Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-71/2917-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/2917-2012 19.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»в особі філіалу «Кабельні мережі»

до Садівницького товариства «Сілікатчик»

про стягнення заборгованості в розмірі 109 628,40 грн. за договором про приєднання електроустановок до електричних мереж

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 93/20/2/02/16-22 від 16.02.2012 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі філіалу "Кабельні мережі" до Садівницького товариства «Сілікатчик»про стягнення заборгованості в розмірі 109 628,40 грн. за договором про приєднання електроустановок до електричних мереж.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/2917-2012, розгляд справи призначено на 16.03.2012 р. о 11:00.

У судове засідання 16.03.2012 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Вимоги ухвали від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2917-2012 сторони не виконали.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 16.03.2012 р. не з'явились, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2917-2012 розгляд справи відкладено на 30.03.2012 р.

30.03.2012 р. представником позивача через канцелярію господарського суду міста Києва подано документ на виконання вимог ухвали від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2917-2012.

30.03.2012 р. представники позивача у судове засідання з'явились, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2917-2012 виконали частково.

30.03.2012 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2917-2012 не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів, необхідність витребування нових доказів.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 30.03.2012 р. не з'явився, у зв'язку з частковим виконанням позивачем та невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2917-2012, а також у зв'язку з необхідністю витребування судом у позивача нових доказів, розгляд справи відкладено на 19.04.2012 р.

Згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист посилається на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі неподання відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2007 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (далі позивач, власник) та Садівницьким товариством «Сілікатчик»(далі відповідач, замовник) було укладено договір про приєднання до електричних мереж № 2465/21754/17540 (далі - Договір).

Згідно пп. 4 п. 1.2 Правил приєднання електроустановок до електричних мереж (далі - ППЕЕМ) договір про приєднання - письмова домовленість про взаємні зобов'язання сторін, яка встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час отримання та виконання технічних умов приєднання електроустановки замовника до електричних мереж власника.

Відповідно до пп. 6 п. 1.2 ППЕЕМ замовник - фізична або юридична особа, яка бажає приєднати до електричних мереж новозбудовані електроустановки або внаслідок реконструкції чи технічного переоснащення збільшити потужність, змінити точку приєднання або змінити категорію з надійності електрозабезпечення діючих електроустановок.

Згідно приписів пп. 8 п. 1.2 ППЕЕМ приєднанням електроустановки є надання власником мереж послуги замовнику із створення технічної можливості здійснення передачі в точку приєднання до електроустановки замовника відповідної потужності електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням її якості та надійності.

Згідно з п. 1.1 Договору власник здійснює приєднання та підключення електроустановок замовника до своїх електричних мереж після виконання замовником за власний рахунок:

- технічних умов у повному обсязі;

- розроблення та узгодження Проектної документації;

- укладення Замовником договору про постачання електричної енергії та у необхідних випадках договору про спільне використання технологічних електричних мереж або договору про технічне забезпечення електропостачання.

Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг за приєднання згідно з розрахунком, передбаченим п. 1.3 Договору.

Пунктом 1.15 ППЕЕМ Приєднання до електричної мережі електроустановки юридичної особи та фізичної особи (крім населення) передбачає етапи, одними з яких є підписання сторонами договору про приєднання, оплата замовником власнику мереж вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання передбачених Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.96 N 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96 за N 417/1442 (із змінами).

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, а саме, здійснив приєднання електроустановки відповідача за адресою: вул. 1 Садова -пров. 5 Садовий, до своїх електричних мереж протягом 5 робочих днів після виконання замовником вимог, передбачених п. 2.2 Договору та п. 5.2 ППЕЕМ, що підтверджується актом допуску до експлуатації електроустановок споживача № 0602000028 від 04.02.2009 р.

Відповідно до п. 1.7 Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ № 983 від 19.07.2007р. (далі - Методика) плату за приєднання до електричних мереж розраховують виходячи з питомої вартості приєднання та приєднаної потужності (збільшення приєднаної потужності або зміни вимог до надійності електропостачання) електроустановок замовника з урахуванням:

- узгодженої точки приєднання електроустановок згідно з договором про приєднання між електропередавальною організацією та замовником;

- схем електропостачання електроустановок замовників, виходячи з розміщення їх на місцевості відносно електричних мереж, з урахуванням генеральних планів населених пунктів і детальних планів територій та схем розвитку місцевих (локальних) електричних мереж на поточний та перспективний періоди;

- віддаленості від ПС, від яких передбачають забезпечення потужності;

- діапазону потужності електроустановок та їх категорії щодо надійності електропостачання;

- фактичного завантаження ПС, від яких передбачають забезпечення потужності (з урахуванням існуючого максимального навантаження ПС, приєднаної потужності електроустановок замовника, що звернувся стосовно приєднання, резерву потужності, передбаченого згідно з діючими договорами для існуючих споживачів (замовників), та дозволеної потужності для замовників згідно з чинними технічними умовами та договорами про приєднання).

Згідно п.1.8 Методики питому вартість приєднання визначено на підставі умовної грошової оцінки у поточних цінах (умовної оціночної вартості) електричних мереж електропередавальних організацій, які здійснюють діяльність на закріпленій території за адміністративно-територіальним поділом України, віднесеної до одиниці потужності трансформаторів ПС.

Відповідно до п. 3.1 Договору плата за приєднання електроустановок замовника визначається у Розрахунку, наданому замовнику, складеному на підставі узгодженої Проектної документації та відповідно до Методики та ППЕЕМ, який після підписання сторонами стає невід'ємною частиною договору.

Позивачем у відповідності з Методикою та договором було здійснено попередній розрахунок плати за приєднання електроустановок замовників відповідно до технічних умов № 21754 від 13.12.2007 та здійснено підключення електроустановки відповідача до електричних мереж, що підтверджується актом допуску до експлуатації електроустановок споживача № 0602000028 від 04.02.2009 р.

У матеріалах справи наявний вищезазначений попередній розрахунок плати за приєднання електроустановок замовників відповідно до технічних умов № 21754 від 13.12.2007 на суму 109 628,40 грн., підписаний власником та замовником.

Відповідно до п. 3.2 Договору оплата послуг за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника проводиться замовником протягом 20 робочих днів після одержання Розрахунку, однак не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок замовника.

Відповідачем в порушення пунктів 1.2, 2.2.10 та 3.2 Договору не здійснено оплату вартості наданих позивачем послуг з приєднання до електричних мереж у точці приєднання, згідно підписаним відповідачем попереднім розрахунком, у визначені договором строки, порушивши права та охоронювані законом інтереси позивача, що призвело до завдання останньому збитків.

01.03.2012 р. позивачем направлено на адресу відповідача вимогу № 034/01-1179 про сплату заборгованості за Договором.

Відповідач відповіді на вищезазначену вимогу не надав, заборгованість не сплатив.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 109 628,40 грн. заборгованості, а відповідач в установленому законом порядку не довів суду обґрунтованими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Садівницького товариства «Сілікатчик»(02000, м. Київ, вул. Садова-5 Садовий провулок, масив «Русанівські сади», ідентифікаційний код 25198664) на користь Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО»в особі філіалу «Кабельні мережі»(01001,м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість в розмірі 109 628 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 57 коп.

3. Заборгованість в розмірі 109 628 (сто дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 192 (дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 57 коп. перерахувати на поточний рахунок позивача № 26002000157246 у Публічному акціонерному товаристві «Універсал банк», МФО 322001, ідентифікаційний код 0032121.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 23.04.2012 р.