Рішення

від 17.04.2012 по справі 5011-18/2596-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/2596-2012 17.04.12 За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Секьюріті форвард»;

про стягнення 226 674,47 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 12 від 30.01.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/2596-2012; розгляд справи призначено на 27.03.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 р. відкладено розгляд справи до 17.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 215 500,00 грн. основного боргу, 11 174,47 грн. пені, 4 533,49 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 214 124,00 грн. основного боргу, 11 042,41 грн. пені, 4 503,33 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Секьюріті Форвард», повноважних представників в судове засідання не направив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.04.2010 р. між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс»(сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Секьюріті Форвард»(сторона 2) було укладено договір №ПН-46, відповідно до умов якого, керуючись Декретом Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 «Про місцеві податки і збори», рішенням Київської міської ради від 28.09.2006 р. №17/74 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 17.05.1994 р. №9а «Про впровадження збору за паркову автомобілів в м. Києві», розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 06.08.2004 р. №1467 «Про заходи щодо зменшення автомобільних заторів на вулицях та дорогах м. Києва», відповідно до Правил паркування транспортних засобів у м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 р. за №1051/1051, сторона 1 надає стороні 2 право на експлуатацію 156 фіксованих місць для паркування автотранспортних засобів за адресою: Деснянський р-н, вул. Оноре де Бальзака,73.

Відповідно до п. 1.2. договору, режим роботи паркувального майданчика встановлюється з 22-00 години до 6-00 години.

Згідно з п. 3.1. договору, плата за одну ніч паркування за 1 автомобіль визначається згідно з тарифом, встановленим стороною 1, та складає 10,00 грн. з урахуванням збору за паркування автомобілів у місті Києві і включає:

- збір за паркування автомобілів в місті Києві -1,36 грн.

- вартість нічного паркування -8,64 грн.

в т. ч. ПДВ - 1,44 грн.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що сума плати за нічне паркування 1 автомобіля розподіляється між сторонами наступним чином:

- сторона 2 перераховує стороні 1 у якості оплати послуг сторони 1 за цим договором 4,00 грн., що включає збір за паркування в місті Києві та ПДВ.

- сума в розмірі 6,00 грн. залишається в розпорядженні сторони 2 у якості оплати послуг сторони 2 за цим договором, в тому числі для покриття видатків щодо облаштування та утримання об'єкту.

Розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100% місячної вартості послуг не пізніше 5 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів (п. 3.4. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, сторона 1 щомісячно, не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним надає стороні 2 в двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 3.7. договору, сторона 2 зобов'язана протягом 2 календарних днів з дня отримання акту приймання-передачі наданих послуг підписати його та повернути стороні 1 один примірник акту.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що якщо протягом 2 календарних днів після отримання акту приймання-передачі наданих послуг сторона 2 не надасть стороні 1 підписаного примірника акту або аргументованої відмови у його підписанні, то даний акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним стороною 2, а послуги такими, що надані та прийняті належним чином.

Розмір плати за нічне паркування може бути змінений в односторонньому порядку стороною 1 у випадках зміни тарифу та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та цим договором, про що сторона 1 повідомляє сторону 2 шляхом направлення відповідного листа не пізніше, ніж за 30 календарних днів до введення в дію таких змін (п. 3.9. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, невиконання або неналежне виконання договору з вини однієї із сторін дає право іншій стороні на дострокове розірвання договору.

Згідно з п. 4.2. договору, у разі настання обставин, зазначених у п. 4.1. договору, сторона, з ініціативи якої здійснюється заходи, направлені на дострокове розірвання договору, повинна письмово попередити іншу сторону не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання договору, якщо інше не передбачено цим договором.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної в п. 3.3 цього договору, сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

У п. 5.1. договору зазначено, що строк дії цього договору розпочинається з 01.04.2010 р. і діє до 31.12.2010 р.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору одна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його розірвання, договір вважається продовженим до 31 грудня наступного року (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.3. договору, якщо інші права і обов'язки прямо не передбачені цим договором або чинним законодавством України, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, які оформлюються додатковою угодою до цього договору.

Згідно з п. 5.5. договору, сторона 1 має право розірвати договір в односторонньому порядку, про що вона письмово попереджає сторону 2 шляхом надсилання їй відповідного листа не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання договору шляхом направлення стороні 2 відповідного листа.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що цей договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді або у даному договорі.

Відповідно до графіку платежів, сторони погодилися що сума до сплати за квітень 2010 року становить 18 720,00 грн., за травень 2010 року -19 344,00 грн., за червень 2010 року - 18 720,00 грн., за липень 2010 року -19 344,00 грн., за серпень 2010 року -19 344,00 грн., за вересень 2010 року -18 720,00 грн., за жовтень 2010 року -19 344,00 грн., за листопад 2010 -18 720,00 грн., за грудень 2010 р. -19 344,00 грн.

01.04.2011 р. відповідач і позивач уклали до договору додаткову угоду №1 про викладення його в новій редакції.

У відповідності до п. 2.2.6. договору в редакції від 01.04.2011 р. відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі перераховувати позивачеві кошти згідно умов договору.

Розділом 3 договору передбачено, що плата за одну ніч паркування за один автомобіль складає 11,00 грн., з яких відповідач перераховує позивачу у якості оплати послуг позивача за цим договором 7,00 грн.; розрахунок між сторонами здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100% місячної вартості послуг не пізніше 15 числа поточного місяця відповідно до графіку платежів.

Відповідно до п. 5.2. договору в редакції від 01.04.2011 р., строк дії цього договору розпочинається з моменту підписання і діє до 31.12.2011 р.

Відповідно до графіку платежів, який є додатком №1 до додаткової угоди №1 від 01.04.2011 р. до договору від 01.04.2010 Р. №ПН-46, сторони погодилися що сума до сплати стороною 2 стороні 1 за квітень 2011 року становить 32 760,00 грн., за травень 2011 року -33 852,00 грн., за червень 2011 року - 32 760,00 грн., за липень 2011 року -33 852,00 грн., за серпень 2011 року -33 852,00 грн., за вересень 2011 року -32 760,00 грн., за жовтень 2011 року -33 852,00 грн., за листопад 2011 -32 760,00 грн., за грудень 2011 р. - 33 852,00 грн.

01.08.2011 р. відповідач та позивач уклали до договору додаткову угоду №2 про викладення його в новій редакції.

Згідно п. 2.2.6. договору в редакції від 01.08.2011 р. відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з позивачем згідно з розділом 3 договору.

У відповідності до п.п. 3.1., 3.2., 3.6. договору в редакції від 01.08.2011 р. вартість послуг, наданих позивачем відповідачу за кожен день провадження діяльності становить 6 грн. за одне місце для платного паркування транспортних засобів; загальна сума щомісячних платежів відповідача позивачу по договору визначена в графіку платежів (додаток №2 до договору в редакції від 01.08.2011 р.); розрахунок між сторони здійснюється щомісячно шляхом попередньої оплати у розмірі 100% щомісячного платежу не пізніше 15 числа поточного місяця відповідного до графіку платежів.

Додатком №2 до договору №НП-46 від 01.04.2010 р. передбачено, що сторона 2 зобов'язана сплатити стороні 1 за серпень 2011 року 29 016,00 грн., за вересень 2011 р. -30 780,00 грн., за жовтень 2011 року -29 016,00 грн., за листопад 2011 р. -30 780,00 грн., за грудень 2011 року -29 016,00 грн.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З метою захисту свого права вимоги позивач, відповідно до умов п. 6.2. договору в редакції від 01.04.2010 року звернувся до Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»з позовом до відповідача про стягнення суми основного боргу в розмірі 87 368,00 грн. за період з липня 2010 року по 20.11.2010 року та суми пені в розмірі 2 921,03 грн.

29.12.2010 р. Постійно діючий незалежний Третейський суд при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»задовольнив вимоги позивача по справі №37/10.

10.05.2011 р. Господарський суд міста Києва по справі №54/86 ухвалив видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»від 29.12.2010 р. по справі №37/10.

Рішенням Постійно діючого незалежного Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів»від 29.12.2010 р. по справі №42/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Секьюріті Форвард», договір №ПН-46 від 01.04.2010 р. визнаний продовженим на тих самих умовах до 31.12.2011 р.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

За період з 20.11.2010 р. по 30.11.2010 р., відповідно до графіків платежу, які є додатками до договору, відповідач повинен був сплатити на користь позивача 323 124,00 грн.

Фактично відповідачем за цей період сплачено 109 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківської установи за цей період, які знаходяться в матеріалах справи.

Тобто, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 214 124,00 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

01.08.2011 р. сторони уклали угоду про розстрочення боргу, який існує за договорами від 01.04.2010 р. №ПН-45 та №ПН-46 на момент укладення цієї угоди.

Відповідно до п. 4 угоди, стягувач і боржник дійшли згоди, що в разі порушення або невиконання боржником графіку погашення заборгованості, стягувач має право стягнути залишок заборгованості з боржника у судовому порядку згідно з чинним законодавством України та розірвати в односторонньому порядку договори від 01.04.2010 р. №ПН-45 і №ПН-46, про що письмово попереджає боржника не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати розірвання договору, шляхом направлення боржнику відповідного листа.

Згідно з абзацом першим частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України та іншими законами.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування плати, зазначеної в п. 3.3 цього договору, сторона 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 11 042,41 грн. пені.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Отже, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», які викладені в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕКЬЮРІТІ ФОРВАРД»(інд. 01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1, код ЄДРПОУ 35830007) на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»(інд. 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10, код ЄДРПОУ 35210739) 214 124 (двісті чотирнадцять сто двадцять чотири) грн. 00 коп. заборгованості, 11 042 (одинадцять тисяч сорок дві) грн. 41 коп. пені, 4 503 (чотири тисячі п'ятсот три) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»(інд. 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10, код ЄДРПОУ 35210739) 30 (тридцять) грн. 16 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 24.04.2012 р.