Постанова

від 03.04.2012 по справі 2а-396/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. № 2а-396/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючої -судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю:

представників позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2, згідно довіреності,

представника відповідача -ОСОБА_3, згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮОН" до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЮОН" (надалі -ТзОВ "ЮОН"), звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005551501 від 20.10.2011 року, прийнятих відповідачем, Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова (надалі -ДПІ в Сихівському районі м. Львова) на підставі акта перевірки від 27.09.2011 року № 3528/456/151/20838581. Вказаним податковим повідомленням-рішенням встановлено суму завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року - 845110,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невірним тлумаченням та застосуванням ДПІ в Сихівському районі м. Львова норм чинного податкового законодавства, а саме: порушенням п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Так, позивач вважає, що має право на включення до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, отриманого за результатами господарської діяльності не лише в І кварталі 2011 року, а й в 2010 році. Оскільки відповідачем заперечується таке право позивача, він змушений звернутись до суду.

В своїй заяві про уточнення позовних вимог позивач додатково зазначив, що після відкриття провадження у даній справі ДПА у Львівській області проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 12.01.2012 року № 10/23-9/20838581, в п. 3.1.2 якого встановлено факт завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на загальну суму 845110,00 грн. із посиланням на акт відповідача від 27.09.2011 року № 3528/456/151/20838581, тобто повторно встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. За наслідками перевірки та на підставі акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 000026232 від 27.01.2012 року, яким встановлено суму завищення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 845110,00 грн. Таким чином, позивач вважає, що ДПІ в Сихівському районі м. Львова неправомірно було повторно знято з валових витрат суму збитків попередніх періодів, а тому просить скасувати також і податкове повідомлення-рішення № 000026232 від 27.01.2012 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просили позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в запереченні на позов від 13.02.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Позовні вимоги є безпідставними, оскільки ТзОВ "ЮОН" допущено порушення п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, дослівне тлумачення якого дає підстави вважати, що до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності виключно за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до вкладу витрат І кварталу 2011 року з 2010 року. З урахуванням того, що приписи п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України позивачем дотримані не були, а сума збитків минулих періодів 845110,00 грн. була повторно включена до декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідачем 27.09.2011 року проведено камеральну перевірку податкової звітності ТзОВ "ЮОН" щодо виявлених помилок (порушень), про що складено акт №3528/456/151/20838581.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, ДПІ в Сихівському районі м. Львова 20.10.2011 року виставлено податкове повідомлення-рішення № 0005551501, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року в розмірі 845110,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року змінена не була.

Крім того, в період з 14.12.2011 року по 04.01.2012 року ДПА у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "ЮОН" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року про що складено акт від 12.01.2012 року № 10/23-9/20838581.

За результатами перевірки та на підставі акта, ДПІ в Сихівському районі м. Львова виставлено податкове повідомлення-рішення № 000026232 від 27.01.2012 року, яким зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 845110,00 грн.

Підставою для виставлення вказаних податкових повідомлень-рішень слугувало встановлене перевіркою завищення позивачем в р.06.6 декларації за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, який враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток в II кварталі 2011 року, на суму 845110,00 грн. Крім того, податковий орган в актах зазначив, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого визначалося від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, втратив чинність з 01.04.2011 року, зворотної сили в часі він не має, отже, витрати, визначені за цим законом, не повинні включатися у період, коли почав діяти новий закон -Податковий кодекс України.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо правомірності відображення в податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх періодів.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України від 01.12.2010 року (надалі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток».

Відповідно до п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом з тим, відповідно до розділу ХІХ прикінцевих положень Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність лише з 01.04.2011 року.

З наведених положень Податкового кодексу України вбачається, що в період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат регулювались саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 року -положеннями Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р., що діяв у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст.8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Положення п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України передбачає, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Водночас, відповідно до п.3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 цього кодексу застосовується у 2011 році (тобто, з ІІ кварталу 2011) з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З наведеного п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що в ньому йдеться про порядок обрахунку в 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року. Так, наведене положення не встановлює порядку розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств в І кварталі 2011 року, а лише визначає порядок врахування результату розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року, коли таким результатом є від'ємне значення.

