Рішення

від 17.11.2008 по справі 15/399-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/399-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.11.08           Справа № 15/399-08.

за позовом Акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк”в особі Сумської філії АКБ “Індустріалбанк”, м. Суми

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрохімрезерв”, м. Суми

про стягнення 70000 грн. 00 коп.

       СУДДЯ                    Резниченко О.Ю.

 За участю представників сторін:

Від позивача: Ткаченко І.М., довіреність №103 від 10.05.2007р.

Від відповідача:  не з‘явився

          Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 70000 грн. 00 коп. заборгованості відповідно до договору кредиту №010/980/18110/04/007 від 15.03.2004р.

        Відповідач відзив на позов не подав, в дане судове засідання не з'явився.

        Ухвала про порушення провадження у справі № 15/399-08 від 21.10.2008р., що направлялась судом на адресу яка зазначена позивачем в позовній заяві,  була повернута поштою з відміткою “за вказаною адресою адресат не значиться”. Ухвала про відкладення розгляду справи, направлена на адресу відповідача, також була повернута поштовим відділенням до суду з відміткою «за вказаною адресою не значиться».

Оскільки, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб – учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв‘язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» вважаються належними доказами виконання господарським судом обов‘язку щодо повідомлення учасників судового процесу.

        Таким чином, так як до матеріалів позовної заяви позивачем прикладена довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серії АВ, №745511, відповідно до якої станом на 09.09.2008р. відповідач знаходиться за адресою, що зазначена позивачем у позовній заяві та за якою відповідачу направлялися всі процесуальні документи по справі,, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши матеріали справи,  суд

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2004 року між АКБ «МТ-Банк», правонаступником якого є АКБ «Індустріалбанк», що підтверджується  п. 1.1 статуту АКБ «Індустріалбанк» (нова редакція), який затверджений загальними зборами учасників, протокол зборів №01 від 20.04.2007р, в особі керуючого Сумською філією та ТОВ «Агрохімрезерв»   був    укладений    кредитний    договір    №010/980/18110/007, згідно з п.1.1 якого кредитор надав позичальнику (відповідачеві) кредит в сумі 1 200 000,00 грн. із строком повернення заборгованості – 10.03.2005 року та сплатою 22%  річних.

10 березня 2005 року між АКБ «МТ-Банк», та ТОВ «Агрохімрезерв»   була укладена додаткова угода до кредитного договору  №010/980/18110/04/007 від 15.03.2004р., відповідно до п. 1.1 якої внесено зміни до п. 1.1 кредитного договору, а саме визначено, що кредит надається із строком повернення заборгованості – 02.02.2006 року та сплатою 23%  річних.

Згідно п. 2.4 кредитного договору погашення кредиту здійснюється позичальником шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на позичковий рахунок.

В забезпечення виконання ТОВ «Агрохімрезерв» зобов'язань за кредитним договором, між банком та майновим поручителем - ВАТ «Роменський Агрохім» були укладені договори  іпотеки    №010/007/18110/04/011     від     15.03.2004р.;    № 010/980/18110/04/007 від 15.03.2004р.; № 010/007/18110/04/010 від 15.03.2004р., згідно з якими в іпотеку банку були передані об'єкти нерухомості.

Відповідно до п. 3.5 вказаних договорів іпотеки іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на майно, вразі, якщо в момент настання строку виконання основного зобов'язання за кредитним договором, воно не буде виконано, а саме: при повному або частковому неповерненні основної суми боргу; та/або при несплаті або частковій несплаті сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Факт отримання відповідачем від позивача кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема кредитним договором.

Представником позивача пояснено, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення суми кредиту в строк, зазначений в п. 1.1. додаткової угоди № 2 до кредитного договору та своєчасного погашення заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, банком 05.06.2006 року було розпочато процедуру звернення стягнення на майно майнового поручителя, що знаходилось в заставі, шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису на договорах іпотеки.

12 травня 2006р. господарським судом Сумської області порушено справу №7/79-06 про банкрутство ВАТ "Роменський Агрохім". 24.07.2006 року судом був затверджений реєстр кредиторів ВАТ "Роменський "Агрохім" та визнані кредиторські вимоги банку на суму 1 275 419,15 грн.

10.08.2006 року ВАТ "Роменський Агрохім" було визнано банкрутом і відкрита ліквідаційна процедура (постанова господарського суду Сумської області №7/79-06 від 10.08.2006р.).

Як зазначено представником позивача, протягом 2006-2008 року ліквідатором здійснювався продаж заставленого майна. Всього від реалізації заставного майна до банку надійшли кошти на загальну суму 1186 703,88 грн., які були направлені на погашення заборгованості за кредитним договором і станом на травень 2008 року все заставне майно банку ліквідатором повністю реалізоване.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, позивачем 13.10.2008р. на адресу відповідача був надісланий лист №26-34 з вимогою про погашення заборгованості у десятиденний термін з дня отримання вимоги, але як пояснив представник позивача відповідач відповіді на лист-вимогу не надав, у визначений вимогою строк заборгованість не погасив.

Таким чином, на день подачі позову до суду, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 70 000 грн. 00 коп.

Суд вважає, що позовні вимоги є правомірними і обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов‘язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов‘язання може забезпечуватися, згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України, крім інших способів забезпечення також заставою.

Окремим видом застави є іпотека, поняття якої міститься у ч. 1 Закону України «Про іпотеку», а саме: іпотека – це вид забезпечення виконання зобов‘язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов‘язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Крім цього, статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов‘язанням  у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов‘язання.

Стаття 11 Закону України «Про іпотеку» визначає, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекождержателем за невиконання боржником основного зобов‘язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Оскільки, відповідно до укладених договорів іпотеки №010/007/18110/04/011     від  15.03.2004р., № 010/980/18110/04/007 від 15.03.2004р., № 010/007/18110/04/010 від 15.03.2004р., майновим поручителем ТОВ «Агрохімрезерв» перед позивачем був ВАТ «Роменський Агрохім», який було визнано банкрутом відповідно до постанови господарського суду Сумської області №7/79-06 від 10.08.2006р. і відкрита його ліквідаційна процедура, а протягом 2006-2008 року ліквідатором здійснювався продаж заставленого майна і від реалізації заставного майна до банку надійшли кошти лише на суму 1186 703,88 грн., які були направлені на погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на травень 2008 року все заставлене майно банку ліквідатором повністю реалізоване і залишок боргу за кредитним договором, а саме за прострочений кредит, складав 70 000 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на день розгляду справи в суді, заборгованість відповідача перед позивачем становить 70 000 грн. 00 коп.  боргу по кредиту.

Доказів сплати боргу по кредиту, відповідачем не подано, також не подано і аргументованих заперечень вимогам позивача, тому позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 1054 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до  ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімрезерв» (м. Суми, вул. Набережна р. Стрілки, буд. 10, кв. 25, код 31548442) на користь Акціонерного комерційного банку “Індустріалбанк” в особі Сумської філії АКБ “Індустріалбанк” (м. Суми, вул. Пролетарська, б. 60/1, код 26439514) 70 000 грн. 00 коп.  боргу по кредиту, 700 грн. 00 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                О.Ю. Резниченко

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 20.11.08 р.