Рішення

від 17.04.2012 по справі 5006/11/23/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.04.12 р. Справа № 5006/11/23/2012

за позовом Державного підприємства «Донецький регіональний учбовий центр»,

м.Донецьк, ЄДРПОУ 36444081,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Донецькшахтобуд», м.Донецьк,

ЄДРПОУ 05432307,

про стягнення 47 180,17 грн.,

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

ОСОБА_2 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_3 - за довіреністю;

В засіданні суду брали участь:

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу Укпраїни у судовому засіданні

оголошувалась перерва з 07.03.2012р. по 29.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Державне підприємство «Донецький регіональний учбовий центр», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Донецькшахтобуд», м.Донецьк, про стягнення заборгованості по спільній оплаті комунальних послуг у розмірі 47 180,17 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на розрахунок заборгованості за листопад 2009р. - липень 2011р., установчі документи підприємства, наказ Міністерства вугільної промисловості України №555 від 24.10.2008р., розподільчий баланс на 01.01.2009р., розшифровку рядків 30, 31, 32 розподільчого балансу на 01.01.2009р. на кінець звітного періоду, акт приймання-передачі від 15.04.2009р., угоду №1 від 01.11.2009р., додаток від 11.10.2010р. до угоди №1 від 01.11.2009р., додаток №1 до угоди №1 від 01.11.2009р., акти прийому-передачі облікових та службових кабінетів у будівлі учбового корпусу учбово-курсового комбінату ВАТ «ДШС» для розміщення апарату управління ВАТ «Донецькшахтобуд» за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ї Гвардійської дивізії, 35, приведено у відповідності за станом на 25.12.2005р. та за станом на 01.03.2008р., технічний паспорт на громадський будинок №35 по вул.50-ї Гвардійської дивізії у м.Донецьку станом на 16.07.2009р., акт звірки взаємних розрахунків від 26.07.2011р., графік погодження погашення заборгованості ВАТ «Донецькшахтобуд» перед відокремленим підрозділом «Учбово-курсовий комбінат» ВАТ «Донецькшахтобуд» за станом на 01.05.2009р., гарантійний лист №01-10/104 від 05.05.2009р. ВАТ «Донецькшахтобуд» на адресу Позивача, довідку №322 від 28.10.2010р., договір на постачання електричної енергії №380 від 21.10.2009р. разом із додатковою угодою до нього, договір про водопостачання та прийом господарсько-побутових стоків №491 від 15.04.2010р., договір на поставку теплової енергії №374 від 15.10.2009р., договір №97 від 01.08.2009р., договір про надання послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових відходів №11355 від 01.01.2010р., рахунки за електроенергію згідно договору №380 за період з листопада 2009р. - листопад 2011р., акти-рахунки на оплату послуг з водопостачання за визначений період, рахунки за спожиту теплову енергію, рахунки та акти прийомки виконаних робіт за договором №97 від 01.08.2009р. та рахунки за договором №11355, рахунки виставлені Відповідачу на оплату спірних послуг, банківські виписки, виставлення грошової вимоги №337 від 07.11.2011р. разом із підтвердженням її відправлення Відповідачу,

Відповідач, у відзиві на повну заяву позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки вважає угоду №1 від 01.11.2009р.не укладеною.

У відзиві 2 на позовну заяву відповідач визначив про безпідставність вимог Позивача, з огляду на те, що будівля стосовно якої визначено у позові спільне її утримання, не є державною власністю, а тому є необгрунтованим укладання останнім договір з постачальнками комунальних послуг.

07.03.2012р. та 29.03.2012р. представником позивача до матеріалів справи долучено: акт звірки розрахунків станом на 01.03.2012р. із підтвердженням його відправлення відповідачу, довідку №82 від 29.02.2012р., копію технічного паспорту на громадський будинок №35 по вул.50-ї Гвардійської дивізії у м.Донецьку станом на 16.07.2009р., копію листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості №2/12-419 від 09.02.2012р.

Дослідив матеріали справи, заслухав пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем підписана угода №1 від 01.11.2009р. (надалі Договір) згідно з яким, Сторона 2 (позивач) та Сторона 1 (відповідач) укладають даний правочин про спільну оплату за користування комунальними послугами у будівлі №35 по вул.50-ї Гвардійської дивізії в м.Донецьку.

Пунктом 2.1 угоди встановлено, що розмір оплати комунальних послуг розраховується з фактично займаної сторонами площі у обумовленій будівлі та становить: Сторона 1 оплачує 50% від загальної вартості комунальних послуг за поточний місяць, Сторона 2 оплачує 50% від загальної вартості за комунальні послуги за поточний місяць.

Розрахунки здійснюються щомісячно шляхом перерахування відповідачем на банківський рахунок позивачу зазначену суму, з обов'язковим зазначенням платежу (оплата комунальних послуг) на підставі представлених позивачем відповідачу квитанцій про сплату комунальних послуг за відповідний місяць (п.3.2 угоди).

Як вбачається з фактичних матеріалів справи, шляхом укладення 11.10.2010р. додатку до угоди №1 від 01.11.2009р., сторони визначили загальну площу будівлі №35 по вул.50-ї Гвардійської дивізії в м.Донецьку (1 882,2 кв.м.); чітко визначили площу, що фактично займана кожною із сторін (Сторона 1 - 602,7 кв.м., Сторона 2 1 280,1 кв.м.); внесли зміни у розділ 3 угоди та встановили, зокрема: Сторона 1 оплачує 50% від загальної вартості комунальних витрат за поточний місяць, а також експлуатаційні витрати, згідно додатку №1, Сторона 2 оплачує 50% від загальної вартості комунальних витрат за поточний місяць та усі експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням зазначеної будівлі; відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат здійснюється згідно виставлених рахунків та перераховується на розрахунковий рахунок Сторони 2, щомісячно з обов'язковим доданням Стороною 2 рахунків за надані послуги. Також, передбачена звірка взаємних розрахунків не рідше ніж одного разу у квартал, до 15-го числа місяця, наступного за звітнім (п.3.3).

Додатком №1 до угоди №1 від 01.11.2009р. визначений перелік експлуатаційних послуг, розмір витрат, що підлягають відшкодуванню відповідачем позивачу.

Відображення реалізації даної угоди сторонами, зокрема, вбачається з акту звірки взаємних розрахунків від 26.07.2011р. щодо взаємних розрахунків з відшкодування витрат з комунальних послуг станом на 01.07.2011р., що підписана та скріплена печатками з обох сторін означеного правочину.

Відповідно до п. 1ст.179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Пункт 7 цієї ж статті передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства , та скріплюється печаткою.

Сторони не заперечують щодо дійсності підписів та печаток на наведених документах.

Згідно частин 2,3 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою стороною. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформлює договір відповідно до вимог ч.1 ст.181 ГК України і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зазначені норми кореспондуються з приписами ст.180 Господарського кодексу України.

Зазначена правова норма кореспондується із ч. ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, відповідно до яких господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, при цьому правочин може бути укладено на невизначений час.

Таким чином, у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, не представлено суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторонами при укладанні угода №1 від 01.11.2009р. не було погоджено всіх істотних умов, що передбачаються для даного виду договорів.

При цьому, слід зазначити, що визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами, що вбачається з фактичних обставин справи.

Відповідно до ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

З урахуванням викладеного, за висновками суду, в угоді №1 від 01.11.2009р. разом із доповненнями та додатками до неї, сторонами за власним волевиявленням було встановлено обов'язок відповідача вносити плату позивачу за виконані роботи та послуги.

За висновками суду, останнім виконувались обов'язки з утримання будинку, що підтверджується наданими до матеріалів справи вищепереличеними документами та сплату витрт, які відповідач повинен був своєчасно відшкодовувати.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 47 180,17 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Отже, внаслідок несвоєчасної оплати наданих послуг з боку відповідача є наявним на теперішній час, приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду, борг за надані послуги у означеній сумі за обумовлений вище період.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 47 180,17 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 47 180,17 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Зважаючи на викладене, суд не приймає заперечення відповідача до уваги, оскільки вони є безпідставними та такими, що не доведені. Твердження відповідача, викладені у відзиві 2 суд вважає такими, що не відносяться до суті спору і тому не можуть вплинути на викладені висновки, за наявності обов'язку відповідача оплатити 50% від загальної вартості комунальних витрат за поточний місяць, а також експлуатаційні витрати, у певній частині, згідно укладеної угоди.

Враховуючи, що причиною виникнення спору є протиправне порушення Відповідачем умов правочину, а також норм Цивільного кодексу України, які регулюють загальні умови виконання зобов'язань та правила виконання договорів, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються судом на відповідача.

Вимога позивача про стягнення витрати на оплату адвокатських послуг в сумі 4 500,00грн. підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2011 р. між позивачем (Замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір №14/11-2011 про надання адвокатських послуг.

Згідно вказаного договору, Виконавець приймає на себе обов'язок з надання адвокатських послуг при вирішенні судового спору про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг та витрат на утримання приміщення, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.50-ї Гвардійської дивізії, б.35, що знаходиться у спільному користуванні у розмірі 45 719,26 грн. між Державним підприємством «Донецький регіональний учбовий центр», м.Донецьк, та Відкритим акціонерним товариством «Донецькшахтобуд», м.Донецьк.

В свою чергу Замовник зобов'язується здійснити передплату за виконані послуги у розмірі 100% протягом 5-ти робочих днів після укладення цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на особистий рахунок Виконавця (п.2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору №14/11-2011 про надання адвокатських послуг встановлена вартість цих послуг у розмірі 4 500,00 грн. та обумовлено їх складові.

На виконання умов Договору, Замовник перерахував вказану суму Виконавцю, про що свідчить платіжне доручення №655 від 22.11.2011р.

В матеріалах справи міститься довіреність позивача на ім'я ОСОБА_1, який згідно свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю №1199 від 02.04.2002 р. здійснював представництво інтересів позивача в суді.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи та визначаючи роль представника позивача у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи №5006/11/23/2012, складність справи, суд вважає заявлену суму витрат на надання правової допомоги в сумі 4 500,00 грн. завищеною. Враховуючи вказане, а також беручи до уваги гіпотетичний час на підготовку матеріалів до судового слухання, підготовку їх іншою особою, відсутність участі представника позивача в першому судовому засіданні, не самостійність представництва у суді, а за участю директора Замовника, відсутність доказів стосовно тривалих відряджень представника, суд вважає розумним обмежити розмір судових витрат на надання правової допомоги, який має бути стягнений з відповідача, сумою в 2 000,00 грн. Аналогічна правова позиція щодо розумного обмеження судом розміру витрат на адвоката висловлена в пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.02.02 року № 01-8/155 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін та доповнень до деяких інформаційних листів".

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-38, 43, 44, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Донецький регіональний учбовий центр», м.Донецьк, до відповідача, Відкритого акціонерного товариства «Донецькшахтобуд», м.Донецьк, про стягнення заборгованості по спільній оплаті комунальних послуг у розмірі 47 180,17 грн. задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Донецькшахтобуд» (83000, м.Донецьк, вул.Постишева, б.117, ЄДРПОУ 05432307, р/р26007001336701 у ВАТ «Астрабанк» м.Київ, МФО 380548) на користь Державного підприємства «Донецький регіональний учбовий центр» (83052, м.Донецьк, вул.50-ї Гвардійської дивизії, б.35, ЄДРПОУ 36444081, р/р2600330112542 у ПАТ «Банк Національний Кредит м.Київ», МФО 320702) 47 180,17 грн. - основного боргу; 1 609,50р. - відшкодування сплаченого судового збору; 2 000,00 грн. - відшкодування витрат за надання адвокатських послуг.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (складання).

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 17.04.2012р.

Повне рішення складено 23.04.2012р.

Соболєва С.М.