Таким чином, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України передбачає включення збитків, сформованих в попередніх роках до І, ІІ та наступних кварталів 2011 року, без будь-яких обмежень.

В періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяли норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому платник податків, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування в розглядуваний період, мав керуватись положеннями саме цього Закону.

Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Так, відповідно до п.22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З наведених положень законодавства вбачається, що цілком правомірним є формування платником податку на прибуток валових витрат у І кварталі 2011 року, в тому числі і з врахуванням суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами попередніх років, що в подальшому являє собою результат розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року, який після формування є неподільним, в тому числі на валові витрати від діяльності першого кварталу і валові витрати, які сформувалися за рахунок від'ємного значення попереднього 2010 року.

Тобто, від'ємне значення 2010 року формує валові витрати першого кварталу 2011 року. Звідси, у разі виникнення від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами першого кварталу 2011 року, така сума повністю включається до складу витрат другого кварталу 2011 року.

Правомірність формування ТзОВ "ЮОН " валових витрат в 2010 році та в І кварталі 2011 року податковим органом не заперечується.

Відповідно, при визначенні від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності даного суб'єкта господарювання в першому кварталі 2011 року немає підстав проводити аналіз складових частин таких витрат та не враховувати у складі витрат окремі з них, зокрема, ті, що утворилися за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року чи попередніх років.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що платником податку ТзОВ "ЮОН" збитки, сформовані до 01.01.2011 року, були перенесені до декларації з податку на прибуток за І та за ІІ квартали 2011 року. Від'ємне значення попереднього податкового періоду (І квартал 2011 року), що відображене в декларації за ІІ квартал 2011 року, складається в тому числі з витрат, які були понесені платником податків і до 01.01.2011 року і в І кварталі 2011 року, у відповідності з п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом не беруться до уваги покликання представника відповідача на наказ ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств»№ 114 від 28.02.2011 року, оскільки такий не передбачає в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств зазначення саме від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього -звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період) або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Таким чином, висновок податкового органу про неправомірність включення до декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та наступних за ним податкових періодів збитків, які виникли до 01.01.2011 року, є неправомірним та не відповідає нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який підлягав застосуванню до 01.04.2011 року та нормам вже чинного після 01.04.2011 року п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, яким також не встановлено відповідної заборони.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Слід також наголосити, що аналогічна позиція з цього питання викладена в листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10-1160 від 10.11.2011р. «Щодо права платників податку на перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на наступні звітні періоди»і не заперечується листом самої ДПА України № 4000/6/15-1216 від 21.10.2011 року.

Суд враховує, що відповідно до ст. 4 Податкового кодексу податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу, та презумпції правомірності рішень платника податку - в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Згідно до п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Крім того, відповідно до 56.21 ст.56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суд, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були.

На думку суду, відповідач допустив довільне, а не дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, згідно яких у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року. Зазначена законодавча норма не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат II кварталу 2011 року.

Такі дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, в свою чергу, зумовили необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Судом при вирішенні спору враховано той факт, що підставами для прийняття як податкового повідомлення-рішення № 0005551501 від 20.10.2011 року, так і податкового повідомлення-рішення № 000026232 від 27.01.2012 року, є (на думку податкового органу) описані в актах перевірок порушення ТзОВ "ЮОН" п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України в ІІ кварталі 2011 року на суму 845110,00 грн.

За наслідками розгляду справи суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0005551501 від 20.10.2011 року та № 000026232 від 27.01.2011 року.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення -скасуванню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 2146,00 грн., то такі судові витрати, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ "ЮОН".

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0005551501 від 20.10.2011 року та № 000026232 від 27.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮОН" (ЄДРПОУ 20838581) 2146,00 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2012 року.

Суддя Потабенко В.А.