Рішення

від 17.04.2012 по справі 5/036-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5/036-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Агрозавод", м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Требухівське", Броварський район, с. Требухів про стягнення 77938,81 грн. за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 17.04.2012р. відповідача:ОСОБА_2 -дов. від 04.04.2012р. № 12/24 суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Агрозавод" (далі -позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Требухівське" (далі -відповідач) про стягнення 77938,81 грн., з яких 50200 грн. основний борг, 352,30 грн. інфляційні втрати, 730,31 грн. 3% річних та 26656,20 грн. штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, присутній в судовому засіданні, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 17.04.2012р., які зводяться до того, що наявна заборгованість виникла в зв'язку з неналежною якістю проданого позивачем товару. Також відповідач у відзиві на позов зазначає, що заявлена до стягнення штрафна санкція, яка за своєю правовою природою є пенею, безпідставно обчислена позивачем у відсотках визначених договором від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, які перевищують подвійну облікову ставку НБУ.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу від 17.05.2011р. № 11-05 (далі -договір), відповідно до умов якого позивач - продавець зобов'язався поставити та передати у власність товар, а відповідач -покупець прийняти товар у власність та оплати його на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Положеннями п. 2 договору сторони погодили, що за цим договором постачається: соняшник Румбасол у кількості 30 п.о, загальною вартістю 27000 грн. та насіння соняшника Українське сонечко преміям у кількості 580 кг., загальною вартістю 23200 грн. Загальна вартість товару складає 50200 грн.

Згідно п. 3.1 договору оплата здійснюється шляхом перерахування покупцем до 30.09.2011р. на розрахунковий рахунок продавця коштів в сумі 50200 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору поставка товару здійснюється до 20.05.2011р. і супроводжується відповідними документами: видатковими накладними, податковими накладними та сертифікатами якості.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного взаєморозрахунку (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору позивач по видатковій накладній від 17.05.2011р. № РН-19 поставив відповідачу товар - Соняшник Румбасол та насіння соняшника Українське сонечко преміум на загальну суму 50200 грн., а відповідач на підставі довіреності від 17.05.2011р., серії 12 ААБ № 388989 вказаний товар отримав. Зазначена накладна підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплена печаткою позивача. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по зазначеній вище накладній не виконав, в зв'язку з чим за ним рахується борг в розмірі заявленої до стягнення суми 50200 грн.

Розмір зазначеної заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків між сторонами у справі, згідно якого сальдо станом на 03.04.2012р. на користь позивача за договором від 17.05.2011р. № 11-05 складає суму 50200 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі -продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по зазначеній вище накладній, в зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 50200 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 50200 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки здійснення розрахунку за поставлений товар, передбачені умовами договору, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача інфляційні втрати за період прострочення з жовтня 2011р. по лютий 2012р. складають 352,30 грн., 3% річних з простроченої суми за 177 днів прострочення складають 730,31 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Також, позивач посилаючись на п. 6.1 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасну оплату поставленого товару штраф, який за його розрахунком за 177 днів прострочення складає 26656,20 грн.

Судом досліджено зазначений пункт договору, на який посилається позивач в обґрунтування своїх вимог в частині заявленої до стягнення суми штрафу та встановлено, що сторони договору в ньому дійшли згоди про те, що за порушення умов цього договору до винної сторони застосовуються штрафні санкції в розмірі 0,3% від загальної суми договору за кожен день прострочки.

Таким чином, встановлена сторонами в п. 6.1 договору санкція за порушення умов цього договору в розмірі 0,3% від загальної суми договору за кожен день прострочки за своєю правовою природою є пенею.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, належна до стягнення пеня повинна бути нарахована на прострочені платежі за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення.

Оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, то належна до стягнення сума пені нарахована на прострочені платежі з дня початку строку прострочення, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з врахуванням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та періоду нарахування пені заявленого позивачем, виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, складає 3771,02 грн. В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє.

З огляду на викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50200 грн. основного боргу, 352,30 грн. інфляційних втрат, 730,31 грн. 3% річних та 3771,02 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача проти позовних вимог, викладених у відзиві на позовну заяву, та які зводяться до того, що поставлений позивачем за договором товар був неналежної якості, що в результаті призвело до низького врожаю що, на думку відповідача, підтверджується актом про недобір урожаю від 25.08.2011р. складеним комісією в складі начальника відділу сприяння розвитку галузі рослинництва, начальника Броварської районної насіннєвої інспекції та головного агронома СТОВ "Требухівське" та який затверджений директором СТОВ "Требухівське" і начальником управління агропромислового розвитку Броварської РДА суд зазначає наступне.

Суд, дослідивши зазначений акт, встановив, що, по-перше він складений без участі представників продавця, по-друге, у даному акті зафіксовано лише те, що дозрівання гібриду соняшника "Українське сонечко" відбувається не рівномірно, по-третє, зазначеним актом не встановлено факт того, що зазначене стало наслідком неналежної якості посівного матеріалу -насіння соняшника, придбаного відповідачем у позивача саме за договором купівлі-продажу від 17.05.2011р. № 11-05.

Враховуючи вищезазначене, суд не приймає до уваги зазначені заперечення відповідача проти позову при вирішенні спору, з огляду на їх безпідставність та недоведеність належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Требухівське" (07454, Київська область, Броварський р-н, с. Требухів, вул. Броварська, 46, ідентифікаційний код 30651825) на користь Приватного підприємства "Агрозавод" (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 5- А, ідентифікаційний код 25293368) 50200 (п'ятдесят тисяч двісті) грн. основного боргу, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 30 коп. інфляційних втрат, 730 (сімсот тридцять) грн. 31 коп. 3% річних, 3771 (три тисячі сімсот сімдесят одну) грн. 02 коп. пені, 1136 (одну тисячу сто тридцять шість) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.