Рішення

від 11.04.2012 по справі 29/305

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.12 р. Справа № 29/305

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Риженко Т.М., суддів Макарової Ю.В., Сич Ю.В.

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Міртком», м.Краматорськ, Донецька область

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій», м.Краматорськ, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 48 840,00грн., пені у сумі 2 496,22грн.

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 01.02.2012р. по 13.02.2012р., з 13.02.2012р. по 14.03.2012р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міртком», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій», м.Краматорськ, Донецька область (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 48 840,00грн., пені у сумі 2 496,22грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки продукції №4/03 ЗЛПТ від 03.03.2011р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору поставки продукції №4/03 ЗЛПТ від 03.03.2011р., специфікації №1 до договору №4/03 ЗЛПТ від 03.03.2011р., довіреності на отримання матеріальних цінностей, накладної, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписаний та завірений печатками з боку обох сторін без зауважень, відповідно до якого заборгованість станом на 01.11.2011р. складає 48 840,00грн., правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Міртком», претензії.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 13 Господарського процесуального кодексу України.

01.02.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії виписок з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за поставлений товар.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 13.02.2012р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Макарової Ю.В., Сич Ю.В.

04.04.2012р. Відповідачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: відповіді на претензію №74-24/01-12 від 24.01.2012р., листа №110/1722 від 15.12.2011р.

11.04.2012р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом директора та головного бухгалтера №172 від 10.04.2012р. яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міртком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій» був укладений один договір поставки продукції №4/03 ЗЛПТ від 03.03.2011р., та копію листа-вимоги №142 від 09.07.2011р.

Представник Позивача у судове засідання 11.04.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник Відповідача у судове засідання 11.04.2012р. не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міртком» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій» (Одержувач) було укладено договір поставки продукції №4/03 ЗЛПТ, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобов'язується виготовити, та передати у власність Одержувача належну Постачальнику продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти вказану продукцію та оплатити її. Асортимент, кількість, ціна та строки поставки продукції встановлюються у доданих до даного договору специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 договору загальна сума договору встановлюється сумою доданих специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

У розділі 3 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку розрахунків:

- розрахунок за продукцію яка поставляється здійснюється безпосередньо між Постачальником та Одержувачем (п.3.1 Договору);

- платежі здійснюються у національній валюті України (п.3.2 Договору);

- платежі за даним договором здійснюються банківським переводом на розрахунковий рахунок Виконавця у строки, зазначені у специфікаціях (п.3.3 Договору);

Відповідно п.5.1 договору при несвоєчасній оплаті продукції, що поставляється Одержувач оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції за кожен день прострочення.

У пункті 6.1 договору Сторони визначили, що даний договір вступає в дію з дня підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

03 березня 2011 року між Сторонами підписано специфікацію №1 до договору, де встановили асортимент, кількість, ціна (93 848,00гн.) та строки поставки також визначили наступні умови поставки: 30% передплата протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку; 70% оплата протягом 20-ти банківських днів з моменту поставки продукції.

Як вбачається з специфікації №1 до договору сума договору складає 93 848,00грн., відтак 30% складає 28 154,40грн.

Відповідачем була здійснена передплата у розмірі 30 000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Позивачем на виконання умов договору була здійснена поставка на суму 93 840,00грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000018 від 24.06.2011р. Вказана накладна підписана з боку обох сторін без зауважень. Крім того у вказаній накладній підставою поставки визначено договір №4/02 ЗЛПТ від 01.02.2011р., проте Позивачем надана довідка за підписом директора та головного бухгалтера №172 від 10.04.2012р. яка свідчить про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міртком» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій» був укладений один договір поставки продукції №4/03 ЗЛПТ від 03.03.2011р.

Відповідачем вказаний товар прийнято на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №21 від 20.06.2011р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною.

Відповідачем за поставлений товар була здійснена часткова оплата у розмірі 15 000,00грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку. Внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 48 840,00грн.

За для досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар №б/н.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки продукції №4/03 ЗЛПТ від 03.03.2011р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 93 840,00грн., Відповідачем була здійснена передплата у розмірі 30 000,00грн., та часткова оплата за поставлений товар у розмірі 15 000,00грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 48 840,00грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 48 840,00грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій».

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов'язань за договором, суд вважає, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.5.1 договору при несвоєчасній оплаті продукції, що поставляється Одержувач оплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості продукції за кожен день прострочення. Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» .

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені вимог за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „ЗаконодавствоВ» дійшов висновку щодо їх часткового задоволення у розмірі 2 496,19грн.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міртком», м.Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 48 840,00грн., пені у сумі 2 496,22грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій» (84306, м.Краматорськ, вул.Героїв Союзу, 79, ЄДРПОУ 35748494, р/р 26006301317744 у відділенні ПАТ «ОТП Банк», м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міртком» (84318, м.Краматорськ, смт.Біленьке, вул.Ульянівська, 103, ЄДРПОУ 34991118, р/р 26006053601689 у КФ КБ ПАТ «Приватбанк», МФО 335548) заборгованість у розмірі 48 840,00грн., пеню у розмірі 2 496,19грн., судовий збір у сумі 1411,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Міртком», м.Краматорськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ливарних і плазмових технологій», м.Краматорськ, Донецька область про стягнення пені у розмірі 0,03грн. відмовити.

У судовому засіданні 11.04.12р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Сич Ю.В.

Суддя Макарова Ю.В.

Повний текст рішення складено та підписано 17.04.12р.