Рішення

від 12.04.2012 по справі 5011-47/2095-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/2095-2012 12.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СОФІ"

До Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛЕР ПРО"

Про стягнення 10 414,22 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.04.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 12 189,27 грн. за договором № 20 від 29.01.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 було порушено провадження у справі № 5011-47/2095-2012, розгляд справи було призначено на 15.03.2012.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідача, а також з метою виконання сторонами вимог суду.

В судовому засіданні 12.04.2012 представник позивача надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача лише суму основного боргу -10 414,22 грн. Просив суд позов задовольнити з урахуванням поданої заяви. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № 20 від 29.01.2010 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 104,00 грн. Проте відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 414,22 грн.

Відповідач своїх представників в судові засідання 15.03.2012 та 03.04.2012 - не направив, вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 22.02.2012 щодо надання витребуваних документів та письмових пояснень по суті спору -не надав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній позивачем у позовній заяві. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні 12.04.2012 судом було розглянуто заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи вищенаведене, суд приймає заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.2010 між позивачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СОФІ" , як постачальником, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛЕР ПРО" , як покупцем, було укладено договір № 20, за умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (п. 1.1. договору).

Умовами договору від 29.01.2010 сторони погодили, що датою поставки/отримання товару, вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником відповідача (п. 3.4.). Загальна сума договору, визначається сумою вартості всіх окремих поставок в межах даного договору (п. 4.2.). Розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочення платежу. При цьому відповідач здійснює оплату кожної поставленої партії товару не пізніше 14-го календарного дня, з дати отримання товару (п. 4.3.).

Відповідно до видаткових накладних № РН-0002582 від 08.12.2010 та № РН-0002471 від 26.11.2010 (належним чином засвідчені копії, яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписана представниками позивача та відповідача та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 104,00 грн.

Як зазначає позивач у позові, ним було виконано свої зобов'язання за договором № 20 від 29.01.2010 у повному обсязі, поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 19 104,00 грн., натомість, відповідач здійснив лише частковий розрахунок за отриманий товар, повністю поставлений товар у строк, встановлений п.4.3 договору від 29.01.2010 -не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 10 414,22 грн.

Позивач стверджує, що на момент подачі позову до господарського суду, відповідач так і не оплатив поставлений позивачем товар на суму 10 414,22 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 414,22 грн. ( з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору від 29.01.2010, як постачальником, було поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 104,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0002582 від 08.12.2010 та № РН-0002471 від 26.11.2010 до вказаного договору, проте відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати поставленого йому позивачем товару в строк, встановлений п. 4.3. договору від 29.01.2010 -виконав лише частково, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛЕР ПРО" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "СОФІ" виник борг в сумі 10 414,22 грн. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 414,22 грн., яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманого товару за договором від 29.01.2010 -є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЛЕР ПРО" (ідентифікаційний код - 35894076, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрило, буд. 8, кв. 56) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СОФІ" (ідентифікаційний код 36346548, місцезнаходження: 02660 м. Київ, вул. Червоноткацька, 44) 10 414 (десять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 22 коп., 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік