48/100-08
УКРАЇНА
Харківський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2008 р. Справа № 48/100-08
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Олійника В.Ф., судді Гончар Т.В., судді Кравець Т.В.
при секретарі –Бігун О.В.
за участю:
позивача –Вовка Д.О. (дов. б/н від 04.01.08р.)
відповідача 1. –не з*явився
відповідача 2. – Тітової О.А.. (дов. б/н від 10.11.08р.)
третя особа – не з*явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Варма” (вх. №2339 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2008 року по справі № 48/100-08 (суддя Крестьянінов О.О.)
за позовом Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго", м. Харків
до 1. Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м. Ізюм Харківської області 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Варма”, м. Харків
3-я особа на стороні відповідача 2., що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕЛИТ. ТД”
про визнання договору недійсним
в с т а н о в и л а:
В серпні 2008 року позивач звернувся до суду з позовною заявою та просив визнати недійсним договір про перевід боргу від 19.02.2008р., укладений між відповідачами і стягнути солідарно з відповідачів понесені судові витрати, посилаючись на укладання договору з порушенням норм цивільного та господарського права, оскільки відповідач –2 не звертався з вимогами до позивача, який ліквідується, у визначений законодавством строк та не мав права укладати угоду про переведення боргу з відповідачем -1, т.я. на момент її укладання борг був погашений, а заміна боржника у зобов'язанні може бути лише за згодою кредитора, крім того між позивачем та відповідачем - 2 не існує договору, який би надавав право Товариству з обмеженою відповідальністю „Варма” (далі –ТОВ «Варма») вимагати від Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (далі - Ізюмське КПТМ) виконання грошового зобов*язання в сумі 490 000 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.2008 року позов Харківського обласного виробничого об'єднання теплових мереж "Харківтеплоенерго" (далі - ХОВОТМ „Харківтеплоенерго”) задоволено та визнано недійсним договір переводу боргу від 19.02.2008р., укладений між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ «Варма». Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення мотивовано суперечністю Договору про перевод боргу від 19.02.2008р. вимогам чинного цивільного законодавства України.
ТОВ „Варма” в апеляційній скарзі порушує питання про скасування зазначеного рішення та прийняття нового, яким позивачу в задоволенні позову - відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він своєчасно листами повідомив позивача про заміну кредитора і перевід права вимоги від ТОВ „ЕЛИТ.ТД” до ТОВ „Варма” по стягненню з позивача боргу, тому саме з 31.07.07р. відповідач - 2. мав право вимагати у відповідача -1. погашення заборгованості позивача перед відповідачем- 2., тобто до визнання позивача банкрутом. Крім того, відповідачі на момент визнання позивача банкрутом не вважали його боржником перед відповідачем –2 та кредитором перед відповідачем- 1.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕЛИТ.ТД” (далі –ТОВ „ЕЛИТ.ТД”) та Ізюмське КПТМ відзиви на апеляційну скаргу до суду не направили, своїм диспозитивним правом на участь у судовому засіданні не скористались.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції між ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” (замовником) та ТОВ „ЕЛИТ.ТД” (виконавцем) 08.02.2007р. було укладено Договір про надання виконавцем послуг по програмному забезпеченню, згідно якого замовник зобов'язувався оплатити роботу в розмірі 500000.00 грн. Роботи за вказаним договором були прийняті замовником, про що свідчить акт прийому-передачі від 02.06.2007р.
В подальшому 20.02.2007р. між тими ж сторонами був укладений Договір доручення №07/06-07 на здійснення ТОВ - повіреним дій по зменшенню дебіторської заборгованості абонентів позивача за послуги опалення та гарячого водопостачання, залишаючи збір у себе до погашення заборгованості позивача, яким передбачено, що дане доручення може бути передоручено третій особі без згоди довірителя - ХОВОТМ „Харківтеплоенерго”. Згідно акту прийому-передачі від 03.06.2007р. довіритель передав, а повірений прийняв довідки про наявність заборгованості населення перед позивачем в кількості 1000 штук.
31.07.2007р. між ТОВ „ЕЛИТ.ТД” (довіритель) та ТОВ „Варма” (повірений) було укладено Договір доручення №б/н на здійснення повіреним дій по зменшенню дебіторської заборгованості абонентів за послуги опалення та гарячого водопостачання, яким передбачено, що дане доручення може бути передоручено третій особі без згоди довірителя та 31.07.2007р - Договір уступки права вимоги, згідно якого ТОВ „ЕЛИТ.ТД” (кредитор) уступає, а ТОВ „Варма” (новий Кредитор) приймає право вимоги виконання ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” (боржником) своїх зобов'язань за договором б/н від 08.02.2007р. у розмірі 500 000 грн.
Також, згідно договору уступки права вимоги Актом приймання-передачі від 31.07.07р. ТОВ „ЕЛИТ.ТД” передало, а ТОВ „Варма” прийняло програмне забезпечення та довідки про заборгованість населення в кількості 1000 шт., що свідчить про не виконання договору доручення від 20.02.07р. попереднім повіреним щодо зменшення дебіторської заборгованості абонентів в рахунок погашення заборгованості позивача. Доказів фактичного знаходження програмного забезпечення ні позивач, ні відповідач- 2. на запитання суду апеляційної інстанції в судовому засіданні не надали.
Кредитор згідно п. 4 та п. 5 Договору уступки права вимоги підтверджує дійсність передаваємого права вимоги і відповідає за це перед новим Кредитором та зобов'язується повідомити боржника по договору про уступку права вимоги.
На твердження ТОВ „Варма”, відповідач - 2 надіслав 31.07.2007р. повідомлення позивачу про перехід права вимоги виконання позивачем своїх зобов*язань за договором б/н від 08.02.2007р. від ТОВ „ЕЛИТ.ТД” до ТОВ „Варма”, отримання якого заперечується позивачем. При цьому доказів надіслання позивачу вказаного повідомлення матеріали справи не містять. 18.02.2008р. ТОВ «Варма»направило позивачу повідомлення за № 1 про перехід права вимоги за договором б/н від 08.02.2007р. ” до нового кредитора -ТОВ „Варма”, що підтверджується копією фіскального чеку Укрпошти від 19.02.08р. (а.с. 39). Однак сторонами не надано доказів повідомлення позивача з боку ТОВ „ЕЛИТ.ТД ” про уступку права вимоги ( згідно п.5 Договору про уступку права вимоги від 31.07.2007р)
Постановою господарського суду Харківської області від 10.12.2007р. по справі №Б-48/178-07 ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” згідно ст.ст. 22-34, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, про що в газеті „Голос України” №№236-237 від 15.12.2007р. було опубліковане відповідне оголошення.
Ні ТОВ „ЕЛИТ.ТД”, ні ТОВ „Варма” не звернулися з вимогами до боржника у встановлений Законом про банкрутство місячний строк з дня публікації оголошення про визнання ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” банкрутом, що не заперечується сторонами по справі. Вимоги будь-якого кредитора (ТОВ „ЕЛИТ.ТД” або ТОВ „Варма”) за Договором про надання послуг по програмному забезпеченню від 08.02.2007р. до ХОВОТМ „Харківтеплоенерго”, згідно Закону про банкрутство вважаються погашеними після спливу місячного строку з моменту публікації оголошення про визнання боржника банкрутом, тобто з 16.01.2008р.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції обґрунтованого виходив з того, що на момент укладення спірного договору про перевід боргу від 19.02.2008р., укладеного між відповідачами, заборгованість ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” в сумі 490000грн. за Договором про надання послуг по програмному забезпеченню від 08.02.2007р. була погашена. З тих же підстав втратило силу право вимоги ТОВ „Варма” до ХОВОТМ „Харківтеплоенерго”, яке виникло на підставі договору уступки права вимоги від 31.07.2007р. Тому, зазначені зобов'язання не могли бути предметом договору про перевід боргу від 19.02.2008р. Договір переводу боргу був укладений між відповідачами- 19.02.2008р., згідно якого ТОВ „Варма”, як новий кредитор, надавало згоду на заміну боржника ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” на Ізюмське КПТМ по договору про надання послуг по програмному забезпеченню від 08.02.2007р.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що у ході господарських відносин між ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” та Ізюмським КПТМ у останнього утворилась заборгованість у розмірі 528 586,68 грн. перед позивачем, що підтверджується листом № 27 від 28.02.2007р. (т. 1 а.с. 74). На підставі договору про надання послуг по програмному забезпеченню від 08.02.07р., укладеного між ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” та ТОВ „ЕЛИТ.ТД” у позивача виникла заборгованість у розмірі 500 000 грн., що підтверджується актом прийому-передачі програмного забезпечення від 02.06.07р. (т. 1 а.с. 26).
До того ж 28.02.07р. ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” зверталося до Ізюмського КПТМ з пропозицією погасити заборгованість, яке надало згоду на погашення заборгованості ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” перед будь-яким його кредитором на загальну суму 490000грн. (акцепт). Однак, пропозиція (оферта) від ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” була конкретизована у листі б/н від 27.03.2007р.та спрямована на погашення заборгованості саме перед ТОВ „ЕЛИТ.ТД” по договору б/н від 08.02.2007р. в сумі 490000грн.
Тобто, між ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” та Ізюмським КПТМ шляхом зазначеного листування була досягнута домовленість про погашення Ізюмським КПТМ заборгованості ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” перед ТОВ „ЕЛИТ.ТД” по договору б/н від 08.02.2007р. в сумі 490000грн. Зазначена домовленість фактично означає домовленість про заміну боржника (ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” на Ізюмське КПТМ) у зобов'язанні перед ТОВ „ЕЛИТ.ТД” (кредитором) по договору б/н від 08.02.2007р. в сумі 490000грн.
Встановивши наведені обставини справи, суд першої інстанції керувався приписами ст. 520 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Тобто, за наявності згоди трьох сторін: боржника, особи, яка його замінює, та кредитора.
