Ухвала

від 17.04.2012 по справі 2а-408/12/0170/19

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-408/12/0170/19

17.04.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Фірма "Джаліта"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 17.04.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кузнякова С.Ю. ) від 07.02.12 у справі № 2а-408/12/0170/19

за позовом Приватного підприємства "Фірма "Джаліта" (вул. Київська, .34/2 корп.7, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 адміністративний позов Приватного підприємства «Джаліта»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 13.10.2011 № 0026541501, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 13.10.2011 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (далі- відповідач) винесене податкове повідомлення-рішення №0026541501, яким збільшено суму грошового зобов'язання Приватному підприємству «Фірма «Джаліта»(далі- позивач) за податком на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2011 року на 83332,00 грн.

Передумовою збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств за 2 квартал 2011 року на 83332,00 грн. став акт № 13849/151/30624503 від 28.09.2011камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача за 2 квартал 2011 року.

Перевіркою встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 83332,00 грн. у зв'язку з порушенням вимог пункту 150.1 статті 150, абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України. Відповідач зазначає, що у позивача в податковій декларації на прибуток підприємства за 2-й квартал 2011 року від 08.08.2011 у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року»зазначена сума 364862,00 грн. Згідно поданої позивачем податкової декларації за 1-й квартал 2011 року (вх.№ 9003023401 від 10.05.2011) об'єкт оподаткування (рядок 08) складає - 364862,00 грн., в тому числі: збиток 2010 року (рядок 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року») - 362313,00 грн., збиток 1 кварталу 2011 року 2549,00 грн.

Безпідставними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року включати до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року у розмірі - 364862,00 грн., а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року, у сумі 2549,00 грн., без врахування раніше понесених збитків через наступне.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що перевіркою не був достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Недоречними визнаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі про те, що у зв'язку із вступом у силу розділу ІІІ Податкового кодексу України 01.04.2011 та відсутність у ньому посилання на облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4. статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається, оскільки відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що у пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В статті 6 Закону зазначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011 позивачем було задекларовано значення об'єкта оподаткування у сумі -364862,00 грн. та у рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»- 362313,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 встановлений статтею 150 Податкового кодексу України, якою передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Слід зазначити, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого- четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що згідно поданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 08.08.2011 у складі витрат - рядок 04 (сума 3987551,00 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6) у сумі -364862,00 грн.

Судова колегія вважає неспроможними доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року, оскільки подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Слід зазначити, якщо приймати до уваги думку податкового органу, то включати до декларації 2 кварталу 2011 року будь-які показники від'ємного значення 1 кварталу 2011 року було б неможливим. Проте, Податковий кодекс України не містить таких положень.

Не заслуговують на увагу твердження в апеляційній скарзі про те, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками І кварталу 2011 року, оскільки у нормі пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-УТ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Судова колегія відмічає, що обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить. Негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларує повну суму від'ємного значення, у подальшому-у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі він позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації 1 кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та, відповідно, відсутність факту заниження грошового зобов'язання об'єкта оподаткування з податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року на 83332,00 грн., оскільки він оскільки він базується на наявних у справі доказах та судом дана належна правова оцінка нормам матеріального права. Отже, спірне податкове повідомлення-рішення від 13.10.2011 №0026541501 не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України,тому позовні вимоги щодо визнання зазначеного рішення протиправним та скасуванню підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2012 у справі № 2а-408/12/0170/19 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко