Рішення

від 10.04.2012 по справі 29/253

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.04.12 р. Справа № 29/253

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Сгара Е.В.

при секретарі судового засідання Бондар В.В.

розглянув матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Основа ЛТД", м.Слов'янськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 21 002,07грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк" м.Дніпропетровськ (далі-Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірма «Основа ЛТД", м.Слов»янськ, Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за векселем №АА 1396474 від 07.05.2008р. у розмірі 21 002,07грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що в результаті неналежного виконання зобов'язань ТОВ «Укрславкомплект» за договором врахування векселів з реверсом № Р14-08 від 08.05.2008р., а саме здійснивши тільки часткові сплати, виникла сума боргу у розмірі 21 002,07грн, у зв'язку з чим Позивач пред'явив Відповідачу простий вексель №АА 1396474 від 07.05.2008р. до платежу, вартість якого залишилась неоплаченою.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору врахування векселів з реверсом № Р14-08 від 08.05.2008р., акту прийому-передачі векселів від 08.05.2008 р., простого векселю серії АА № 1396474 виданого 07.05.2008 р., виписки по рахунку за період з 08.05.2008 р. по 01.02.2011 р., листа № 3565 від 25.11.2009 р., акту пред'явлення векселю до платежу від 25.11.2009 р., копії поштової квитанції та опису вкладення, а також надані належним чином засвідчені копії правоустановчих документів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк».

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

29.11.2011р. через канцелярію суду Позивачем надані належним чином засвідчені копії наступних документів: меморіального ордеру № 1 від 08.05.2008р., повідомлення про вручення поштового відправлення на адресу Відповідача, правоустановчих документів а також довідку про юридичну адресу та рахунки Позивача, розгорнутий акт звірки, підписаний з боку Позивача та докази надсилання акту звірки Відповідачу.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 11.01.2012р. справу передано на розгляд судді Соболєвій С.М.

11.01.2012р. через канцелярію суду Позивачем надані додаткові пояснення до позовної заяви про стягнення заборгованості, в яких зазначив, що 07.05.2008р. товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою «Основа ЛТД було видано вексель ТОВ «Укрславкомплект». Пізніше у зв'язку із укладенням з Позивачем договору врахування векселів з реверсом № Р14-08 від 23.07.2008р. ТОВ «МТК-Інвестстрой» було здійснено бланковий індосамент, а вексель було передано Приватбанку (пізніше - ПАТ КБ «Приватбанк». Вказує, що ряд індосаментів є безперервним, а тому ПАТ КБ «Приватбанк» є законним держателем векселя серія АА № 1396474, складеного 07.05.2008р., що породжує усі відповідні права векселедержателя у Позивача, і оскільки Позивач є законним власником зазначеного векселя, він має право на задоволення своїх вимог до векселедателя.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 23.01.2012р. справу передано на розгляд судді Риженко Т.М.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 21.03.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Сгара Е.В.

Представник Позивача у судове засідання 10.04.2012р. з'явився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: м.Слов'янськ, вул.Сакко і Ванцетті, буд. 2;

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Основа ЛТД" на ім'я ТОВ «Укрславкомплект» був емітований простий вексель АА № 1396474 номінальною вартість 68 750,00грн. зі строком платежу „за пред'явленням", але не раніше 28.11.2008р.

Згідно індосаменту, що міститься на зворотному боці векселя, вексель серії АА № 1396474 від 07.05.2008р. був переданий ТОВ «Укрславкомплект».

В подальшому 08.05.2008р. між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк „Приватбанк", який був перейменований в Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк", в особі Краматорської філії (Банк) та ТОВ «Укрславкомплект» (Клієнт) було укладено договір врахування векселів з реверсом №Р14-08 (далі-Договір), відповідно до п.1.1 якого Банк придбає векселі, зазначені нижче, до настання строку платежу за ними у Клієнта за грошові кошти з дисконтом, а Клієнт дає Банку позавексельне зобов'язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати: усього 1 (один) простий вексель серії АА №1396474 загальною номінальною вартістю 67 750,00грн., виданий 07.05.2008р. зі строком платежу за пред'явленням, але не раніше 28.11.2008р. Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативам Національного банку України, які регулюють правовідносини за векселями. Вартість врахування векселів складає 55 000,00грн.

Крім того, в п.1.2. Договору зазначено, що у строк, зазначений у п.2.1.2, Клієнт зобов'язується провести оплату за векселі, зазначені у п.1.1 даного договору, в сумі згідно п.2.1.2, а банк у свою чергу зобов'язується передати ці векселі Клієнту.

Згідно з п.2.1.2. Договору клієнт зобов'язаний з метою виконання прийнятих на себе зобов'язань відповідно до п.1.2 договору, в строк 04 листопада 2008 року перерахувати грошові кошти за векселі, зазначені у п.1.1 договору в сумі 61 875,00грн. (шістдесят одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 00 коп.), на рахунок 29093829009103 Приватбанку м.Дніпропетроськ, МФО 305299, код ЄДРПРОУ 14360570.

В свою чергу, відповідно до п.2.2.1. Договору Банк зобов'язується протягом двох банківських днів з моменту прийому векселів у відповідності до п.2.1.1 даного договору, сплатити Клієнту вартість врахування векселів. Оплата виконується у безготівковій формі по реквізитах, вказаних у п. 8 Договору.

Даний договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до закінчення всіх розрахунків і платежів (п.5.1. договору).

Відповідно до акту прийому-передачі векселя від 08.05.2008р., ТОВ «Укрславкомплект» передало визначений в договорі вексель Позивачу. В свою чергу на виконання п.2.2.1 договору позивач сплатив Клієнту вартість врахування векселів з вирахуванням суми комісійної винагороди за проведення операції врахування з реверсом.

Позивачем надані докази сплати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрславкомплект» 68 750,00грн. в рахунок викупу векселя.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки ТОВ «Укрславкомплект» - векселедержатель своєчасно у передбачений строк відповідно до п. 2.1.2 Договору не викупив простий вексель АА №1396474 від 07.05.2008р., позивач має право вимагати від векселедавця - відповідача сплати грошових коштів за векселем.

В простому векселі серії АА №1396474 від 07.05.2008р. встановлений строк оплати „за пред'явленням", але не раніше 28.11.2008р.

25.11.2009р. позивач супровідним листом пред'явив до відповідача вимогу щодо оплати векселя, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту пред'явлення векселя до оплати від 25.11.2009р., докази надіслання 11.12.2009р. наявні в матеріалах справи.

Оригінал простого векселя серія АА №1396474 від 07.05.2008р. був оглянутий судом (протокол судового засідання від 29.11.2011р.) копія, що надана до справи, відповідає оригіналу. На векселі здійснений бланковий індосамент. Вказаний вексель містить всі належні реквізити, встановлені ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, для простого векселя.

Позивач вказує на те, що отримавши вимогу про оплату простого векселя, відповідач не вчинив дій, спрямованих на досудове врегулювання спору, простий вексель серії АА №1396474, номінальною вартістю 68 750,00грн., залишився непогашеним на суму 21 002,07грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Основа ЛТД" (векселедавець) емітувало спірний вексель Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрславкомплект».

Таким чином, випустивши спірні цінні папери, Відповідач взяв на себе безумовне грошове зобов'язання сплатити визначену у векселі суму.

В силу ст.14 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" встановлено, що вексель -цінний папір (борговий цінний папір), який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.

Відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається ( ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок").

Відповідно до ст.ст. 16, 17 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного -є обов'язком особи, якій пред'явлено вимогу за векселем, якщо вона заперечує проти позову.

Відповідно ст. 33 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними.

До простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів (ст.77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі).

Векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як і акцептант за переказним векселем (ст. 78 Уніфікованого Закону про прості векселі та переказні векселі).

Якщо останній індосамент є бланковим або на пред'явника (тобто в ньому не зазначено особу, що отримує вексель), законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться. Така особа має всі права за векселем, у тому числі право вимоги платежу за ним.

Відповідно до змісту статті 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передача векселів іншим способом ніж вчинення індосаменту має наслідки лише звичайної цесії.

Згідно ст. ст. 43, 53, 77, 78 Уніфікованого закону, векселедержатель має право пред'явити позовні вимоги до векселедавця в разі, якщо не було здійснено платежу за векселем.

Під правом вимоги за векселем розуміється право векселедержателя заявити позов згідно статей 47, 48 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі.

Як встановлено судом вище, спірний вексель знаходиться у позивача, у зв'язку з чим він має право на задоволення позову та стягнення суми, вказаної у векселі.

В простому векселі серії АА № 1396474 від 07.05.2008р. встановлений строк оплати „за пред'явленням", але не раніше 28.11.2008р.

Однак, як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів, відповідач всупереч нормам законодавства свої зобов'язання не виконав, решта вартості векселя в розмірі 21 002,07грн. залишилась неоплаченою.

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказів сплати суми 21 002,07грн. за простим векселем серії АА №1396474 від 07.05.2008р. до матеріалів справи не надано, право позивача на стягнення зазначеної суми підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача про стягнення 21 002,07грн. по векселю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем надано клопотання № б/н від 27.10.2011р., в якому просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ виробничо-комерційної фірми «Основа ЛТД", м.Слов»янськ, Донецька область, в межах 21 002,07грн. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

Розглянувши доводи клопотання про вжиття забезпечувальних заходів, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За змістом ст. 66 Господарського процесуального кодексу України обов'язковою умовою вжиття забезпечувальних заходів є існування ймовірності утруднення або унеможливлення виконання рішення суду. Отже, вимога щодо забезпечення та його вид має кореспондуватися із відповідною позовною вимогою.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суду України, зазначаючи в п. 10 Роз'яснення „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 23.08.94 р. N 02-5/611, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Позивача про вжиття заходів до забезпечення позовних вимог через його юридичну неспроможність та доказову недоведеність.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Основа ЛТД", м.Слов'янськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 21 002,07грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Основа ЛТД" (84112, м.Слов'янськ, вул.Сакко і Ванцетті, буд. 2, ЄДРПОУ 20394805) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість у розмірі 21 002,07грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Малахит" м.Дружківка, Донецької області " (93013, Луганська область, м.Стаханов, вул.Леніна, 3,оф.20, ЄДРПОУ 23179817) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк" (юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, будинок 50, код ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті державного мита в розмірі 210,02грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 10.04.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.12р.