Рішення

від 20.10.2011 по справі 8/439

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/439 20.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства трахова компанія «Універсальна»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про Відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 2124,58 грн.

Суддя: Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна»до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 2634,58 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, повинен відшкодувати витрати, пов'язані зі страховим випадком у розмірі 2634,58 грн., що стався з вини застрахованої ним особи.

Ухвалою суду від 15.08.2011 р. було порушено провадження у справі № 8/439.

Під час розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог до 2124,58 грн.

Відповідач у поданому суду відзиві проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем надано підтвердження сплати страхового відшкодування лише на суму 346,86 грн.. Крім того, відповідач зазначив, що належним доказом розміру заподіяної шкоди, вартості та обсягу необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт є звіт суб'єкта оціночної діяльності. Однак, позивачем не було надано звіту автотоварознавчого дослідження, за яким би було визначено вартість матеріального збитку. Інші докази, на які посилається позивач, а саме: протокол огляду транспортного засобу та рахунок-фактура СТО, не можуть вважатися належними доказами розрахунку розміру суми страхового відшкодування.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

24.03.2010 р. між публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна»(страховиком) та ОСОБА_2 (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3115/28/001090 (далі -Договір) , за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, а саме: автомобілем CHEVROLET NIVA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

16.04.2010 р. по проспекту 200-років Херсону у м. Херсоні, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля CHEVROLET NIVA, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та автомобіля «МАЗ 5337», державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4.

Згідно з постановою Комсомольського районного суду міста Херсона від 26.05.2010 р. особою, винною в скоєні адміністративного правопорушення, є водій ОСОБА_4.

Відповідальність ОСОБА_3 застрахована відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що підтверджується полісом № ВС/6328841 (далі -поліс).

Відповідно до полісу франшиза становить 510 грн.

За твердженням позивача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було завдано матеріальної шкоди на суму 4518,86 грн., що підтверджується актом огляду транспортного засобу від 16.04.2010 р..

Зазначена подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана страховим випадком, про що 16.06.2010 р. було складено страховий акт № 9110001440.

Оскільки страхувальник мав сплатити позивачу чергові страхові платежі у розмірі 2287,72 грн., відповідно до умов Договору, дана сума була зарахована у рахунок погашення цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За твердженням позивача, фактичні витрати страхувальника пов'язані з цим страховим випадком складають 2124,58 грн. (2634,58 грн. - 510 грн.).

У той же час, платіжним дорученням № 11825 від 23.06.2010 р. страхувальнику було виплачено відшкодування у сумі 346,86 грн..

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на викладене, фактичні витрати позивача становлять 346,86 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 346,86 грн.. У задоволенні вимог про стягнення 1777,72 грн. (2124,58-346,86) страхового відшкодування судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволенню позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 16,65 грн. державного мита, 38,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, п. 2 ст 1187, ст. 22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код 00034186) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01601 , Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1, код 20113829 ) 346,86 грн. шкоди, 16,65 грн. державного мита, 38,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення: 25.04.2012 р.