Рішення

від 13.11.2008 по справі 9719-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9719-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2008Справа №2-2/9719-2008

за позовом:ТОВ«Виробничо – комерційна фірма «Крістіна»(97401, м.Євпаторія, вул.Крупської, 9)

до відповідача: ТОВ «Декоста» (95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 31, а/2)

про стягнення 24 016грн.09коп.

                                                                                                         Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Бойко – представник, довіреність у справі

Від відповідача : Міндіч – представник, довіреність у справі.

Суть спору:  

Позивач – ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Крістіна» звернулось  до Господарського суду АР Крим з позовом до ТОВ «Декоста» про стягнення 24 016грн.09коп, у тому числі 20 614грн44коп боргу, 286грн34коп річних, 824грн57коп інфляційних та 2 290грн74коп неустойки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений  договір поставки продукції №60 від 04.01.2008р, на виконання умов якого позивачем передано відповідачу,  а відповідачем прийнято товару на загальну суму 36 195,38грн, але відповідач у порушення умов договору повністю не розрахувався за поставлений товар, що і стало підставою для нарахування неустойки, річних,  інфляційних та звернення позивача з позовом до суду.

У судовому  засіданні представник позивача надав суду заяву №12/11 від 12.11.2008р про уточнення  позову, відповідно до якої просить суд  стягнути  відповідача 7 614грн44коп боргу, 286грн34коп річних, 824грн57коп інфляційних та 2 290грн74коп неустойки, у зв'язку з тим, що після звернення позивача з позовом до суду  відповідачем було сплачено частину основної заборгованості в загальній сумі 13 000,00грн.

Відповідач у судовому засіданні надав суду відзив  від 13.11.2008р на позовну заяву, відповідно до якого просить суд у позові відмовити, оскільки станом на 13.11.2008р заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків є договори та інші правочини.  

Частина 1ст. 14  ЦК України передбачає, що цивільні  обов'язки  виконуються  у  межах,  встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за  договором   поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений  строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.    

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення.  Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Частиною  1 ст.530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Між ТОВ«Виробничо – комерційна фірма «Крістіна», як поставщиком, та ТОВ «Декоста», як покупцем, було укладено   договір поставки №60 від 04.01.2008р, відповідно до п.1.1 якого, у порядку та на умовах, визначених договором, поставщик зобов'язується  поставити товар, відповідно до заявки (замовлення) покупця. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах, визначених договором.

Асортимент, кількість та ціна товару можуть  обумовлюватись  у додатках (специфікаціях) до договору, які після належного оформлення (підпису та печаті сторін) становляться його невід'ємною частиною (п.1.3 договору)

Умови поставки товару передбачені у р.2 договору.

Відповідно до п.5.6 договору покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом безготівкових розрахунків. Оплата товару здійснюється покупцем у продовж 14 календарних днів. Днем здійснення платежу являється дата списання коштів з поточного рахунку покупця.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на 36 195грн38коп, що підтверджується витратними накладними, які знаходяться у матеріалах справи.

Відповідачем повна оплата отриманого товару проведена не була,  зобов'язання  з оплати продукції були виконані  частково, що підтверджується виписками  банку по особовому  рахунку позивача.

Сума боргу у розмірі 20 614грн44коп за поставлений товар на момент звернення позивача з позовом до суду, ТОВ «Декоста»  погашена не була, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом звірки розрахунків станом на 13.6.2008р підписаним обома сторонами,  а також  визнається сторонами.

Судом встановлено, що сума основного боргу у розмірі 20 614грн44коп була погашена відповідачем у період з 23.10.2008р по 12.11.2008р, тобто після звернення позивача з позовом у суд, що підтверджується платіжним дорученням №1095 від 23.10.2008р на 3 000,00грн,  №1118 від 24.10.2008р на 3 000,00грн, №13 від 27.10.2008р на 3 000,00грн, №39 від 28.10.2008р на 2 000,00грн, №78 від 30.10.2008р на 2 000,00грн №664 від 10.11.2008р на 4 614грн54коп, №154 від 12.11.2008р на 3 000,00грн., у зв'язку із чим суд вважає, що у частині стягнення основного боргу у розмірі 20 614грн44коп провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 286грн34коп річних, 824грн57коп інфляційних та 2 290грн74коп неустойки, які не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

   Відповідно до ст.ст. 547, 549 ЦК України угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюєтьсяу письмовій формі, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Пунктом 6.5 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати товару. поставщик стягує з покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але позивач не доказав суду порушення відповідачем строку виконання зобов'язань, оскільки, відповідно до п. 5.6 договору оплата товару здійснюється покупцем у продовж 14 календарних днів.

Тоді як з умов договору не убачається  момент з якого починається перебіг вказаного строку, тобто сторони не встановили  строк оплати, а отже позивач не доказав порушення відповідачем строків оплати.

Таким чином, позивач не довів суду обґрунтованість нарахування пені, інфляції, річних з того періоду, за який він просить стягнути у позові.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу з суми 20 614грн44коп  відносяться на відповідача, згідно з ст. 49 ГПК України, оскільки сума боргу була сплачена відповідачем у період з 23.10.2008рпо 12.11.2008р, тобто після звернення позивача з позовом до суду, тому що відповідно до штампу на конверті позивач звернувся з позовом до суду 02.10.2008р

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини.

Рішення оформлене та підписане 18.11.2008р.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80,ст..ст.82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          У частині стягнення 20 614грн44коп боргу припинити провадження по справі у зв'язку з відсутністю предмету позову.

2.          У частині стягнення 286грн34коп річних, 824грн57коп інфляційних та 2 290грн74коп неустойки відмовити.

3.          Стягнути з  ТОВ «Декоста» (95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 31, а/2,  ЄДРПОУ 33077206) на користь  ТОВ «Виробничо – комерційна фірма «Крістіна» (97401, м.Євпаторія, вул.Крупської, 9, ЄДРПОУ 24507229) 206грн.14коп державного мита, 101грн.29коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.   

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.