В силу зазначеної статті, як вірно зазначив суд першої інстанції листування між ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” та Ізюмським КПТМ (№27 від 28.02.2007р., б/н від 12.03.2007р., б/н від 27.03.2007р., б/н від 02.04.2007р.) не можна вважати угодою про заміну боржника без згоди кредитора (ТОВ „ЕЛИТ.ТД”), оскільки доказів надання згоди з боку ТОВ „ЕЛИТ.ТД” на заміну боржника ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” на Ізюмське КПТМ матеріали справи не містять.
25.03.2008р. ухвалою господарського суду Харківської області по справі №Б-50/06-08, ліквідовано юридичну особу –ТОВ "ЕЛІТ.ТД", а згідно з витягом від 18.09.2008р. в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців маються відомості, про припинення юридичної особи ТОВ "ЕЛІТ.ТД" (код 34784950).
За змістом ст. 520 Цивільного кодексу України правочин про перевід боргу може вчинятися тільки щодо дійсної заборгованості. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
З урахування наведеного, господарський суд Харківської області правомірно дійшов висновку визнати Договір про перевід боргу від 19.02.2008р., укладений між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ „Варма” недійсним та таким, що суперечить вимогам чинного цивільного законодавства України.
З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції з врахуванням наступного.
Між кредитором (позивачем) та боржником ( відповідачем 1.) було чітко обумовлено умови, за якими може бути здійснено переведення боргу позивача на відповідача 1.
Однак, переведення боргу позивача здійснено в порушення домовленості і за згодою іншої юридичної особи –ТОВ «Варма», а не кредитора ТОВ „ЕЛИТ.ТД” який згоди на заміну боржника іншю особою не надавав.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину в силу ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п*ятою та шостою статті 203 ЦК України.
З урахуванням наведеного, договір про переведення боргу, укладений між Ізюмським КПТМ та ТОВ „Варма” від 19.02.08р. є недійсним, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Сторонами не надано належних доказів про своєчасне повідомлення ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” з боку ТОВ „ЕЛИТ.ТД” про уступку права вимоги (згідно п. 5 Договору уступки права вимоги від 31.07.2007р.). У цьому разі, керуючись ст. 516 ЦК України виконання боржником (позивачем у справі) свого зобов*язання є належним виконанням первісному кредиторові.
Посилання ТОВ „Варма” на повідомленням №1 від 31.07.2007р., яким ніби то було доведено до відома ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” про перехід права вимоги за Договором про надання послуг по програмному забезпеченню від 08.02.2007р. від ТОВ „ЕЛИТ.ТД” до ТОВ „Варма” та на запис №1 за 2007р. у Книзі вихідної кореспонденції не можна вважати, як вірно зазначив суд першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, належним доказом повідомлення ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” про заміну кредитора, оскільки прямих доказів повідомлення боржника (направлення поштою, безпосереднього вручення боржнику тощо) ним не надано.
Належність доказів –це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі лише потрібних і достатніх доказів.
Повторне повідомлення №1 від 18.02.2008р. ТОВ „Варма” про перехід права вимоги від ТОВ „ЕЛИТ.ТД” ТОВ „Варма” направило ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” згідно поштової квитанції №0643 - 19.02.2008р.,
Таким чином, ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” не було відомо про заміну його кредитора (ТОВ „ЕЛИТ.ТД”) на нового кредитора (ТОВ „Варма”) за Договором від 08.02.2007р. що найменше до 19.02.2008р., тобто до визнання судом кредиторських вимог погашеними (16.01.08р.).
А як вже було вище зазначено у встановлений Законом про банкрутство місячний строк з дня публікації оголошення–до 15.01.08р., ні ТОВ „ЕЛИТ.ТД”, ні ТОВ „Варма” з вимогами до боржника не звернулися. Тому, вимоги будь-якого кредитора що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання (16.01.2008р), або не заявлені взагалі на підставі ч. 2 ст. 14 Закону про банкрутство, - не розглядаються і вважаються погашеними після 16.01.2008р Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У зв*язку з тим, що на момент укладення спірного договору про переведення боргу від 19.02.2008р., укладеного між відповідачами, заборгованість ХОВОТМ „Харківтеплоенерго” в сумі 490000грн. за Договором від 08.02.2007р. була погашена, відповідач 2 не є кредитором позивача. З тих же підстав втратило силу право вимоги ТОВ „Варма” до ХОВОТМ „Харківтеплоенерго”, яке виникло на підставі договору уступки права вимоги від 31.07.2007р. Тому, зазначені зобов'язання не можуть бути предметом договору про перевід боргу від 19.02.2008р.
Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача щодо визнання недійсним Договору є правомірним.
При таких обставинах колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ „Варма” позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2008 року прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи, з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, -
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Варма” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2008 року по справі № 48/100-08 залишити без змін.
Головуючий суддя: Олійник В.Ф.,
Суддя: Гончар Т.В.
Суддя: Кравець Т.В.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2008 |
Оприлюднено | 26.11.2008 |
Номер документу | 2369972 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Гончар Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні