Рішення

від 23.04.2012 по справі 5011-45/3027-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-45/3027-2012 23.04.12

За позовом Закритого акціонерного товариства «Керамин Санкт - Петербург» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамир - Україна» Про Стягнення 2 046,500,53 російський рублів Суддя Балац С.В. Представники сторін: Від позивачаОСОБА_2 - представник за довіреністю; Від відповідача не з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Керамин Санкт - Петербург»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамир - Україна»заборгованості за договором поставки № 06/2008 від 13.04.2010 р. у розмірі 2 046 500,53 російських рублів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки № 06/2008 від 13.04.2010 р. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору поставки № 06/2008 від 13.04.2010 р. на загальну суму 2 046 500,53 російських рублів.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвала суду надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.04.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

13.04.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Керамин Санкт - Петербург», як постачальником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керамир - Україна», як покупцем (надалі - відповідач) було укладено договір поставки № 06/2008 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передавати у власність покупцю, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати продукцію, що поставляється, а саме плитку керамічну. Кількість, асортимент, вартість продукції визначається відповідно до підписаних сторонами специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна ціна договору складає 100 000 000,00 російських рублів.

Відповідно до ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право»суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом в тому числі у таких випадках: якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону; якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про міжнародне приватне право»цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Згідно ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право»право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Статтею 43 Закону України «Про міжнародне приватне право»встановлено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до п. 6.1. договору всі спори, що виникають із договору вирішуються, зокрема в судовому порядку за місцезнаходженням відповідача.

Так як, відповідач зареєстрований як юридична особа за законодавством України, тому в даному випадку підлягає застосуванню до спірних правовідносин законодавство України.

Згідно п. 2.3 договору, позивач вважається таким, що виконав своє зобов'язання з передачі товару на умовах DAF кордон Росія - Україна, коли товар переданий на станцію переходу (ШКОТЕРСМ - 2000). Позивач вважається таким, що виконав своє зобов'язання з передачі товару на умовах FСА м. Санкт-Петербург, коли товар переданий першому перевізнику (ІНКОТЕРСМ - 2000). Причому, відповідно до п. 2.2 Договору, умови FCA м. Санкт-Петербург при передачі товару автомобільним транспортом, умови DAF кордон Росія - Україна - залізничним транспортом.

Сторонами було підписано наступні специфікації, що є невід'ємною частиною договору: б/н від 23.04.2009 р. на суму 616 912,52 російських рублів; б/н від 04.05.2009 р. на суму 852 030,84 російських рублів; б/н від 12.05.2009 р. на суму 639 041,99 російських рублів; б/н від 24.06.2009 р, на суму 835 115,60 російських рублів; б/н від 03.08.2009 р. на суму 380 532,92 російських рублів; б/н від 13.08.2009 р. на суму 284 543,59 російських рублів; б/н від 24.08.2009 р. на суму 302 959,84 російських рублів; б/н від 07.09.2009 р. на суму 761 256,47 російських рублів; б/н від 10.09.2009 р. на суму 830 287,42 російських рублів; б/н від 21.09.2009 р. на суму 788 420,32 російських рублів; :б/н від 25.09.2009 р. на суму 727 738,52 російських рублів; б/н від 29.09.2009 р. на суму 637 233,48 російських рублів; б/н від 08.10.2009 р. на суму 747 005,65 російських рублів; б/н від 12.10.2009 р. на суму 768 749,92 російських рублів; б/н від 19.10.2009 р. на суму 765 489,87 російських рублів; б/н від 22.10.2009 р. на суму 792 167,03 російських рублів; б/н від 28.10.2009 р. на суму 796 850,47 російських рублів; б/н від 16.11.2009 р. на суму 687 660,88 російських рублів; б/н від 24.11.2009 р. на суму 700 344,62 російських рублів: б/н від 16.12.2009 р. на суму 852 651,72 російських рублів; б/н від 11.01.2010 р. на суму 765 255,58 російських рублів; б/н від 15.03.2010 р. на суму 1 519 485,45 російських рублів; б/н від 16.04.2010 р. на суму 2 046 500,53 російських рублів.

Специфікації підписані сторонами на загальну суму 18 098 240,23 російських рублів.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 18 098 240,23 російських рублів, що підтверджується наступними вантажними митними деклараціями: № 10210130/240409/0005743 від 24.04.2009 р. на суму 616 912,52 російських рублів; № 10210130/080509/0006497 від 08.05.2009 р. на суму 852 030,84 російських рублів; №10210130/130509/0006677 від 13.05.2009 р. на суму 639 041,99 російських рублів; №10210100/250609/0019070 від 25.06.2009 р. на суму 835 115,60 російських рублів; №10210100/030809/0024554 від 03.08.2009 р. на суму 380 532,92 російських рублів; №10210100/130809/0026024 від 13.08.2009 р. на суму 284 548,59 російських рублів, №10210100/310809/0028388 від 31.08.2009 р. на суму 302 959,84 російських рублів; №10210100/090909/0029654 від 09.09.2009 р. на суму 761 256,47 російських рублів; №10210100/110909/0030065 від 11.09.2009 р. на суму 830 287,42 російських рублів; №10210100/210909/0031362 від 21.09.2009 р. на суму 788 420,32 російських рублів; №10210100/280909/0032302 від 28.09.2009 р. на суму 727 738,52 російських рублів; №10210100/300909/0032607 від 30.09.2009 р. на суму 637 233,48 російських рублів; №10210100/091009/0034017 від 09.10.2009 p. на суму 747 005,65 російських рублів; №10210100/131009/0034441 від 13.10.2009 р. на суму 768 749,92 російських рублів; №0210100/201009/0035330 від 20.10.2009 р. на суму 765 489,87 російських рублів; №10210100/291009/0036794 від 29.10.2009 р. на суму 1 589 017,50 російських рублів; №10210100/181109/0039448 від 18.11.2009 р. на суму 687 660,88 російських рублів; №10210100/261109/0040531 від 26.11.2009 р. па суму 700 344,62 російських рублів; №10210100/171209/0043843 від 17.12.2009 р. на суму 852 651,72 російських рублів; №10210130/220110/0000854 від 22.01.2010 р. на суму 765 255,58 російських рублів; №10210130/170310/0004647 від 17.03.2010 р. на суму 1 519 485,45 російських рублів; №10210130/190410/0007817 від 19.04.2010 р. на суму 2 046 500,53 російських рублів.

На підставі вантажних митних декларацій позивачем були виставлені відповідачеві рахунки-фактури на загальну суму 18 098 240,23 російських рублів, а саме: № 661 від 23.04.2009 р. на суму 616 912,52 російських рублів; № 711 від 04.05.2009 р. на суму 103 018,17 російських рублів; № 708 від 04.05.2009 р. на суму 749 012,67 російських рублів; № 787 від 12.05.2009 р. на суму 41 561,04 російських рублів; № 781 від 12.05.2009 р. на суму 597 480,95 російських рублів; № 1070 від 24.06.2009 р. на суму 573 229,48 російських рублів; № 1071 від 24.06.2009 р. на суму 2 883,60 російських рублів; № 1073 від 24.06.2009 р. на суму 259 002,52 російських рублів; № 1205 від 03.08.2009 р. на суму 169 510,64 російських рублів; № 1204 від 03.08.2009 р. на суму 211 022,28 російських рублів; № 1237 від 13.08.2009 р. на суму 65 285,28 російських рублів; № 1230 від 13.08.2009 р. на суму 219 263,31 російських рублів; № 1280 від 24.08.2009 р. на суму 226 993,73 російських рублів; № 1281 від 24.08.2009 р. на суму 75 966,11 російських рублів; № 1349 від 07.09.2009 р. на суму 761 256,47 російських рублів; № 1370 від 10.09.2009 р. на суму 747 072,40 російських рублів; № 1373 від 10.09.2009 р. на суму 83 215,02 російських рублів; № 1446 від 21.09.2009 р. на суму 788 420,32 російських рублів; № 1520 від 25.09.2009 р. на суму 95 146,93 російських рублів; № 1521 від 25.09.2009 р. на суму 632 591,59 російських рублів; № 1548 від 29.09.2009 р. на суму 637 233,48 російських рублів; № 1625 від 08.10.2009 р. на суму 740 582,53 російських рублів; № 1626 від 08.10.2009 р. на суму 6 423,12 російських рублів; № 1647 від 12.10.2009 р. на суму 768 749,92 російських рублів; № 1694 від 19.10.2009 р. на суму 765 489,87 російських рублів; № 1727 від 22.10.2009 р. на суму 792 167,03 російських рублів; № 1763 від 28.10.2009 р. на суму 796 850,47 російських рублів; № 1875 від 16.11.2009 р. на суму 687 660,88 російських рублів; № 1933 від 24.11.2009 р. на суму 614 755,42 російських рублів; № 1934 від 24.11.2009 р. на суму 85 589,20 російських рублів; № 2090 від 16.12.2009 р. на суму 744 262,36 російських рублів; № 2093 від 16.12.2009 р. на суму 108 389,36 російських рублів; № 27 від 18.01.2010 р. на суму 765 255,58 російських рублів; № 106 від 15.03.2010 р. на суму 606 970,59 російських рублів; № 107 від 15.03.2010 р. на суму 78 556,27 російських рублів; № 346 від 15.03.2010 р. на суму 77 452,44 російських рублів; № 345 від 15.03.2010 р. на суму 756 506,15 російських рублів; № 568 від 16.04.2010 р. на суму 612 534,79 російських рублів; № 567 від 16.04.2010 р. на суму 607 851,39 російських рублів; № 576 від 16.04.2010 р. на суму 66 798,16 російських рублів; № 569 від 16.04.2010 р. на суму 759 316,19 російських рублів.

Відповідно до п. 3.4. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2011 р.) оплата продукції здійснюється: - колекція Керабуд протягом 600 календарних днів від дати відмітки митниці «Випуск дозволено»на вантажній митній декларації в пункті відвантаження; - колекція Азорі протягом 600 календарних днів від дати відмітки митниці «Випуск дозволено»на вантажній митній декларації в пункті відвантаження; - валютою платежу є російський рубль.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму 16 051 739,70 російських рублів.

Станом на час вирішення справи судом відповідач не оплатив наступні рахунки - фактури: № 568 від 16.04.2010 р. на суму 612 534,79 російських рублів; № 567 від 16.04.2010 р. на суму 607 851,39 російських рублів; № 576 від 16.04.2010 р. на суму 66 798,16 російських рублів; № 569 від 16.04.2010 р. на суму 759 316,19 російських рублів. Всього на загальну суму 2 046 500,53 російських рублів.

Враховуючи строк оплати встановлений п. 3.4. договору (в редакції додаткової угоди від 01.08.2011 р.) відповідач повинен був розрахуватись за поставлений позивачем товар в повному обсязі до 10.12.2011 р.

Проте, відповідач наявну заборгованість за поставлений позивачем товар у розмірі 2 046 500,53 російських рублів не погасив, наявну заборгованість не заперечив.

За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2 046 500,53 російських рублів.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт продажу позивачем відповідачеві товару та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених договором, підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

За таких обставин, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару, в порядку та на умовах, встановлених Договором та видатковими накладними.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи викладене вище, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 2 046 500,53 російських рублів визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамир - Україна»(місцезнаходження: Україна, 02002, м. Київ, вулиця Марини Раскової, будинок 11, кімната 605; ідентифікаційний код 34647058) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Закритого акціонерного товариства «Керамин Санкт - Петербург»(місцезнаходження: Російська Федерація, 198323, Ленінградська область, Ломоносовський район, селище міського типу Горелово, Волхонське шосе, будинок 4; основний державний реєстраційний номер: 1024702182834) суму основного боргу у розмірі 2 046 500,53 (два мільйони сорок шість тисяч п'ятсот) російських рублів 53 коп., та 10 473,99 (десять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 99 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Балац

Дата складення повного рішення 26.04.2012 р.