Ухвала

від 30.01.2012 по справі 2а-4499/11/0170/1

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4499/11/0170/1

30.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Каптусаров С.Д.

за участю сторін:

позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, паспорт серії ЕС НОМЕР_2, виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму від 12.09.97;

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 9552/10/10-0 від 31.08.11;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 19.07.11 по справі № 2а-4499/11/0170/1

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,97400)

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97416)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2011 року позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасоване податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Євпаторії від 05.04.2011 року № 0002551702 в частині визначення зобов'язання за основним платежем на суму 139074,70 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 34768,67 гривень.

Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_2 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 гривні 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні 30.01.2012 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з підстав, зазначених в ній.

Позивач проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для справи, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача та позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається. що відповідно до наказу в.о. начальника ДПІ в м. Євпаторії від 02.03.2011 року посадовими особами відповідача проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 вимог податкового законодавства щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 21.07.2006 року по 31.12.2010 року, за результатами проведення якої складено акт № НОМЕР_3 від 22.03.2011 року (надалі -акт перевірки). Перевірка проводилась з 10.03.2011 року протягом 5 робочих днів.

Невиїзною документальною перевіркою фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 встановлено порушення ст.19 Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992 року, ст.21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV: занижені податкові зобов'язання з орендної плати за землю за 2006 - 2010 р.р. Загальна сума заниження складає 152796,54 гривень, у т.ч. сума заниження податкового зобов'язання за 2006 рік складає 15758,53 гривень, за 2007рік -23306,04 гривень, за 2008 рік -33728,69 гривень, за 2009 рік -38855,44 гривень, за 2010 рік -41147,84 гривень.

Підставою для вищезазначених висновків податкового органу в акті перевірки зазначено рішення Господарського суду АРК від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009.

Згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки № НОМЕР_3 від 22.03.2011 року у зв'язку з порушенням ст.19 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 року, ст.21 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-XIV ДПІ в м.Євпаторії податковим повідомленням -рішенням № 0002551702 від 05.04.2011 року фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб в розмірі 190995,67 гривень, у т.ч. за основним платежем + 152796,54 гривень та за штрафними санкціями 38199,13 гривень.

Зазначене податкове повідомлення -рішення було направлено на адресу позивача, що підтверджується супровідним листом ДПІ в м.Євпаторії від 06.04.2011 року №3583/10/17-2.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»користування землею в Україні є платним. Плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, яка визначається у залежності від грошової оцінки земель.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, яка необхідна орендарю для здійснення підприємницької та інших видів діяльності.

Таким чином, законодавець передбачив, що кваліфікація правовідносин по користуванню земельною ділянкою у якості оренди землі можливе лише за умови укладення договору оренди між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 21.03.2006 року між Орендодавцем Євпаторійською міською радою в особі секретаря Смолкина В.М. та Орендарем СПД ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Орендодавець на підставі рішення Севастопольського апеляційного суду від 22.02.2006 року № 2-2/1876.1-2006 передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована за Євпаторійською міською радою за кадастровим № 0110900000:01:044:0009 за адресою: АДРЕСА_2.

Договір зареєстрований у Кримській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру»при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.07.2006 року за № 996.Договір укладено строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Орендна плата за договором визначається відповідно до рішення міської ради від 03.03.2005 року № 4-28/8. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає 1448,23 гривень. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексів інфляції і коригується щорічно згідно постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783.

Відповідно до умов договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів, у т.ч. внаслідок інфляції; у випадку зміни ставок орендної плати згідно рішень Євпаторійської міської ради; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством України.

28.07.2006 року Рішенням Євпаторійської міської ради № 5-4/7 "Про внесення змін до рішення міської ради про ставки орендної плати за земельні ділянки" затверджені коефіцієнти, які використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, у відповідності з економіко - планувальними зонами та оціночними районами.

24.11.2006 року Рішенням №5-8/21 Євпаторійської міської ради "Про внесеня змін до рішення міської ради від 28.07.2006 року №5-4/7 "Про ставки орендної плати за земельні ділянки" вирішено затвердити коефіцієнти, використовувані для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, у відповідності з економіко - планувальними зонами та оціночними районами по грошовій оцінці земель м. Євпаторія, у відповідності з рішенням міської ради від 05.07.2006 року №5-3/20 "Про затвердження грошової оцінки земель", відповідно додатку.

07.05.2007 року на адресу позивача була спрямована додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року, додаткова угода вважалася укладеною в частині встановлення нового розміру орендної плати з дати прийняття міською радою рішення, а саме: з 28.07.2006р.

В 2007 році Євпаторійська міська рада звернулася до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до позивача про зобов'язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року між Євпаторійською міською радою та СПД ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, площею 2499,26 кв.м., на умовах викладених в позовні вимозі.

19.12.2007 року Рішенням Господарського Суду Автономної Республіки Крим по справі №2-5/9944-2007 за позовом Євпаторійської міської ради до СПД ОСОБА_2 про спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди вирішено у позові відмовити.

13.02.2008 року Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду по справі №2-5/9944-2007 за позовом Євпаторійської міської ради до СПД ОСОБА_2 про спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2007 року у справі №2-5/9944-2007 залишено без змін.

22.04.2008 року Постановою Вищого господарського суду України по справі №2-5/9944-2007 за позовом Євпаторійської міської ради до ОСОБА_2 про спонукання до укладення додаткової угоди до договору оренди, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.02.2008 року та рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.12.2007 року у справі №2-5/9944-2007 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

13.06.2008 року Господарським судом АР Крим порушено провадження по справі № 2-8/7314-2008 за позовом Євпаторійської міської ради до СПД ОСОБА_2 про спонукання до укладання додаткової угоди до договору оренди від 21.07.2006 року, укладеного між сторонами по справі, земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 2499,26 кв.м., на умовах, викладених в редакції позивача.

05.08.2008 року Ухвалою Господарського Суду Автономної Республіки Крим справи №2-8/5942.1-2008 та №2-8/7314-2008 об'єднані в одну, якій привласнений номер №2-8/5942.1-2008.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 28.08.2008 року по справі №2-8/5942.1-2008 в задоволенні позову про зобов'язання СПД ОСОБА_2 укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006 року №996 відмовлено в повному обсязі, оскільки Євпаторійська міська рада фактично поставила питання про зміну договору з 28.07.2006 року в першому випадку та з 01.01.2008 року в іншому випадку, надавши його умовам зворотної сили, без надання згоди щодо цього позивача, що суперечить приписам ст. 653 Цивільного кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України.

Рішення Господарського суду АР Крим від 28.08.2008 року по справі №2-8/5942.1-2008 набрало законної сили.

22.02.2008 року Рішенням №5-29/4 Євпаторійської міської ради Про внесення змін до рішення міської ради №5-8/21 від 24.11.2006 року, №4-28/8 від 03.03.2005 року та про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради №5-16/75 від 27.04.2007 року", вирішено затвердити коефіцієнти, використовувані для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, у відповідності з економіко - планувальними зонами та оціночними районами по грошовій оцінці земель м. Євпаторія, у відповідності з рішенням міської ради від 05.07.2006 року №5-3/20 "Про затвердження грошової оцінки земель", відповідно додатку.

Відповідно до п.4.1 зазначеного рішення в строк до 01.04.08 передбачено підготовку і скерування орендарям земельних ділянок додаткових угод до договорів оренди, які були укладені до 01.01.08. Зазначене рішення було опубліковане в офіційному печатному органі Євпаторійської міської ради - газеті «Євпаторійська оздоровниця».

16.03.2009 року Євпаторійською міською радою на адресу позивача була направлена додаткова угода до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року №996, згідно до якої, дана додаткова угода вважається укладеною в частині встановлення нового розміру орендної плати з моменту набрання в силу Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін в деякі законодавчі акти України", а саме з 01.01.2008 року.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач не підписав та не направив на адресу Євпаторійської міської ради додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року, що стало підставою для звернення Євпаторійської міської ради до суду.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009 позов задоволено, внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 21.7.2007 р. №996, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, площею 2499,26кв.м.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 року по справі № 2-2/1963-2009 за апеляційною скаргою фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення Господарського суду АР Крим від 19.06.2009 року у справі № № 2-2/1963-2009 скасовано.

Євпаторійська міська рада, не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 року по справі № 2-2/1963-2009 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 року по справі № 2-2/1963-2009 касаційну скаргу Євпаторійської міської ради задоволено, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 року у справі № 2-2/1963-2009 скасовано. Рішення Господарського суду АР Крим від 19.06.2009 року залишено в силі та набрало чинності 30.09.2010 року.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про обов'язок позивача самостійно змінювати розмір орендної плати при прийнятті відповідного рішення Євпаторійською міською радою про зміну коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, не приймається судовою колегією до уваги через наступне.

Відповідно до частини другої статті 4 Закон України «Про оренду землі»орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Більш того, поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди ( частина друга статті 21 Закон України «Про оренду землі»).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін (стаття 30 Закон України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 13 Закон України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно статті 19 Закон України «Про плату за землю»розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Отже, розмір орендної плати за землю встановлюється сторонами відповідно до умов договору.

Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадку зміни ставок орендної плати згідно рішень Євпаторійської міської ради.

Разом з тим, рішення Євпаторійської міської ради від 28.07.2006 року № 5-4/7 "Про внесення змін до рішення міської ради про ставки орендної плати за земельні ділянки", а також рішення Євпаторійської міської ради від 24.11.2006 року №5-8/21 "Про внесення змін до рішення міської ради від 28.07.2006 року №5-4/7 "Про ставки орендної плати за земельні ділянки", рішення Євпаторійської міської ради від 22.02.2008 року №5-29/4 Про внесення змін до рішення міської ради №5-8/21 від 24.11.2006 року, №4-28/8 від 03.03.2005 року та про визнання таким, що втратило силу рішення міської ради №5-16/75 від 27.04.2007 року" не можна вважати зміною ставок орендної плати, що у відповідності з договором оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року є підставою для пред'явлення вимоги про перегляд орендної плати, оскільки затвердження даним рішенням нових коефіцієнтів економіко-планувальної зони і оцінних районів за грошовою оцінкою земель міста Євпаторії не тотожно зміні ставки орендної плати.

Також, відповідно до ст.23 Закону України "Про оренду землі"(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), якою врегульовано порядок та умови зміни орендної плати, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Отже, законодавством, що регулює спірні відносини, не передбачено змінювати розмір орендної плати в залежності від зміни нормативної грошової оцінки землі в період дії договору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно зі ст.30 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За таких обставин. судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що перегляд орендної плати може бути зроблений тільки при наявності волевиявлення та досягнення домовленості щодо внесення змін в договір, орендна плата за користування земельними ділянками має договірне походження і її збільшення органами державної податкової служби України, всупереч умовам договору, суперечить визначеним законом повноваженням податкових органів.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що ФОП ОСОБА_2 виконує умови договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року, при цьому до податкового органу надаються податкові декларації з орендної плати за земельну ділянку та сплачується орендна плата до бюджету, що підтверджується належними письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи та були ретельно досліджені судом першої інстанції, тобто позивач чітко виконував обов'язки, покладені на нього як на орендаря та платника податків.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що податковий орган, посилаючись на рішення Господарського суду АР Крим від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009, вважає що перерахунок орендної плати позивачеві необхідно провести починаючи з 28.07.2006 року.

Отже, спірним у даному випадку є момент настання обов'язку у позивача для сплати орендної плати в розмірі, визначеному рішенням Господарського суду АР Крим від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009.

Здійснивши системний аналіз норм Цивільного кодексу України щодо моменту настання обов'язку у сторони договору для виконання зміненого у судовому порядку договору, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те договір вважається зміненим тільки з дня набрання чинності рішенням суду.

Так, рішення Господарського суду АР Крим від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009 набрало чинності 30.09.2010 року, отже, саме з цієї дати внесені зазначеним судовим рішенням зміни до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року є обов'язковими для позивача.

Крім того, слід зазначити, що до 30.09.2010 року спірні відносини були врегульовані рішенням ГС АР Крим від 28.08.2008 року по справі №2-8/5942.1-2008, яким відмовлено в задоволенні позову про зобов'язання СПД ОСОБА_2 укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.07.2006 року №996, укладеного між Євпаторійською міською радою та СПД ОСОБА_2 Зазначене рішення також набрало чинності і діє одночасно з рішенням Господарського суду АР Крим від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у позивача не виникло зобов'язання щодо здійснення перерахунку орендної плати до 30.09.2010 року.

Як вбачається з рішення Господарського суду АР Крим від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009 вбачається, що з 01.01.2008 р. орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 22 лютого 2008 року №5-29/4. Щомісячний розмір орендної плати без ПДВ складає: чотири тисячі сто вісімдесят дві гривні 40 копійок(а.с.15 зв.бік).

Зважаючи на наведене, в вересні -грудні 2010 року розмір орендної плати для позивача за договором оренди земельної ділянки від 21.03.2006 року мав складати 5245,26 гривень на місяць ( 4182,40 гривень х 1,028 х 1,152 х 1,059). Коефіцієнти індексації застосовуються згідно постанови КМУ від 12.05.2000 р № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель». Зазначена сума податку визначена відповідачем на підставі акту перевірки та розрахунку податкового зобов'язання, який знаходиться в матеріалах справи.

Враховуючи, що позивач за період вересень -грудень 2010 року сплатив 7265,20 гривень (1816,30 гривень х4), а не 20981,04 гривень (5245,26 гривень х 4), як встановлено рішенням ГС АРК від 09-19.06.2009 року по справі № 2-2/1963-2009, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що податковим органом за результатами перевірки повноти сплати ФОП ОСОБА_2 орендної плати за земельні ділянки обґрунтовано донараховано позивачеві податкове зобов'язання в розмірі 13721,84 гривень (20981,04 гривень -7265,20 гривень) та штрафні санкції на суму 3430,46 гривень (13721,84 гривень х 25 %).

Водночас слід зазначити, що відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відтак, колегія суддів вважає, що визначаючи позивачеві податкове зобов'язання за весь період, починаючи з 2006 року, відповідач порушив вимоги п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зазначена норма кореспондується із приписами частини 2 статті 19 Конституції України.

Статтею 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено, що посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і законності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з орендної плати основним платежем на суму 139074,70 грн. (152796,54 грн. - 13721,84 грн.) та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 34768,67 грн. (38199,13 грн. -3430,46 грн.) відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції стосовно того, що податкове повідомлення -рішення ДПІ в м.Євпаторії від 05.04.2011 року № 0002551702 слід визнати протиправними та скасувати в частині визначення зобов'язання за основним платежем на суму 139074,70 грн. (152796,54 грн. - 13721,84 грн.) та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 34768,67 грн. (38199,13 грн. -3430,46 грн.).

Також, судова колегія, перевіривши правомірність та доцільність виходу судом першої інстанції за межи позовних при вирішенні справи щодо визнання спірного повідомлення рішення протиправним та його скасування в зазначеній частині, вважає його правильним, оскільки спосіб захисту який пропонував позивач, зазначивши у позовних вимогах про визнання недійсним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, був недостатнім для повного захисту його прав, свобод та інтересів.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Автономна Республіка Крим від 19.07.2011 у справі №2а-4499/11/4/0170/1 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-4499/11/0170/1 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-4499/11/0170/1- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук