Рішення

від 23.04.2012 по справі 5011-5/2538-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-5/2538-2012 23.04.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТРІ"

про стягнення 44 594,62 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 12/МП/С від 01.01.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" (далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТРІ" (далі -відповідач) про стягнення 44 611,75 грн., в тому числі 42 810,00 грн. основного боргу та 1 801,75 грн. пені. Також позивач просить витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами Договору поставки товарів № 489 від 08.07.2011 р. позивач поставив відповідачу товар, який в порушення взятих на себе зобов'язань був оплачений останнім не в повному обсязі, у зв'язку з чим позивач вирішив звернутись до суду з позовом про стягнення залишку боргу по оплаті товару та нарахованої на його суму пені.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/2538-2012, розгляд справи призначено на 22.03.2012 р.

Представник відповідача у судове засідання 22.03.2012 р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-5/2538-2012 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2012 р., у зв'язку з неявкою відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.04.2012 р.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-5/2538-2012 не виконав, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р., у зв'язку з неявкою відповідача, підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 23.04.2012 р.

18.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду м. Києва позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача 44 594,62 грн., в тому числі 42 810,00 грн. основного боргу та 1 784,62 грн. пені.

У судовому засіданні 23.04.2012 р. позивачем підтримано позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Заяву позивача від 18.04.2012 р. про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2012 р. не з'явився, вимоги попередніх ухвал господарського суду міста Києва не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 23.04.2012 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.07.2011 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір поставки № 489, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець зобов'язується приймати та сплатити за товар в строки, визначені даним договором. Асортимент, одиниця виміру та вартість товару, який поставляється за даним договором визначається видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Сторони у п. 1.2. Договору погодили, що право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару покупцем. Під час приймання товару покупець зобов'язаний в накладній поставити підпис, вказати розшифровку підпису, посаду отримуючого товар, та поставити печатку (штамп) організації, яка отримує товар. Відповідальність за належне оформлення накладних під час прийому товару лежить на покупцю, який зобов'язаний забезпечити приймання товару. Також покупець зобов'язується надати довіреності на отримання товару оформлені у відповідності з законодавством.

Товар поставляється транспортом постачальника зі складу в м. Києві або може бути отриманий самостійно покупцем на складі постачальника (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.3. Договору покупець здійснює оплату отриманих товарів протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки товару в гривнях в формі готівкового, або безготівкового розрахунку на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 6.1. Договору його сторони передбачили, що він вступає в силу з 08.07.2011 р. та діє до 31.12.2011 р. Якщо по закінченню терміну дії даного договору жодна зі сторін у письмовій формі не заявила про розірвання даного договору, даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44 560,00 грн. згідно з видатковими накладними № М000091725 від 08.11.2011 р. на суму 3 750,00 грн., № М000092815 від 10.11.2011 р. на суму 1 060,00 грн. та № М000092937 від 10.11.2011 р. на суму 39 750,00 грн.

У свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково, сплативши 750,00 грн. 21.12.2011 р. та 1 000,00 грн. 30.01.2012 р., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача, з огляду на що позивач вважає, що у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за Договором у розмірі 42 810,00 грн.

01.02.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 49 від 31.01.2012 р., якою просив оплатити поставлений товар, або повернути його, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком № 0214004287266 від 01.02.2012 р.

Оскільки вказана претензія була залишена без задоволення та вважаючи, що зазначеними діями відповідач порушує права позивача, останній вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, сторони передбачили вид платежу -з відстрочкою 14 календарних днів з дня поставки товару (п. 2.3. Договору).

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві повністю його вартості, позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 3.4. Договору пеню у сумі 1 784,62 грн.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Сторони передбачили пунктом 3.4. Договору, що у випадку прострочення оплати виконавець має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Господарський суд, перевіривши розрахунки позивача, вважає, що вони є невірними, оскільки ним необґрунтовано визначено початок прострочення відповідача з 22.11.2011 р. по видатковій накладній № М000091725 від 08.11.2011 р., з 23.11.2011 р. по видатковим накладним № М0009281 від 10.11.2011 р. та № М000092937 від 10.11.2011 р.

Проте, якщо оплата має бути проведена протягом 14 днів, зобов'язання є простроченим на 15-й день з дня поставки, тобто з 23.11.2011 р. по видатковій накладній № М000091725 від 08.11.2011 р. та з 25.11.2011 р. по видатковим накладним № М0009281 від 10.11.2011 р. та № М000092937 від 10.11.2011 р.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок пені за період з 23.11.2011 р. по 28.02.2012 р. по видатковій накладній № М000091725 від 08.11.2011 р. з урахуванням часткових оплат, з 25.11.2011 р. по 28.02.2012 р. по видатковим накладним № М0009281 від 10.11.2011 р. та № М000092937 від 10.11.2011 р. та встановлено, що пеня має складати 1 766,55 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу, як і не оспорено розрахунок пені.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення»рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки щодо оплати поставленого позивачем товару, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи здійснений судом перерахунок пені.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАТРІ" (03680, м. Київ, вул. Боженка, 31; код ЄДРПОУ 36556366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медком Маркетинг і Продаж Україна" (03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1; код ЄДРПОУ 35432061) 42 810 (сорок дві тисячі вісімсот десять) грн. 75 коп. - основного боргу, 1 766 (одну тисячу сімсот шістдесят шість) грн. 55 коп. - пені та 1 608 (одну тисячу шістсот вісім) грн. 87 коп. витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.04.2012 р.

Суддя В.С. Ломака