Постанова

від 13.11.2008 по справі 16/122

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/122

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.11.2008  року                                                                      Справа № 16/122

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Бойченка К.І.

                                                            Журавльової Л.І.

секретар

судового засідання                     Наумов Б.Є.

та за участю

представників сторін:                    

від позивача                              повноважний та компетентний

представник не прибув;                              

від  відповідача                               директор Саунін М.М., паспорт серії

ЕМ №297165 від 19.08.1999;

розглянувши

апеляційну скаргу                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області

на рішення          

господарського суду                    Луганської області

від                                                  11.08.2008

по справі                                               №16/122(суддя –Шеліхіна Р.М.)

за позовом                                        Комунального підприємства „Перевальське

                                                  виробниче управління водопровідно-

                                                  каналізаційного господарства”,

                                                  м.Перевальськ Луганської області

до  відповідача                              Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області

про                                               стягнення 440016 грн. 20 коп.

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство „Перевальське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Перевальськ Луганської області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області про стягнення 44016 грн. 20 коп. на підставі договору доручення від 23.02.2007 №1.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.08.2008 у задоволенні позову відмовлено, договір доручення від 23.02.2007 №1, який укладений між позивачем та відповідачем визнано недійсним, стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти за передане майно в сумі 48924 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду від 11.08.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги на суму 44016 грн. 20 коп.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовані всі обставини справи; що суд визнав встановленими не доказані обставини; висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 03.10.2008 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2008 по справі №16/122 призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя –головуючий, Бойченко К.І.–суддя Журавльова Л.І.- суддя.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач не скористався своїми правами, передбаченими ст.22 Господарського процесуального кодексу України, у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін виникли на підставі договору доручення №1 від 23.02.2007, який від позивача підписаний головою ліквідаційною комісії підприємства.

За даним договором відповідач зобов'язався продати третім особам товар –трубу металеву, яка була у користуванні (металобрухт) –у кількості 1862, 66 м за ціною 600 грн. за 1 тону, шляхом укладання договорів купівлі-продажу від свого імені без винагороди та за власний рахунок і переказати виручені кошти за рахунок довірителя (позивача) за відрахуванням вартості робіт по демонтажу цих металевих труб.

Згідно матеріалів справи відносно підприємства позивача введена процедура банкрутства і арбітражним керуючим призначена Ковіна С.І.

Підприємство відповідача є комунальною власністю Перевальської районної ради Луганської області, яка і прийняла рішення №5/13 від 12.11.2006 про ліквідацію комунального підприємства „Перевальське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”.

На виконання умов вказаного договору відповідач здійснив продаж демонтованого водовідного обладнання у кількості 1862,66 метри (еквівалентно 156,276 тони), про що повідомив позивача листом від 03.12.2007 №03/12 (а.с.28), яким запросив у позивача банківські реквізити для грошового переказу виручених за продаж труб коштів, і перерахував на користь позивача частину виручених грошових коштів у розмірі 25000 грн., що підтверджено банківською випискою з рахунка позивача з цільовим призначенням платежу „Оплата за реализацию металлолома (труби б/у) согласно договора поручения від 23.02.2007 №1” (а.с.30).

Таким чином, відповідач підтвердив факт отримання від позивача майна –труб металевих (б/у) у кількості 1862,66 метри та факт виконання договору доручення, укладеного з позивачем 23.02.2007 №1, але грошові кошти переказав не у повному обсязі, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача 44016,20 грн. –решту виручених за продаж труб грошей –з розрахунку 600 грн. за тонну.  

В ході розгляду справи позивачем надано до матеріалів справи вирок Перевальського районного суду Луганської області від 14.05.2008 по справі №1-125, яким Масленнікову В.П. (голову ліквідаційної комісії КП “Перевальське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, якою укладено та підписано договір доручення від 23.02.2007 №1 від позивача) визнано винною по ч.1 ст.365 Кримінального кодексу України за перевищення посадових обов'язків при укладанні та фактичному виконанні вказаного договору доручення.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими,  не доводяться  при  розгляді  справи.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, враховуючи вирок Перевальського районного суду Луганської області від 14.05.2008 по справі №1-125 про визнання недійсним договору №1 від 23.02.2007 на підставі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України особа,  яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності і недодержання в момент вчинення правочину даної вимоги є підставою для визнання правочину недійсним (ст.215 Цивільного кодексу України).

Відповідно приписів ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати  недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

За таких підстав, договір доручення від 23.02.2007 №1, укладений між Комунальним підприємством “Перевальське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м.Перевальськ Луганської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Триал”,                              м.Перевальськ Луганської області, господарський суд Луганської області обгрунтовано визнав недійсним керуючись ст.236 Цивільного кодексу України і відмовив у позові позивачу, у зв'язку з відсутністю підстав заявлених вимог.

Однак, судова колегія вважає, що господарський суд Луганської області необґрунтовано застосував приписи ст.216 Цивільного кодексу України, враховуючи наступне.

Розглядаючи дану справу за позовом комунального підприємства "Перевальське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Триал" на підставі договору №1 від 23.02.2007 суми боргу господарський суд на підставі приписів п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України скористався своїм правом, визнавши даний договір недійсним.

Але, п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України не передбачає право суду застосовувати наслідки визнання договору недійсним.

Пункт 2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачає право суду виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Пунктом 5 ст.216 Цивільного кодексу України визначено, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що застосування ст.216 Цивільного кодексу України господарським судом здійснено необґрунтовано.

Таким чином, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2008 по справі №16/122 підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за апеляційним провадженням відносяться на сторін пропорційно.

У судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

          Керуючись ст.ст. 43, 49, 85, 99, 101, п.4 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Триал”, м.Перевальськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2008 по справі №16/122 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2008 по справі №16/122  –скасувати частково.

3. Пункти 1, 2, 3 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2008 по справі №16/122 залишити без змін.

4. Виключити із резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 11.08.2008 по справі №16/122 пункт 4.

5. Стягнути з Комунального підприємства “Перевальське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства”, м. Перевальськ Луганської області, вул. Тевелєва, 7, ід. код 03362884 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Триал”,  м. Перевальськ Луганської області,    вул. Слов'янська, 1, ід. код 31481239 витрати по сплаті державного мита за апеляційним провадженням в сумі 110 грн. 04 коп.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  С.С. Єжова

Суддя                                                                      К.І. Бойченко

Суддя                                                                      Л.І. Журавльова

       Помічник судді                                              С.І.Заєць