Рішення

від 22.10.2008 по справі 28/404/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/404/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.08                                                                                        Справа №  28/404/08

Суддя   Яцун О.В.

За позовом: Дочірнього підприємства “Полірелакс”  Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія ЛТД”, м.Запоріжжя

До відповідача: Приватного підприємства “Спецбудкомплект-плюс”, м.Запоріжжя

                                                                                                 Суддя    О.В. Яцун

Представники:

від позивача: Новіков В.С. –представник на підставі довіреності №б/н від 09.10.2008р.

Мельник І.В. –представник на підставі довіреності № б/н від 09.10.2008р.

від відповідача: Фоміна О.М. –на підставі довіреності №6  від 21.01.2008р.

Заявлені вимоги про стягнення з ПП “Спецбудкомплект-плюс” 28000грн.00коп. основного боргу на підставі договору №3/07 від 16.02.2007р., 4173грн.10коп. інфляційних втрат, 538грн.52коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.09.2008р. порушено провадження у справі №28/404/08, судове засідання призначено на 22.10.08р.

Сторонами було заявлено клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог з підстав, що зазначені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні надав докази часткового погашення заборгованості у розмірі 274178грн.00коп. З урахуванням зазначеного, сума боргу складає 25000грн., проти наявності якої відповідач не заперечує. До того ж, представник відповідача проти нарахування інфляційних втрат та 3% річних також не заперечує. Крім того, відповідач посилається на скрутне фінансове становище на підприємстві, з урахуванням зазначеного просить суд у відповідності до ст.83 ГПК України розстрочити виконання стягнення строком на шість місяців.

Представники позивача проти надання розстрочки виконання судового рішення заперечують.

Суд визнав надані документи достатніми для прийняття рішення. На підставі чого представникам сторін у відповідності до ст.85 ГПК України за їх згодою було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Матеріалами справи  встановлено:

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно з ч.І ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським  визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на  користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або  утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить ст. 526 ЦК України.

Як свідчать надані до суду документи, 16.02.07р. між сторонами укладено  договір №3/07, за умовами якого позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання провести роботи по пристрою шлакової та бетонної підготовки з армуванням та без армування під півголу першого поверху, а відповідач (замовник), в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.

Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що строк здачі робіт встановлений –20.03.2007р.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що за виконанні роботи, що зазначені в п.1.1 договору замовник перераховує виконавцю аванс на придбання матеріалів у розмірі 150000грн.00коп.

Згідно з п.3.1 договору робота вважається виконаною виконавцем та прийнятою замовником після підписання акта здавання-приймання виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач своєчасно та в повному обсязі виконаних роботи, про що свідчить акт виконаних робіт від 30.03.2007р. підписаний представниками обох сторін.

Разом з тим, відповідач прийнятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, здійснивши лише часткову оплату за виконанні роботи у розмірі 262178грн.00коп. Таким чином сума боргу на виконану роботу складає 28000грн.00коп.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази (які залучені до матеріалів справи) сплати відповідачем заборгованості в розмірі 3000грн.00коп.

Таким чином, на момент розгляду справи сума боргу за виконанні роботи складає 25000грн.00коп.

Оскільки відповідач розрахунок в сумі 3000грн.00коп. здійснив до моменту звернення позивача з позовом до суду, вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 3000грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

З урахуванням зазначеного, сума боргу на день розгляду справи складає 25000грн., оплату якої відповідач не довів.

Факт наявності заборгованості у розмірі 25000грн.00коп. підтверджується матеріалами справи.  

Глава  50  ЦК  України  передбачає  підстави  та  умови  припинення зобов'язання.  Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

На день розгляду спору відповідач оплату наданих послуг не довів, будь-яких претензій щодо виконання послуг позивачу не пред'явив, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 25000грн.00коп. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст.625 ЦК України, відносяться річні та втрати від інфляції.

Відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат за період прострочення складає 4173грн.10коп., 3% річних - 538грн.52коп.

Факт прострочення матеріалами справи доведений.

Таким чином, вимоги про стягнення  річних та інфляційних втрат документально підтверджені, нормативно обґрунтовані і підлягають  задоволенню.

Пункт 3 ст. 83 ГПК України не передбачає зменшення у виняткових випадках розмірів інфляційних втрат та 3% річних.

В той же час, згідно із п.6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, приймаючи до уваги клопотання відповідача про надання йому розстрочки виконання судового рішення у справі на шість місяців і той факт, що відповідач знаходиться у скрутному  фінансовому стані, враховуючи матеріальні інтереси сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача, розстрочити виконання судового рішення у справі про стягнення з ПП “Спецбудкомплект-плюс”, м. Запоріжжя на користь ДП “Полірелакс” ТОВ “Будіндустрія ЛТД” заборгованості  в сумі 25000грн. 00коп., 4173грн.10коп. інфляційних втрат та 538грн.52коп. 3% річних на три місяці із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 9903 грн. 87коп., в останньому місяці січня 2009р. –9903грн.88коп., про що зазначити у судовому рішенні.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись  ст. ст. 3, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, ст.ст. 526,  625 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України,  суд:

                                                   ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Спецбудкомплект-плюс” (69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 24, р/р 26001055896733 в ЗРУ КБ “Приватбанк” м.Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 32607584) на користь Дочірнього підприємства “Полірелакс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія ЛТД” (69057, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 158, р/р 26006301158579 у Філії “Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 32680622) 25000(двадцять п'ять тисяч)грн.00коп. заборгованості, 4173(чотири тисячі сто сімдесят три)грн.10коп. інфляційних втрат, 538(п'ятсот тридцять вісім)грн. 52коп. 3% річних, , розстрочивши виконання судового рішення строком на три місяці  із погашенням відповідачем заборгованості щомісячно рівними частками по 9903 грн. 87коп., в останньому місяці січня 2009р. – 9903грн.88коп.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства “Спецбудкомплект-плюс” (69063, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 24, р/р 26001055896733 в ЗРУ КБ “Приватбанк” м.Запоріжжя, МФО 313399, код ЄДРПОУ 32607584) на користь Дочірнього підприємства “Полірелакс” Товариства з обмеженою відповідальністю “Будіндустрія ЛТД” (69057, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 158, р/р 26006301158579 у Філії “Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 32680622) 297(двісті дев'яносто сім)грн.12коп. державного мита та 107(сто сім)грн. 18коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                О.В. Яцун

Рішення підписано: 29 жовтня 2008р.