Ухвала

від 07.09.2011 по справі 2а-3382/11/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3382/11/0170/1

07.09.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Куліш Г.Е.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим- не з'явився;

представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Антал Юг"- не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антал Юг" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 11.04.11 по справі № 2а-3382/11/0170/1

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Антал Юг" (вул. Дніпровська, 5,Відрадне,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98654)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011 адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Ялта Автономної Республіки Крим - задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антал -Юг»(ЕДРПОУ 34670637) податковий борг перед Державним бюджетом України у розмірі 739288,04 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Антал -Юг», в дохід місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб) в УГК в АРК, МФО 824026, ЗКПО 34740850.

Не погодившись з постановою суду, відповідач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Антал-Юг»- звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011 і закрити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: на думку відповідача розгляд цієї справи не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Представники позивача і відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 739 288,04 гривень, яка утворилася внаслідок самостійного узгодження платником податкового зобов'язання за податковими деклараціями та несплати їх у визначені законодавством терміни, а також в результаті нарахування податкових зобов'язань контролюючим органом за податковими повідомленнями-рішеннями.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Антал -Юг»є платником орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у ДПІ у м. Ялта, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007 року, укладеного між відповідачем та Ялтинською міською радою.

Податкова заборгованість відповідача з орендної плати за серпень -грудень 2010 року склала 607831,09 гривень, сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю за січень 2011 року в розмірі 131456,95 не сплачена.

Таким чином, на день розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не сплачена заборгованість з орендної плати за землю та пені в розмірі 739288,04 грн.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III (далі за текстом Закон № 2181-III) контролюючим органом є податкові органи - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Згідно зі підпункту 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 цього Закону контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Податкове зобов'язання відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-III -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до переліку загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно норм статті 21 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Норми статті 2 Закону № 2535-ХІІ встановлюють, що використання землі в Україні є платним. Плата справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно статті 20 Закону України «Про плату за землю», статті 21 Закону України «Про оренду землі» плата за землю, зокрема орендна плата, надходить до відповідних бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом України.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання з земельного податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяці, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Норми статті 27 Закону України «Про плату за землю» встановлюють, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Вказане положення перекликається з нормами ст.10, ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. N 509-XII, якими передбачені функції податкових органів та права, зокрема щодо здійснення контрольно-перевірочної роботи щодо суб'єктів господарювання та застосування відповідальності в разі виявлення порушень у сфері податкового законодавства.

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм діючого законодавства, судова колегія вважає правомірними доводи Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим щодо визнання орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності податковим зобов'язанням.

З огляду на вищевикладене, дії податкового органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання з питань дотримання вимог земельного законодавства, донарахування податкового зобов'язання, звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом з орендної плати за землю в порядку адміністративного судочинства відповідають нормам чинного законодавства.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим щодо стягнення з відповідача заборгованості перед бюджетом є правомірними, а тому сума підлягає стягненню.

Судова колегія щодо доводів заявника апеляційної скарги про те що справа підвідомча господарському суду, зазначає наступне.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку що Державна податкова інспекція у м.Ялта АРК у відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Антал Юг», який є суб'єктом господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до норм статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку і прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антал -Юг»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2011 року у справі № 2а-3382/11/0170/1 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Повний текст судового рішення виготовлений 12 вересня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук