Рішення

від 20.04.2012 по справі 5016/211/2012(1/13)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2012 р. Справа № 5016/211/2012(1/13)

м. Миколаїв

За позовом: Приватне акціонерне товариство "Телевізійні кабельні мережі "ВСЕСВІТ"

/ 55213,. Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 41, кв. 58/

/м. Первомайськ, вул.. Шевченка, 2, оф. 320/

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго"

/54055, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40/

про скасування оперативно господарської санкції -

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 46 від 02.02.2012р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. № 01/33-6 від 30.12.2011р.

ОСОБА_3,дов. №01/33-143 від 05.03.2012р.

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої протокольним рішенням відповідача № 30 від 20.01.2012р. з нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії в сумі 54752,02грн.

Відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує. Посилається на п. 4.1 Методики, яким передбачено, що акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Вказує, що акт № С 1659 від 08.09.2011р. підписали три представники відповідача, а отже він є дійсним.

Зазначає, що доводи позивача про неправильно застосований період, за який має здійснюватись розрахунок є необґрунтованими, оскільки позивач не надав відповідачу або суду акт про пломбування від 30.05.2011р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд -

встановив:

02.04.2008 року сторонами у справі був укладений договір № 56/498 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 386,70 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

08.09.2011 р. під час обстеження об'єкта позивача(центральна база), який знаходиться за адресою: м. Первомайськ, вул. Ш. Алейхема представниками відповідача складено акт про порушення від 08.09.2011 р. № С 1659. Актом встановлено факт порушення Правил користування електричною енергією, а саме пошкодження пломби з відбитками тавр електропередавальної організації, встановленої в місці, вказаному в акті про опломбування, а саме зрив пломби з дверей комірки силового трансформатору.

В акті зазначено, що перевірка була проведена в присутності уповноваженого представника позивача - завідуючого гаражем ОСОБА_4, який підписав зазначений акт від споживача.

За результатами розгляду акта № С 1659 від 08.09.2011 року комісією філії ПАТ „Миколаївобленерго" Первомайського району по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією споживачем, було прийнято рішення, оформлене протоколом № 30 від 20.01.2012 року. Вказаним рішенням, в зв'язку з порушенням споживачем п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, споживачу донараховано на підставі п. 2.1.2 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, затвердженої постановою НКЕЕ № 562 від 04.05.2006р. 54752,02 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що акт № С1659, на підставі якого приймалося оскаржуване рішення, всупереч п. 6.41 ПКЕЕ, складено за відсутності самого споживача або його повноважного представника. Особа ОСОБА_4, вказана з боку споживача в акті С 1659, як «завідуючий гаражем», не є працівником позивача та не перебуває в будь-яких правовідносинах з позивачем. Вказує, що згідно штатного розкладу позивача не існує, а ні такої посади, а ні такого працівника. Крім того, вказує, що відповідачем невірно визначений період розрахунку. Так, розрахунок має бути проведений з дати контрольного огляду, тобто з 30.05.2011р., а відповідач здійснив розрахунок з 06.04.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 275 ГК України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України передбачено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною першою статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій. За приписами частини другої статті 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 ГК України.

Згідно з частиною другою статті 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Пунктом 2.1 договору від 02.04.2008 року встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 6.41 ПКЕЕ визначено порядок виявлення порушень Правил та оформлення відповідного акта, а саме: у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

З вмісту наведеної норми вбачається, що перевірка проводиться уповноваженим представником постачальника в присутності представника споживача , тобто представник споживача повинен належним чином представляти споживача.

Поняття та підстави представництва встановлені ст. 237 ЦК України, згідно якої представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Надана позивачем довідка(а.с.39) та документи податкової звітності свідчать, що громадянин ОСОБА_4, який вказаний в акті перевірки від 08.09.2011року як представник позивача, не є працівником позивача. Посада завідуючого гаражем у штатному розкладі відсутня. Довіреність на право представляти інтереси позивача йому не надавалась, про що свідчить відсутність відповідного запису в акті перевірки.

Суд відхиляє доводи відповідача, які ґрунтуються на пункті 4.1. Методики… про дійсність акту перевірки, оскільки дана норма стосується випадку присутності представника споживача при проведенні перевірки, складанні акту та його відмови підписати акт перевірки.

Таким чином, обсяг та вартість електроенергії, вказані в протоколі від 20.01.2012р., визначені з порушенням вимог пункту 2.1. Методики…, оскільки вказана Методика застосовується на підставі Акта про порушення ПКЕЕ, складеного з дотриманням вимог цих Правил.

Отже, приймаючи до уваги, що акт від 08.09.2011року складений із порушенням вимог пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, тому він не може бути доказом факту порушення позивачем вказаних Правил. Аналогічна позиція висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 09.11.2011 року у справі № 15/5009/2076/11.

Як зазначено в акті перевірки від 08.09.2011 року, була зірвана пломба з дверей комірки силового трансформатора. Господарський суд в судовому засіданні 18.04.2012р. зобов'язав відповідача надати правові обґрунтування необхідності опломбування вхідних дверей до трансформаторної підстанції, про що вказано в протоколі судового засідання. Вказана вимога суду відповідачем не виконана.

У відповідності з пунктом 2.1. договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 1-56/498 від 20.07.2010 року на позивача покладено обов'язок утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, в тому числі й трансформаторну підстанцію, на якій відповідачем встановлені пломби. Порядок експлуатації електроустановок визначений Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 року №258.

Пункти 6.3.16, 6.3.33, 6.4., 6.4.6. вказаних вище Правил зазначають обов'язок власника(позивача) очищувати обладнання від пилу і бруду, регулярно оглядати обладнання, забезпечити необхідний температурний та навантажувальний режим, зручні й безпечні умови для спостереження за рівнем масла, газовим реле, а також для відбору проб масла.

Для виконання вказаних дій позивач повинен постійно мати доступ до трансформаторної підстанції. Отже, дії відповідача по пломбуванню вхідних дверей до трансформатора не є правомірними.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Надані позивачем докази та пояснення свідчать про правомірність та обґрунтованість вимог. Відповідачем не доведено належними доказами правомірність його заперечень. Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що предметом позовних вимог є скасування оперативно-господарської санкції в сумі 54752,02грн., судовий збір сплачений як за майнову вимогу, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1609,50 грн.(аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в ухвалі від 04.04.2012р. у справі №5016/2046/2011(12/94).

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану протокольним рішенням відповідача № 30 від 20.01.2012р. з нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії в сумі 54752,02грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" / 54055, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393/ на користь Приватного акціонерного товариства "Телевізійні кабельні мережі "ВСЕСВІТ" / 55213,. Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського, 41, кв. 58, код ЄДРПОУ 24783432/ судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2012р.