Рішення

від 17.04.2012 по справі 5011-33/3290-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-33/3290-2012 17.04.12 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом комунального підприємства «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації

до приватного підприємства «САТЕЛІТ»

про стягнення 11 613,69 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № 11 від 28.02.2012 року;

ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 13 від 13.03.2012 року

від відповідача: Гюрунян Ж.Н. -директор, відповідно до наказу № 1 від 03.05.2006 року.

встановив:

Комунальне підприємство «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного підприємства «САТЕЛІТ»про стягнення 11 613,69 грн. за договором № 3103 від 01.04.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01 квітня 2008 року між комунальним підприємством «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та приватним підприємством «САТЕЛІТ»укладено договір № 3103 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, місце виконання договору -приміщення площею 318,8 м2 за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 35.

Пунктом 3.1. договору № 3103 від 01 квітня 2008 року передбачено, що комунальне підприємство «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації зобов'язане безперебійно забезпечувати орендаря (власника) холодною, гарячою водою, центральним опаленням і приймати від нього стічні в кількості, необхідній для задоволення його господарсько-побутових потреб, які передбачені даним договором, з урахуванням діяльності орендаря (власника).

Відповідачу щомісячно нараховується плата та виставляються рахунки, що включають плату за холодне водопостачання -на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ «АК «Київводоканал»); гаряче водопостачання -на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ «Київенерго»); відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньо будинкових теплових та інженерних мереж -на підставі п. 2.7. договору; утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) -підставі п. 2.6. договору.

Відповідно п. 4.1. договору № 3103 від 01 квітня 2008 року орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконує.

Згідно п. 4.2. договору, за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, комунальне підприємство «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації звернулось до суду з вимогою про стягнення з приватного підприємства «САТЕЛІТ»заборгованості за комунальні послуги з 01.08.2011 року по 31.01.2012 року у розмірі 6 774 грн. 32 коп., суму інфляційних витрат у розмірі 12 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 16 грн. 19 коп. та пеню у розмірі 4 810 грн. 47 коп.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2012 року розгляд справи відкладено на 17.04.2012 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

У судовому засіданні 17.04.2012 року представники позивача надали документи на виконання вимоги ухвали господарського суду м. Києва від 19.03.2012 року та позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача надав докази сплати заборгованості за договором № 3103 від 01 квітня 2008 року у розмірі 7 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 39 від 11 квітня 2012 року та № 40 від 13 квітня 2012, заперечував проти стягнення суми інфляційних витрат у розмірі 12 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 16 грн. 19 коп. та пені у розмірі 4 810 грн. 47 коп. та просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині штрафних санкцій підлягають задоволенню, а в частині основного боргу -припиненню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01 квітня 2008 року між комунальним підприємством «Чоколівське» Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації та приватним підприємством «САТЕЛІТ»укладено договір № 3103 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території.

Згідно п.1.1 договору № 3103 від 01 квітня 2008 року, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю загальною площею 318,8 м2 за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 35 і участь орендаря (власника), в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території. Приміщення використовується для ресторану.

Положеннями п. 1.2. договору № 3103 від 01 квітня 2008 року встановлено, що договір укладено сторонами на підставі Законів України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», «Про електроенергетику», «Про питне водопостачання», «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затвердженими Наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65, «Тимчасових правил обліку і відпускання теплової енергії», затвердженими Міненерго України, 1996 року., «Інструкцією по розрахункам субабонентів (орендарів) з дільницею по утриманню житла на відпустку питної води і приймання стічних вод».

Відповідно до п. 2.1. договору № 3103 від 01 квітня 2008 року орендар щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Згідно п. 2.2. договору встановлено, що розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.

Орендар користується послугами опалення, гарячого та холодного водопостачання, оплата за які здійснюється щомісячно (за послуги опалення - в опалювальний період) за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго», ВАТ АК «Київводоканал») надає виконавцю.

Пунктом 3.1. договору № 3103 від 01 квітня 2008 року передбачено, що комунальне підприємство «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації зобов'язане безперебійно забезпечувати орендаря (власника) холодною, гарячою водою, центральним опаленням і приймати від нього стічні в кількості, необхідній для задоволення його господарсько-побутових потреб, які передбачені даним договором, з урахуванням діяльності орендаря (власника).

Відповідачу щомісячно нараховується плата та виставляються рахунки, що включають плату за холодне водопостачання -на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ «АК «Київводоканал»); гаряче водопостачання -на підставі наданих постачальником табуляграм (ПАТ «Київенерго»); відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньо будинкових теплових та інженерних мереж -на підставі п. 2.7. договору; утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати) -підставі п. 2.6. договору.

Згідно до п. 4.1. договору № 3103 від 01 квітня 2008 року орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.08.2011 року по 31.01.2012 року відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати в розмірі 6 774 грн. 32 коп., суму інфляційних витрат у розмірі 12 грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 16 грн. 19 коп. та пеню у розмірі 4 810 грн. 47 коп., що підтверджується матеріалами по справі.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності положенням п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.199 року, № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «САТЕЛІТ»повністю сплатило заборгованість по договору № 3103 від 01 квітня 2008 року у розмірі 7 000 грн. 00 коп., що підтверджують платіжні доручення № 39 від 11 квітня 2012 року та № 40 від 13 квітня 2012 року.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором № 3103 від 01 квітня 2008 року у розмірі 6 774 грн. 32 коп. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості у зв'язку з відсутністю предмету спору.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором № 3103 від 01 квітня 2008 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати пов'язані з інфляційними процесами в сумі 12 грн. 71 коп. та 3% річних в розмірі 16 грн. 19 коп., пеню в розмірі 4 810 грн. 047 коп. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем, на момент подання позову, заборгованості у розмірі 6 774 грн. 32 коп., суд погоджується з розрахунком 3 % річних у розмірі 16 грн. 19 коп. та витрат пов'язаних з індексом інфляції в сумі 12 грн. 71 коп.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності положенням п. 2 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»від 20.05.1999 року, № 686-XIV, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 4.2. договору, за несвоєчасну оплату платежів, які передбачені цим договором, нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4 810 грн. 47 коп. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оскільки, відповідач добровільно сплатив частину суми основного боргу в розмірі 6 774 грн. 32 коп., що підтверджують платіжні доручення № 39 від 11 квітня 2012 року та № 40 від 13 квітня 2012 року після порушення провадження у справі № 5011-33/3290-2012, суд покладає судові витрати на відповідача.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, п.1-1 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 6 774 грн. 32 коп.

2. В іншій частині позов задовольнити.

3. Стягнути з приватного підприємства «САТЕЛІТ»(03151, м. Київ, вул. Донецька, 35, код ЄДРПОУ 13670593) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Чоколівське»Солом'янської районної в міста Києві державної адміністрації (03087, м. Київ, вул. Волинська, 4-А, ідентифікаційний код 35756971) три проценти річних в розмірі 16 (шістнадцять) грн. 19 коп., індекс інфляції в розмірі 12 (дванадцять) грн. 71 коп., пеню в розмірі 4 810 (чотири тисячі вісімсот десять) грн. 47 коп., судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий

Дата підписання рішення: 23.04.2012 року