Рішення

від 18.04.2012 по справі 5011-14/3462-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/3462-2012 18.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцивільбуд"

про стягнення 49 854,21 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцивільбуд" про стягнення 49 854,21 грн., з яких 44 997,11 грн. заборгованості, 2 941,24 грн. інфляційних втрат та 1 915,86 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.04.12 р.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи те що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.04.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" (надалі -позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Промцивільбуд" (надалі -відповідач) товар на загальну суму 209 677,23 грн. (копії видаткових накладних наявні в матеріалах справи).

Поставлений товар відповідачем було частково оплачено у розмірі 159 458,48 грн. та було здійснено навернення товару на суму 321,60 грн.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

11.04.11 р. між сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого сума боргу зменшилась на 4 900,00 грн. та становить 44 997,11 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем залишок поставленого товару у розмірі 44 997,11 грн. оплачено не було, у зв'язку з чим позивач 30.11.11 р. звернувся до відповідача з вимогою про оплату заборгованості, проте відповіді на лист надано не було, суму заборгованості не сплачено.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача не змінилась та становить 44 997,11 грн.

У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 941,24 грн. інфляційних втрат та 1 915,86 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 16.03.10 р. по 19.03.12 р.

Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З приписів вищевказаних правових норм вбачається, що за невизначеності строку виконання зобов'язання, воно повинне бути виконано протягом 7 днів з моменту пред'явлення вимоги. В даному випадку -протягом 7 днів від моменту направлення вимоги про сплату боргу, тобто з 08.01.12 р. боржник вважається таким, що прострочив виконання, і починається нарахування інфляційних втрат у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, судом було здійснено наступні розрахунки:

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу 08.01.2011 - 19.03.2011 44 997,11 1,033 1 484,90 Таким чином, сума інфляційного збільшення становить 1 484,90 грн.

Розрахунок 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 44997,11 08.01.2011 - 19.03.2011 71 3 % 262,59 Таким чином, загальна сума 3 % річних складає 262,59 грн.

За таких обставин, стягненню з відповідача підлягають сума інфляційного збільшення боргу в розмірі 1 484,90 грн. та сума 3 % річних у розмірі 262,59 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 44 997,11 грн. заборгованості, 1 484,90 грн. інфляційних втрат та 262,59 грн. 3 % річних обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промцивільбуд" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 6-А; код ЄДРПОУ 36800151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма - Електросвіт" (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15; код ЄДРПОУ 35911101) 44 997 (сорок чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 11 коп. заборгованості, 1 484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 262 (двісті шістдесят дві) грн. 59 коп. 3 % річних, 1 509 (одну тисячу п'ятсот дев'ять) грн. 11 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.04.12 р.

Суддя С.М. Мельник