Рішення

від 18.04.2012 по справі 5011-62/3968-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-62/3968-2012 18.04.12

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана», м.Київ, ЄДРПОУ 00309358

до відповідача: Київської міської ради, м.Київ, ЄДРПОУ 22883141

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача , Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м.Київ, ЄДРПОУ 26199097

про розірвання договору оренди

суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 -по дов.

Від відповідача: Кропива К.А. -гол.спец.

Від третьої особи: Рогожинська І.В. -гол.спец.

в засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана», м.Київ в звернувся до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача, Київської міської ради, м.Київ, про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.12.2002р., укладеного з Київською міською радою на підставі рішення №29-1/1006 від 12.10.2000р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на перехід до іншої особи права власності на комплекс будівель та споруд швейної фабрики, що розташований на земельній ділянці, наданій у користування Приватному акціонерному товариству «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»на підставі спірного договору оренди.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду 18.04.2012р., проти позову надав заперечення, посилаючись на ті обставини, що дострокове розірвання договору призведе до настання збитків у вигляді ненадходження запланованих коштів до міського бюджету. При цьому, за твердженням відповідача, спірний договір оренди може бути достроково розірваний лише в момент реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку новим власником об'єкта нерухомості.

Ухвалою від 29.03.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Третя особа у поясненнях без номеру та дати, які надійшли на адресу господарського суду 18.04.2012р., проти задоволення позовних вимог заперечила, посилаючись на відсутність передбачених законодавством підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

За змістом ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, в тому числі, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на 13.12.2002р.) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та Законом України „Про оренду землі".

В силу ст.124 вказаного Кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.126 Земельного кодексу України право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі ст.12 вказаного нормативно-правового акту (в редакції, яка діяла станом на 13.12.2002р.) визначено як угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Як свідчать матеріали справи, 13.12.2002р. між орендарем, Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»(в наступному змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана») та Київською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки, який 13.12.2002р. було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис №91-6-00069 від 14.01.2003р. у книзі записів державної реєстрації договорів.

За умовами вказаного договору орендодавець на підставі рішення №29-1/1006 від 12.10.2000р. Київської міської ради передав, а орендар прийняв в оренду на 10 років земельну ділянку, місце розташування якої вул.Глибочицька, 58 у Шевченківському районі м.Києва, розміром 0,8607 га для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд швейної фабрики у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно із планом до договору оренди від 13.12.2002р. позивачу надана у користування земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:91:136:0017.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладені вище положення договору, судом встановлено, що позивачем було набуто у користування земельну ділянку, яка знаходиться по вул.Глибочицька, 58 у Шевченківському районі м.Києва, саме для експлуатації та обслуговування комплексу швейної фабрики.

Як свідчать матеріали справи, 28.09.2010р. між Приватним акціонерним товариством «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»(продавець) та Приватним підприємством «Індекспром 2010» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю нерухоме майно, що належить йому на праві приватної власності, яким є цілісний майновий комплекс загальною площею 9625,70 кв.м, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 58, і який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:136:0017, що перебуває у користуванні продавця на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 13.12.2002р. за реєстровим номером 2450, а покупець зобов'язався прийняти нерухоме майно і сплатити за нього продавцю грошову суму на умовах, визначених цим договором.

01.10.2010р. між сторонами за договором купівлі-продажу від 28.09.2010р. було складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.

Згідно із п.1.4 зазначеного правочину право власності на нерухоме майно виникає у покупця після нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору.

Враховуючи, що за змістом надпису, зробленого на останній сторонці договору купівлі-продажу від 28.09.2010р., вказаний правочин був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за номером 2314, суд дійшов висновку, що право власності на цілісний майновий комплекс загальною площею 9625,70 кв.м, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 58, перейшло від Приватного акціонерного товариства «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»до Приватного підприємства «Індекспром 2010».

Крім того, у матеріалах справи міститься лист №17-4935 від 03.06.2011р. Київського міського центу зайнятості, відповідно до змісту якого останнім на виконання постанови №191 від 19.08.2010р. правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття було придбано за договором купівлі-продажу від 17.11.2010р. у ПП «Індекспром 2010»цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 58.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Статтею 36 вказаного Кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги положення договору купівлі-продажу від 28.09.2010р. та зміст листа №17-4935 від 03.06.2011р. Київського міського центу зайнятості, судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»розпорядилося належним йому на праві власності нерухомим майном - цілісним майновим комплексом загальною площею 9625,70 кв.м, що розташований за адресою: м.Київ, вул.Глибочицька, 58, і який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 8000000000:91:136:0017, шляхом відчуження останнього на користь іншої особи.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із завою від 07.06.2011р., в якій Приватним акціонерним товариством «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»було повідомлено орган місцевого самоврядування про перехід права власності на цілісний майновий комплекс, що розташований на наданій позивачу на підставі договору від 13.12.2002р. земельній ділянці, до Київського міського центру зайнятості, та запропоновано розірвати спірний договір оренди та відвести земельну ділянку по вул.Глибочицькій, 58 у м.Києві на користь нового власника об'єкту нерухомості.

Листи №104 та №123 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.12.2002р. були подані позивачем до відповідача також відповідно 22.09.2011р. та 03.11.2011р.

У відповідь на перелічені заяви листом №05-358/1739 від 24.01.2012р. Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було повідомлено позивача про те, що дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки можливе в момент реєстрації правовстановлюючих документів новим власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та безпідставними, а позов правомірним та таким, що підлягає задоволенню з урахуванням наступного:

Згідно статті 651 Цивільного кодексу України України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п."а", "е" ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

За змістом п.7 ч.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.3 ст. 31 цього Закону).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Статтею 653 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За приписами ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч.2 ст.120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що у зв'язку із переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу -права власності або права користування.

Враховуючи вказані норми матеріального права та зважаючи на те, що позивач добровільно відмовився від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і наявним на ній нерухомим майном здійснює інша особа (новий власник об'єктів нерухомості), а не позивач, суд вважає наведене законною підставою для припинення земельних відносин сторін за спірним договором оренди та зумовлює задоволення позову про розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.12.2002р., укладеного з Київською міською радою на підставі рішення №29-1/1006 від 12.10.2000р.

Аналогічні висновки стосовно застосування правових норм викладені у постанові від 06.06.2011р. Верховного Суду України по справі №11/227, які у відповідності до положень ч.3 ст.82 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковими для господарського суду першої інстанції при розгляді господарських спорів, а також у інформаційному листі №01-06/1642/2011 від 24.11.2011р. Вищого господарського суду України «Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів».

Посилання відповідача на те, що дострокове розірвання договору призведе до настання для Київської міської ради збитків, за висновками суду, не є належною підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, у разі понесення органом місцевого самоврядування збитків, відповідач не позбавлений права та можливості звернутися до суду з самостійним позовом за захистом своїх порушених прав.

Наразі, твердження відповідача про те, що спірний договір оренди може бути достроково розірваний лише в момент реєстрації правовстановлюючих документів на земельну ділянку новим власником об'єкта нерухомості, є безпідставними, враховуючи що діючим законодавством момент припинення права користування земельною ділянкою не пов'язаний конкретно із датою реєстрації документів на землю за новим власником нерухомого майна.

Посилання відповідача та третьої особи на відсутність відповідного рішення органу місцевого самоврядування про результати розгляду питання щодо спірного договору оренди земельної ділянки на сесії ради, за висновками суду не впливають на юридичну оцінку фактичних правовідносин сторін, оскільки стосуються прав нового власника розташованого на орендованій за спірним договором земельній ділянці об'єкту нерухомості, який не є стороною у даному спорі, предметом у якому укладання договору оренди цієї землі з останнім не являється.

Згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана», м.Київ до Київської міської ради, м.Київ, про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 13.12.2002р., укладеного з Київською міською радою на підставі рішення №29-1/1006 від 12.10.2000р.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 13.12.2002р., укладений Закритим акціонерним товариством «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»з Київською міською радою на підставі рішення №29-1/1006 від 12.10.2000р.

Стягнути з Київської міської ради (01101 м.Київ, вул.Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 22883141) на користь Приватного акціонерного товариства «Виробничо-торгова швейна фірма «Дана»(04655 м.Київ, вул.Глибочицька, буд.58, ЄДРПОУ 00309358) судовий збір в сумі 1073 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 18.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 23.04.2012р.

Суддя М.О.Любченко