Рішення

від 19.04.2012 по справі 5011-10/2177-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/2177-2012 19.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Трейд»

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень

Солом'янського району м. Києва

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 10.01.2011р.);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 13.03.2012р.).

В судовому засіданні 19 квітня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торф Трейд»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (відповідач) заборгованості в сумі 135 125,87 грн. з них основного боргу -121 380,00 грн., пені -9 535,81 грн., втрат від інфляції - 1 456,56 грн. та 3% річних -2 753,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки товару № 28/11-10 від 24 листопада 2010 року, зокрема, не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити в позові повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.03.2012 року.

15 березня 2012 року в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 19 квітня 2012 року, про що сторін було повідомлено під розписку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір поставки товару № 28/11-10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені Договором строки цибулини квітів (по тексту - товар) в асортименті та кількості відповідно до Специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі і в порядку, визначеними Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -121 380,00 грн., однак, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором поставки в розмірі -121 380,00 грн.

З викладеними позивачем в позовній заяві твердженнями відповідач не погоджувався та у своєму відзиві вказав, що згідно Договору TOB «Торф Трейд»було поставлено продукцію Комунальному підприємству по утриманню зелених насаджень Солом'янського району на суму 121 380,00 грн. Під час загального (весняного) огляду садивного матеріалу комісія провела обстеження загального обсягу вирощуваних тюльпанів, цибулини яких були передані в грудні 2010 року згідно накладної № РН-0000011 від 02.12.2010р. за умовами Договору. Цибулини тюльпанів не відповідали вимогам ГОСТу-28849-90, в результаті чого позивачем не надано відповідачу сертифікат відповідної якості та фітосанітарний сертифікат. В період вигонки тюльпанів відповідачем було додержано усіх вимог та рекомендацій щодо температурного режиму, вологості, освітлення тощо. Вигонка проходила під особистим контролем представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Трейд».

У своєму відзиві відповідач звернув увагу суду на той факт, що вигонка квітів у повному обсязі згідно умов договору була неможливою у зв'язку з наявністю на цибулинах грибних хвороб, внаслідок чого відбулось нерівномірне розкриття квіток та передчасне засихання квітки.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи представлені сторонами документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 24 листопада 2010 року між сторонами укладено договір поставки товару № 28/11-10 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця у визначені Договором строки цибулини квітів в асортименті та кількості відповідно до Специфікації, що додається до Договору та є його невід'ємною частиною, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму у розмірі і в порядку, визначеними Договором.

Пунктом 2.1. Договору поставки встановлено, що загальна сума Договору визначається сумою грошових коштів, яку Покупець зобов'язаний сплати Постачальнику відповідно до умов Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в листопаді-грудні 2010 року позивач передав товар на загальну суму 121 380,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000003 від 25.11.2010р. та № РН-0000011 від 02.12.2010р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.4. Договору поставки передбачено, що оплата товару здійснюється Покупцем до 01.04.2011 року шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах у Договорі.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку та у визначений строк Покупець не здійснив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар, станом на квітень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 121 380,00 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно положень п. 5.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до Договору та чинного законодавства України.

За ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням обставин прострочення Покупцем у здійсненні розрахунків за товар з Продавцем, обґрунтованими є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 2 753,50 грн. 3% річних та 1 456,56 грн. втрат від інфляції.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення пені.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В роз'ясненнях від 29.04.1994р. «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань»Вищий арбітражний суд України довів до відома судам України, що якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства. У разі встановлення сторонами розміру пені меншого ніж передбачено чинними законодавчими актами, пеня підлягає стягненню у межах, визначених чинними актами законодавства. Конкретний розмір пені, що підлягає стягненню з платника, який порушив строки виконання зобов'язання, встановлено, зокрема, частиною третьою статті 14 Закону України «Про зв'язок».

За таких обставин, зважаючи на те, що сторонами в Договорі не встановлено пені, як виду відповідальності Покупця за невиконання чи неналежне виконання умов п. 2.4. Договору , недоведеними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 9 535,81 грн. пені.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 125 590,06 грн. з них з них основного боргу -121 380,00 грн., втрат від інфляції - 1 456,56 грн. та 3% річних -2 753,50 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2 511,71 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Солом'янського району м. Києва (ідентифікаційний код: 31806913, адреса: 03061, м. Київ, вул. Новопольова, буд. 95, п/р 26008001024702 в ЗВ ПАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торф Трейд»(ідентифікаційний код: 37142781, адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 2, п/р 26003359800041 у ПАТ «Кредитпромбанк»в м. Києві, МФО 300863), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -121 380,00 грн. (сто двадцять одна тисяча триста вісімдесят гривень), втрат від інфляції - 1 456,56 грн. (одна тисяча чотириста п'ятдесят шість гривень 56 копійок), 3% річних -2 753,50 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят три гривні 50 копійок) та судові витрати - 2 511,71 грн. (дві тисячі п'ятсот одинадцять гривень 71 копійка). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 24.04.2012р.