Рішення

від 18.04.2012 по справі 56/02-12/44-52/47-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/02-12/44-52/47-2012 18.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Охоронна компанія "Пересвіт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова компанія "СОВА" про стягнення 6 655, 61грн., за участю представників позивача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 18.10.2011 року, відповідача -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.08.2011 року,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року Приватне підприємство "Охоронна компанія "Пересвіт" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова компанія "СОВА" про стягнення 5 326, 65 грн. боргу, 604, 25 грн. пені, 151, 06 грн. 3% річних, 573, 74 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва № 56/02-12/44 від 26.08.2011р. позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 326, 56 коп. заборгованості, 560, 81 грн. пені, 486, 39 грн. інфляційних втрат, 147, 54 грн. 3% річних, 99, 94 грн. державного мита, 231, 23 грн. інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2012р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова компанія "СОВА" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011р. та рішення господарського суду м. Києва від 26.08.2011р. скасовано, справу № 56/02-12/44 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2012 року прийнято справу до провадження, присвоєно їй номер 56/02-12/44-52/47-2012 та призначено справу до розгляду на 29.02.2012 року.

24.02.2012 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує.

29.02.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 29.02.2012 року оголошувалась перерва на 04.04.2012 року.

У судовому засіданні 04.04.2012 року відповідачем надано заяву про застосування строків позовної давності, яка задоволенню не підлягає з огляду на те, що послуги позивачем надавались в січні 2008 року, а позов подано у травні 2010 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності.

У судовому засіданні 04.04.2012 року оголошувалась перерва на 18.04.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 листопада 2007 року між Приватним підприємством "Охоронна компанія "Пересвіт" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова компанія "СОВА" (замовник) було укладено договір № 18 про надання послуг з охорони, за умовами якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання по охороні приміщень, матеріальних цінностей, транспорту, персоналу та внутрішньої території відповідача від проникнення третіх осіб на об'єкт, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Горького. 11, оф.2.

Згідно з пунктом 2.1. договору вартість послуг виконавця визначається виходячи із кількості відпрацьованих людино/годин протягом місяця і складає суму, яка визначена в «Протоколі погодження про розмір домовленої вартості наданих послуг з охорони»(Додаток № 1) та в Акті про виставлення постів охорони на об'єкті (Додаток № 3).

У відповідності до п. 7.1. договору, фактичне виконання позивачем робіт фіксується сторонами у двосторонньому Акті прийому-здачі виконаних робіт, який складається та узгоджується не пізніше останнього числа звітного місяця. У випадку роботи охоронника понад обумовлений цим договором час, сторонами складається додатковий двосторонній акт прийому-здачі виконаних робіт.

Згідно п. 7.2. договору акти прийому -здачі виконаних робіт та додаток 1 є підставою для взаємних розрахунків та платежів між замовником та виконавцем.

Пунктом 7.3. договору послуги з охорони, що надані виконавцем, сплачуються замовником в національній валюті на поточний рахунок виконавця таким чином: оплата послуг проводиться замовником щомісячними платежами протягом 10 днів після підписання обома сторонами Актів прийому-здачі виконаних робіт згідно виставлених виконавцем рахунків-фактур, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

Замовник зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.1.14).

Відповідно до п. 9.1. договору набуває чинності з 20 листопада 2007 року та діє до 21 листопада 2008 року.

Термін дії договору вважається продовженим на один рік у разі, якщо за 14 діб до закінчення терміну його дії жодна зі сторін не сповістила письмово іншу сторону про розірвання.

Позивач на виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 18 від 20 листопада 2007 року надав відповідачу послуги у січні 2008 року вартістю 5 326, 56 грн., що підтверджується рапортами охоронців, які містяться в книзі прийому та здачі чергувань.

Акт виконаних робіт у січні 2008 року та рахунок -фактура для оплати наданих послуг були направлені відповідачу 26.05.2009 року, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме: поштовим чеком від 26.05.2009 року, описом вкладення у лист та повідомленням про вручення поштового відправлення від 26.05.2009 року та поштовими чеками і описами вкладення у цінний лист від 29.04.2011 року, проте акт виконаних робіт відповідачем не підписано.

Відповідачем не надано суду доказів повідомлення позивача про зміну його адреси, яка зазначена в спірному договорі.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач за отримані у січні 2008 року послуги за договором № 18 від 20 листопада 2007 року не розрахувався та має заборгованість перед позивачем у розмірі 5 326, 56 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг охорони за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 5 326, 56 грн.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 5 326, 56 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних у розмірі 151, 06 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Позов в частині стягнення інфляційних втрат обґрунтований, проте підлягає задоволенню частково 486, 39 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В іншій частині в позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.1.2. договору у випадку прострочення платежів, зазначених у п. 7.2 даного договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу від суми прострочення.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково у розмірі 560, 23 грн. за період з 09.06.2009 року по 07.12.2009 року за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до умов договору та вимог закону, зокрема, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутсорсінгова компанія "СОВА" (м. Київ, вул. Мечникова, 10/2, кв. 60, код 34478894) на користь Приватного підприємства "Охоронна компанія "Пересвіт" (18006, м. Черкаси, бул. Шевченка, 419, кв. 13, код 33903633) 5 326 (п'ять тисяч триста двадцять шість) грн. 56 коп. боргу, 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 06 коп. 3 % річних, 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 560 (п'ятсот шістдесят) грн. 23 коп. пені, 99 (дев'яносто дев'ять) грн. 99 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна