,00 грн. за рахунком № 01 від 01.09.2008р.
Сторони самостійно визначили, що відповідач не повинен поставляти товар, а повинен повернути грошові кошти, що зокрема підтверджується актом звірки взаєморозрахунків відповідача з позивачем за період з 01.03.2009р. по 01.12.2009р., в якому зазначено про наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 40000,00 грн. станом на 01.03.2009р. та кінцева заборгованість станом на 01.12.2009р. у розмірі 36801,28 грн. Даний акт підписаний відповідачем без зауважень.
Крім того в договорі про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року також зазначено про існування на момент підписання договорів від 18.03.2009р. заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 40000,00 грн., з яких 3198,72 грн. зараховані в рахунок погашення залишку заборгованості позивача за договором № 16/Х-У-2009 від 18.03.2009р., а решта суми 36801,28 грн. залишається за відповідачем.
Відповідач зазначає, що акт звірки та договір про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року був підписаний ним під тиском позивача та усні домовленості були інші, але доказів на підтвердження своїх посилань не надає, при цьому такі твердження спростовуються матеріалами справи.
Судом встановлено, що акт звірки взаєморозрахунків та договір про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року був підписаний повноважними представниками сторін, на даних документів проставлені відбитки печаток юридичних осіб. Даним договором сторони погодили строк повернення коштів.
Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Умовами договору про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року сторони узгодили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 36801,28 грн. та встановили строк оплати цієї заборгованості - до 15.09.2010р.
Відповідач не заперечує проти того, що не перерахував позивачу 36801,28 грн. до 15.09.2010р., при цьому суд зазначає, що відповідач не звертався до позивача з питання погашення цієї заборгованості.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення основний борг у сумі 36801,28 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Сторонами в п. 4.3 Договору про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року погоджено, що за користування грошовими коштами боржник виплачує кредиторові на підставі положень пункту проценти у розмірі 30 % річних.
Позивачем здійснено нарахування 30 % річних за період з 16.09.2010р. по 31.01.2012р. у сумі 15185,50 грн., а також нарахування інфляційних втрат за період жовтень 2010 р. - грудень 2011р. у сумі 2944,10 грн.
Крім того умовами Договору, а саме пунктом 5.1, передбачено, що боржник у разі прострочення кінцевого терміну виплати Боргу, визначеного пунктом 4.1 цього Договору одноразово сплачує Кредиторові штраф у розмірі 15% від несплаченої суми.
На підставі цього пункту договору позивачем зроблено нарахування штрафу в сумі 5520,19 грн.
Суд зазначає, що нарахування інфляційних втрат, 30 % річних, штрафу зроблено позивачем у відповідності до норм чинного законодавства та умов Договору про визнання боргових зобов'язань та ліквідацію заборгованості № 1 від 28 грудня 2009 року, арифметично нарахування обчислені вірно.
Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 32-34, 43,44, 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Колос" (62144 Харківська область, Богодухівський район, с. Крисине, вул. Робоча, 2, код 21224005, поточний рахунок № 260085801 у банку АБ "Полтава-Банк", м. Полтава, МФО 331489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деснагрейн" (04050 м. Київ вул. Пимоненка, 13, корп. 5В/11, поточний рахунок № 26007004574000 в АТ "Каліон Банк Україна", МФО 300379, код 34003340) 36801,28 грн. основного боргу, 15185,50 грн. 30 % річних, 5520,19 грн. штрафу, 2944,10 грн. інфляційних втрат, 1209,02 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Яризько В.О.
Повний текст рішення підписаний 23.04.2012 р.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2012 |
Оприлюднено | 03.05.2012 |
Номер документу | 23693215 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Яризько В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні